Щороку десятки тисяч українців сідають п’яними за кермо, однак, попри чинні штрафи, значна частина порушників згодом повертає собі водійські права, а деякі справи взагалі припиняють у судах. Серед порушників трапляються посадовці, члени їхніх родин та навіть судді.
Попри те, що штраф за водіння в стані сп’яніння становить 17 тис. грн, він вже кілька років поспіль не перевищує половини середнього заробітку українця. Крім того, існують методи уникнення відповідальності, наприклад, переконання суддів у відсутності складу правопорушення чи “втрата” поліцією доказів, таких як відео з нагрудних камер.
Як та кого карають за нетверезе водіння
Закон передбачає штраф у розмірі 17 тис. грн за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Однак, якщо у 2021 році ця сума була вищою за середню зарплату, то нині вона становить лише половину від неї. Це, у поєднанні з іншими факторами, робить покарання менш ефективним.
Крім того, водії часто вдаються до різних хитрощів. Наприклад, якщо водій встигає переміститися на пасажирське сидіння до прибуття поліції, довести факт керування стає складніше.
Значна частина водіїв відмовляється від проходження тесту на алкоголь за допомогою алкотестера. Хоча законом така відмова прирівнюється до визнання провини, на практиці це не завжди призводить до невідворотного покарання.
Одним із прикладів є випадок з Оленою Урбанською, дружиною народного депутата Анатолія Урбанського. Її зупинили в Одесі ввечері за кермом Bentley Bentayga. Поліцейський зафіксував у неї ознаки алкогольного сп’яніння: запах алкоголю, порушення координації рухів. Вона відмовилася від тесту, заявивши, що запах алкоголю походить від її доньки (на той час їй було 20 років). Урбанська висловила сумніви щодо неупередженості поліцейського та його дій відповідно до законодавства, що стало підставою для відмови від огляду.
Суддя Приморського райсуду Одеси Костянтин Іоніді закрив справу, посилаючись на відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Анатолій Урбанський відомий як мільйонер, який раніше володів значною кількістю криптовалюти.
За підрахунками видання, завдяки адвокатам кожній другій постанові про адміністративне правопорушення вдається бути скасованою в судах.
Серед таких випадків – справа Юлії Унгурян, дружини колишнього заступника міністра екології та природних ресурсів Павла Унгуряна. Її зупинили за кермом BMW X7 з ознаками алкогольного сп’яніння. Вона також відмовилася від огляду. Поліції не вдалося довести обставини, зазначені в протоколі, а адвокат Унгурян стверджував, що вона перебувала в припаркованому автомобілі без ознак сп’яніння, і пропозицій пройти огляд не надходило.
Водії б’ють рекорди
Хоча протоколів щодо народних депутатів Верховної Ради за останні роки не виявлено, випадки трапляються серед депутатів місцевих рад. Наприклад, депутата селищної ради з Харківської області Володимира Франковського оштрафували на 17 тис. грн за керування Skoda Kodiaq у стані алкогольного сп’яніння. Результат тесту склав 1.60 проміле алкоголю в крові, що відповідає значному сп’янінню.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що вміст алкоголю в крові вище 3 проміле може спричинити серйозні наслідки для здоров’я. Незважаючи на це, в Україні фіксуються випадки, коли водії сідають за кермо зі значно вищим рівнем алкоголю в крові. За останні 10 днів (з 14 до 24 серпня) суди розглянули шість справ, де вміст алкоголю в крові перевищував 3 проміле.
Зокрема, Сергій Стронський з Черкащини керував автомобілем Skoda Octavia з показником 3.36 проміле. Його оштрафували на 17 тис. грн та позбавили права керування на один рік. Водій Nissan Maxima у Харкові, який потрапив у ДТП, мав 3.31 проміле алкоголю в крові, його також оштрафували на 17 тис. грн та позбавили прав на рік. Поліція затримувала водіїв із вмістом алкоголю в крові до 5 проміле, що є фактично смертельною дозою.
Лише за 2025 рік поліцейські склали 138 047 протоколів за нетверезе водіння. Внаслідок таких ДТП загинула 73 людини та 857 отримали травми. Штраф у 17 тис. грн не зупиняє частину водіїв від керування автомобілем у стані сп’яніння, що свідчить про необхідність розгляду більш жорстких заходів покарання.