Нові масовані удари по російських складах та НПЗ
Україна нарощує удари по російській логістиці та нафтопереробці. Знову горить великий НПЗ у Кстово, а також палає великий склад компанії Wildberries у Котовську. Все це – у кращих традиціях липня та серпня.
Українські далекобійні безпілотники продовжують систематично завдавати ударів по критичній інфраструктурі в тилу Росії. Це вже давно не поодинокі удари, а повторювана модель:
-
приліт,
-
масштабна пожежа,
-
кілька тижнів на відновлення,
-
потім повторний удар.
26 серпня дрони відвідали Котовськ у Тамбовській області. Там горить величезний логістичний центр компанії Wildberries. Площа складу становила понад 100 000 квадратних метрів. Фактично він згорів повністю.
Місцева адміністрація закликала мешканців Котовська два дні не виходити на вулицю, аби не отруїтися продуктами горіння. За словами ведучого, це був новий логістичний центр компанії WB, який почав працювати минулого року, а вже цього року фактично перестав існувати.
Тамбовська область розташована недалеко від Московської, тому склад мав значення для центральних регіонів Росії. За останні кілька тижнів там вже згоріло кілька ключових логістичних центрів.
Також наші безпілотники провели атаку на інший важливий об’єкт – нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області. Це завод “Лукойлу”, потужність якого раніше становила 17 мільйонів тонн переробки нафти на рік.
У Нижньогородській області ефектно горить Кстовський НПЗ компанії “Лукойл” / фото – соцмережі
Це був один із найбільших нафтопереробних заводів у Росії, і після удару він, ймовірно, буде змушений зупинитися на кілька тижнів або навіть на місяць.
І це на тлі погроз Путіна власникам НПЗ, які не встигають ремонтувати підприємства. Тобто Кремль вже публічно давав сигнал про можливу націоналізацію таких заводів, якщо їх не будуть відновлювати вчасно.
За даними аналітиків проєкту “Око Гора”, з жовтня 2024 року українські удари вглиб Росії суттєво почастішали. Липень 2026 року став піковим місяцем за інтенсивністю атак. З усіх ударів майже 60% припало на нафтопереробку, ще частина – на газохімічні комплекси.
Інфографіка – “Око Гора”
У липні 2026 року українські БПЛА почали систематично спалювати російські склади. У серпні ця тенденція продовжилася.
Чисто військові об’єкти становлять близько 9% ударів, ВПК – 5%, а електроенергетика та критична інфраструктура – 2%. Тобто Україна концентрується на НПЗ та логістиці як на ключових цілях. Очевидно, це і є та голка, в якій схована смерть Путіна.
Чернігівська область, загибель мирних жителів та ризик нового російського вторгнення
На жаль, сьогодні надійшло повідомлення, що росіяни завдали ударів по об’єктах критичної інфраструктури у п’яти областях, зокрема і в Чернігівській.
Також у Чернігові російський дрон знищив приватний житловий будинок. Під час пошуково-рятувальних робіт підтвердили загибель 49-річної жінки та її чотирирічної доньки. За даними “Суспільне Чернігів”, загинули працівниця аптеки Олена Біла та її донька Жанна.
Також з-під завалів врятували 14-річну дівчинку, яку госпіталізували. Ведучий припускає, що це може бути ще одна донька загиблої. Він висловлює співчуття рідним та називає те, що сталося, абсолютним жахом.
Крім того, з’явилася інформація, що росіяни планують вторгнутися в Чернігівську область найближчим часом. Про це пишуть деякі англомовні оглядачі, які відстежують формування російських ударних груп у Брянській області.
Ймовірні напрямки загрози – райони Корюківки, Семенівки та Новгорода-Сіверського. Окремо варто звернути увагу на Сумську область, зокрема район Глухова, де росіяни раніше неодноразово промацували кордон.
Згідно з оцінкою одного з оглядачів, Росія може спробувати провести обмежену операцію з Брянської області в напрямку Чернігівської, аби відволікти українські сили зі сходу.
Харківська область: контратаки під Куп’янськом та зачистка лісів біля Дворічної
З Харківської області надійшли добрі новини. Точніше – з-під Куп’янська, з району Дворічної. Навіть DeepState вже встигли сьогодні скоригувати карту.
Росіяни продовжують проникати в район Куп’янська з боку Осколу, невеликими групами заходячи з півночі від села Західне та з району Дворічної-Масютівки. Мета дій українських військ – перерізати ворожий плацдарм на північ від Куп’янська.
Аби цього досягти, українські військові провели операцію із зачистки лісових масивів на захід від Дворічної біля Західного. Операцію здійснив 23-й штурмовий полк корпусу “Хартія”. Саме цей полк провів успішні штурмові дії, взяв під контроль північну частину населеного пункту Західне, а також ліс біля цього села.
У підрозділі воює багато іноземних добровольців, зокрема колумбійців, а також представників Перу, Бразилії, Італії та Мексики. Вони вже не раз проявили себе на цьому напрямку, зокрема під час зачистки центральної частини Куп’янська взимку цього року.
