Видання The Economist зазначає, що корупційні скандали, внутрішньополітична боротьба, дефіцит ресурсів, а також посилення російських атак створюють для української влади один із найскладніших періодів з початку повномасштабної війни.
За даними відповідних органів, співробітники президентської адміністрації організували схему відмивання коштів для збору 150 млн гривень (близько 3,4 млн доларів) для внесення застави за колишнього міністра юстиції Галущенка, якому висунули обвинувачення в антикорупційній справі.
The Economist зазначає, що на записах, які стали загальновідомими, чиновники обговорювали корупційні схеми як звичний “робочий процес”. В розмовах бере участь заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудрая, яка переповідає слова про те, що корупцію потрібно не викорінювати, а “систематизувати і контролювати”.
Критики антикорупційних органів побоюються, що НАБУ та інші структури дедалі більше політизуються й можуть самостійно визначати момент оприлюднення чутливих матеріалів. Анонімний високопосадовець у коментарі журналу назвав такі органи фактично “паралельним урядом”. Співрозмовники видання, близькі до НАБУ, звернули увагу, що жодної процесуальної необхідності публікувати записи саме в день парламентського голосування за наступника Федорова не було.
The Economist також нагадує, що президент повідомив про дефіцит оборонного бюджету в розмірі 27 млрд доларів через непередбачені витрати. Це припущення, ймовірно, мало політичний підтекст у контексті конфлікту з Федоровим, який до свого звільнення був одним із найближчих союзників президента, а після відеозвернення став його потенційним політичним суперником.
На цьому тлі The Economist посилається на “неофіційне” соціологічне опитування, проведене незадовго до звернення Федорова. За його результатами, на гіпотетичних виборах Зеленський отримав би 21%, Залужний – 18%, Федоров – 16%, Буданов – 8%.
Журнал наголошує, що проведення виборів в умовах воєнного стану неможливе, а суспільний запит на них наразі відсутній.