В Управлінні з документування порушень норм права збройних конфліктів, скоєних під час бойових дій, Головного управління Військової служби правопорядку у ЗСУ розробили спеціальний механізм, що дозволяє фіксувати такі порушення, належним чином зберігати отримані відомості та передавати їх поліції.
При його розробці, зокрема, враховано норми міжнародного гуманітарного права та положення міжнародних договорів, учасницею яких є Україна. Про це повідомляє Військова служба правопорядку ЗСУ.
Як працює механізм?
За перші три місяці функціонування системи вже вдалося задокументувати 7 646 ймовірних порушень права збройних конфліктів.
Зокрема, йдеться щонайменше про 1 640 атак на цивільні об’єкти, 598 випадків убивства цивільних осіб та умисного завдання ударів по цивільному населенню, 34 випадки позасудових страт військовослужбовців, які здалися в полон, а також 26 епізодів застосування заборонених методів і засобів ведення війни.
Крім того, були зафіксовані ймовірні випадки катувань та іншого нелюдського поводження з цивільними особами та військовополоненими.
До задокументованих порушень також належать знищення або незаконне привласнення майна без військової необхідності, використання цивільного населення як “живого щита” та інші дії, що можуть свідчити про порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Головною особливістю цього механізму є можливість отримувати та належним чином зберігати інформацію безпосередньо з районів бойових дій.
Це, як зазначають у правоохоронних органах, особливо важливо у зв’язку з тим, що слідчі та прокурори часто фізично не можуть потрапити на окремі ділянки лінії зіткнення.
Йдеться не лише про традиційні речові докази. Сучасна війна залишає величезну кількість цифрових слідів – фотографій та відеозаписів, даних з безпілотників, супутникової інформації, відомостей з різних технічних засобів та електронних систем, розвідувальних матеріалів та інших цифрових даних.
Частина такої інформації з часом може бути втрачена, випадково видалена або перезаписана. Саме тому вкрай важливо своєчасно її зафіксувати, правильно зберегти та передати компетентним правоохоронним органам.
При цьому необхідно дотримуватися Chain of custody – неперервного ланцюжка зберігання доказів, який має забезпечити належне походження та збереженість матеріалів у подальшому кримінальному провадженні.
Водночас під час нарад з військовослужбовцями на місцях заступник начальника Військової служби правопорядку Гюндуз Мамедов окремо наголошував: військові не повинні виконувати функції слідчих.
Від них не вимагається спеціально шукати докази або змінювати пріоритети під час бойових дій заради їх збору. Йдеться про інше.
Якщо військовослужбовець під час виконання своїх безпосередніх службових або бойових завдань випадково отримав або побачив інформацію, яка потенційно може мати доказове значення, він має чітко знати, як з нею поводитися, як її зберегти та кому передати.
Перевірка роботи механізму безпосередньо в бойовій обстановці дозволила виявити його слабкі місця та визначити, які елементи потребують подальшої зміни.
Наступним кроком має стати перегляд процедур, які в реальних умовах виявилися малоефективними, а також відмова від документів і дій, що створюють зайве навантаження.
Особливу увагу планується приділити скороченню бюрократії. Алгоритм має бути максимально простим і зрозумілим, щоб його можна було реально застосовувати в умовах бойових дій, не створюючи для військових додаткових перешкод.
Ще одним важливим питанням залишається мотивація військових підрозділів до участі в процесі документування. Серед можливих варіантів розглядається інтеграція відповідної діяльності до системи “еБалів”. Нині ця пропозиція перебуває на стадії опрацювання.
Зазначимо, що понад 50 країн-членів ООН 24 серпня закликали Росію негайно та беззастережно припинити вогонь в Україні. Держави звернули увагу на різке зростання кількості жертв серед цивільного населення. За даними ООН, у липні 2026 року загинуло щонайменше 437 українців – це найвищий місячний показник із березня 2022 року.
Джерело: www.24tv.ua