Російська нафтопереробна промисловість переживає серйозний спад через далекобійні санкції. Державне статистичне відомство Росії (Росстат) не змогло приховати той факт, що провідні російські енергетичні компанії мають труднощі з відновленням обладнання на нафтопереробних заводах, пошкоджених Силами оборони України. За офіційними даними Росстату, спад нафтопереробки у річному вимірі станом на липень сягнув приблизно 20%. Проте ця інформація, ймовірно, прикрашена за домовленістю з Кремлем.
Реальний стан російської економіки свідчить про паливну (і не тільки) кризу без суттєвих перспектив покращення. Міжнародна аналітична компанія Kpler, яка відстежує глобальні сировинні ринки, повідомляє, що переробка нафти на російських заводах впала до 21-річного мінімуму. Ці дані стосуються липня, але відтоді Сили оборони України внесли певні корективи. За прогнозами експертів Kpler, у серпні переробка буде ще нижчою, приблизно 4 мільйони барелів на добу. Загалом, російська нафтопереробка та промислове виробництво країни-агресора повільно наближаються до рівня 1990-х років.
Донедавна існувала думка, що Росія зможе компенсувати дефіцит бензину за рахунок імпорту з Індії та Казахстану. Однак, масштабного імпорту фактично не відбувається. Надходять відносно невеликі партії палива з одного індійського заводу, який належить російським власникам, але ці поставки не суттєво впливають на паливний ринок. Ситуація з Казахстаном виглядає ще більш показовою.
Найбільші нафтопереробні заводи Казахстану відмовилися постачати бензин до Росії через санкції. Це відбувається навіть попри те, що Казахстан офіційно вважається “другом і союзником” Москви. За інформацією агентства Reuters, власники великих казахстанських НПЗ уникають постачання бензину до Росії через складнощі з оплатою через російські банки та ризик потрапити під західні санкції.
Єдина компанія в Казахстані, яка погодилася постачати бензин до РФ, – це невеликий НПЗ “Конденсат” потужністю 850 тисяч тонн на рік. У липні цей завод відправив до Росії 9 тисяч тонн бензину. Для порівняння, щоденна потреба Росії в моторному паливі становить приблизно 110 тисяч тонн. Таким чином, річні обсяги поставок від “Конденсату” покривають лише близько чотирьох днів потреби російської економіки.
Отже, держава-агресор наразі не знайшла вирішення паливної проблеми. Далекобійні санкції Сил оборони України, у поєднанні із західними обмеженнями, демонструють значний синергетичний ефект. Обидва напрямки санкційного тиску необхідно посилювати, і Україна разом із міжнародними партнерами працюватиме над цим. Очікується, що вже у вересні Конгрес США остаточно ухвалить закон, розроблений сенатором Ліндсі Гремом, який називають законом про “пекельні санкції”.
Україні вдалося перетворити “країну-бензоколонку” на “країну-автостоянку”. Військово-економічна машина ворога ще якийсь час зможе рухатися за інерцією, але рано чи пізно вона приречена зупинитися. Мета України – досягти повного падіння недоімперії. Кожні зусилля, кожен український дрон наближають цей момент та наближають Перемогу.