Іноземні добровольці 23-го полку відбили синю зону на південний захід від Дворічної, два ліси та північну частину Західного. Загалом просування становить близько 7,5–8 кілометрів. Замисел зрозумілий: тут потрібно продовжувати тиснути, аби перекрити ворогу кисень на північ від Куп’янська.
Лиманський напрямок: українські атаки стискають російський виступ
З Лиманського напрямку надходять різні новини, і стосуються вони ворожих вклинень біля Лиману.
Українські військові вже кілька місяців працюють над відрізанням виступу на північ від Лиману – в районі Новоселівки, Шандриголова та Середнього. Йдеться про удари з флангів від Ярової та Дробишевого, а також про дії в районі Нового та Колодзязів.
Про це пишуть і російські Telegram-канали, і іноземні аналітики. Французький оглядач Клеман Молен вважає, що до кінця серпня може з’явитися офіційне підтвердження успіхів українського наступу на Лиманському напрямку.
Чекаємо новин з Лиманського напрямку / скриншот карти DeepState
Visegrád 24, Mapped, OnWar пишуть про те, що українські контратаки змушують росіян відступати, а ситуація на північ від Лиману наближається до потенційного оточення.
Оглядач Mapped пише, що атаки на північ від Лиману тривають вже четвертий місяць. Українські штурмові групи закріпилися в південній частині Шандриголова, інші сили тиснуть з півночі. Це, за його словами, змусило росіян частково відвести сили на захід від річки Нітриус.
Українські сили, за цією оцінкою, відвойовують покинуті росіянами позиції в Яровій, Олександрівці, Карпівці, Коров’ячому Яру та навколо них. Очікується звільнення приблизно 60 квадратних кілометрів території, але потрібно дочекатися офіційної інформації.
Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка: бомбардування, руйнування та проникнення ДРГ
Цієї ночі росіяни скинули дев’ять авіабомб на Краматорськ. Внаслідок удару 24 особи отримали поранення, серед них – двомісячне немовля.
Рятувальникам вдалося дістати з-під завалів чотирьох людей, і, на щастя, ніхто не загинув.
Також є фото пошкодженого автомобіля рятувальників, яке росіяни пізніше обстріляли дронами на оптоволокні та FPV-дронами.
Це типове варварство росіян: спочатку прилітають бомби, потім приїжджають рятувальники, а після цього ворог намагається добити вже рятувальні бригади.
Також є подібні кадри зі Слов’янська. Російські керовані авіабомби падають на житлові будинки. У місті руйнується ще й історична забудова. Бомба влучила просто в будинок, і тепер відновити його, ймовірно, вже неможливо.
Росія знищує все живе / фото – Слов’янська міська адміністрація
Російські диверсійно-розвідувальні групи вже потроху проникають навіть у Дружківку. Днями з’явилося жахливе відео, на якому російська ДРГ проникла у місто і вбила чотирьох українських операторів БПЛА. Напад був раптовим, а українські бійці не очікували такого удару. Це підтверджує гостру нестачу особового складу на цьому напрямку і показує, що необхідно змінювати організацію оборони, аби уникнути подібних трагедій у майбутньому.
Закрита аналітика “Сбербанку”: Росія сама не вірить у перемогу
Наостанок – про аналітику війни “Сбербанку”. Це дуже резонансна тема, яка з’явилася днями в російських ЗМІ.
Завдяки хакерам, пов’язаним з групою Black Mirror, стало відомо: аналітики “Сбербанку” підготували для свого шефа Германа Грефа вісім сценаріїв завершення війни. Документ був складений ще у квітні 2026 року, тобто ще до початку активної фази ударів углиб Росії по НПЗ та логістиці.
Але навіть тоді ці аналітики не вірили у перемогу Росії. Ймовірність російської перемоги вони оцінювали лише у 7%.
Серед восьми сценаріїв найбільш вірогідною була угода Трампа про заморожування конфлікту та часткове зняття санкцій з Росії – 32%.
Другим за ймовірністю варіантом було корейське заморожування без формального мирного договору – 22%. Ще 15% припадало на продовження війни на два-три роки.
Вісім сценаріїв, жоден з яких не тішить Путіна:
Навесні 2026 року в Москві ще розраховували на те, що Трамп тиснутиме на Україну, аби до осені домогтися якогось результату і зафіксувати заморожування конфлікту. Сьогодні цей сценарій вже значно менш імовірний.
Аналітики “Сбербанку” також звертали увагу на серйозний бюджетний дефіцит Росії. За їхніми даними, вже навесні він був катастрофічним і суттєво перевищував річний план.
У звіті йшлося і про щомісячні втрати російських військових на рівні 25 тисяч осіб. При цьому 90% нових контрактників, за оцінкою авторів документа, йшли лише на компенсацію втрат, а не на формування нових частин.
Крім того, російський військово-промисловий комплекс відчував гостру нестачу кадрів і не виконував плани щодо забезпечення війни озброєнням та боєприпасами. Відтоді ситуація для Росії тільки погіршилася, а удари по нафтопереробці та логістиці ще більше ускладнюють її становище.
Джерело: www.24tv.ua