В Україні завершили будівництво близько 200 захисних споруд другого рівня на пріоритетних енергооб’єктах. Перший віцепрем’єр Денис Шмигаль пояснив, чи здатні вони витримати прямі удари балістичних ракет.
Підготовка енергосистеми до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років триває в посиленому режимі. На пріоритетних об’єктах уже збудовано близько двох сотень монолітних споруд, які мають локалізувати наслідки ракетних ударів. Проте головне питання — чи справді вони здатні захистити критичне обладнання — отримало невтішну відповідь.
Шмигаль прямо заявив: стовідсоткового захисту від кількох прямих ударів балістичними ракетами не існує. «Коли по об’єкту прилітає кілька балістичних ракет із боєчастиною пів тонни кожна, жоден захист не дає стовідсоткової гарантії», — наголосив він. Утім, головна мета цих споруд — зробити різницю між повним знищенням обладнання та пошкодженнями, які можна усунути за кілька тижнів. Станом на 21 серпня роботи в регіонах тривають.
Скільки потужностей відремонтовано і що під загрозою
Протягом 2026 року в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генерувальних потужностей, ще майже 4 ГВт перебувають у ремонті та відновленні. Загалом до кінця року планують відновити або побудувати понад 10 ГВт. Однак Росія продовжує завдавати ударів саме по тих об’єктах, які щойно відремонтували. Атака 20 серпня знову відкинула частину ремонтної програми назад — і це може статися будь-якої миті.
Наразі Україна має близько 15 ГВт доступної електричної потужності під час вечірнього максимуму з урахуванням імпорту та когенерації. До 1 листопада цей показник планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. Але це стане реальністю лише за умови, що відновлені об’єкти не будуть зруйновані повторно.
Децентралізація: 1,8 ГВт «енергетичних сот»
Одним із ключових способів зробити енергосистему менш вразливою стала децентралізація — замість залежності від великих електростанцій Україна створює мережу невеликих автономних джерел. Вже працює близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, з яких понад 400 МВт підключили цього року. До кінця 2026-го планують додати ще приблизно 800 МВт. Понад 280 установок нині на етапі монтажу або будівництва. Вивести з ладу одну велику станцію значно легше, ніж одночасно знищити сотні розосереджених генерувальних установок.
40 млрд грн і €507 млн допомоги: звідки гроші
На захист, резервне живлення та розвиток розподіленої теплової й електричної генерації парламент передбачив 40 млрд грн. Понад 35 млрд грн із цієї суми вже спрямували на місця. Крім того, через Фонд підтримки енергетики Україна з початку року залучила майже €507 млн міжнародної допомоги. Кошти й обладнання використовують для ремонту, створення резервів трансформаторів, генераторів, когенераційних установок та іншого обладнання.
Що робити українцям уже зараз
Громадянам не варто покладатися лише на централізовані рішення. Вже зараз варто подбати про автономні джерела живлення: зарядити павербанки, перевірити стан генераторів та акумуляторів, за можливості встановити інвертори чи сонячні панелі. Також доцільно утеплити житло — замінити вікна на енергоефективні, перевірити ущільнювачі, подбати про тепловідбивні екрани за радіаторами. Ці заходи допоможуть зменшити тепловтрати на 15–30% і зроблять квартиру значно комфортнішою навіть за умов тривалих відключень.