Злочини у європейських музеях стають дедалі агресивнішими, використовуючи молотки, сокири та вибухівку. Про це йдеться у звіті поліцейської агенції Європол.
На відміну від попередніх “непомітних” крадіжок, де злочинці покладалися на обман, прихованість та розвідку, нинішні методи стали “жорстокими та силовими”.
У 2024 році під час великомасштабної крадіжки цінних книг з бібліотек по всій Європейській Унії (ЄС) зловмисники замінили оригінали підробками, щоб уникнути виявлення.
Через два роки Європол констатував зміну тактики на більш “пряму та конфронтаційну”.
“У деяких випадках злочинці використовують вогнепальну зброю для залякування співробітників служби безпеки та відвідувачів”, — йдеться у звіті агентства.
“Деякі музейні крадіжки супроводжувалися прямими фізичними нападами на персонал, наприклад, зв’язуванням або застосуванням грубої сили.
Застосування сили тісно пов’язане з цільовими операціями, що свідчить про попередню ідентифікацію конкретних об’єктів та сплановане виконання.”
Пограбування Лувру у 2025 році залишається нерозкритим
У звіті Європолу наведено кілька прикладів насильницьких крадіжок, зокрема напад на музей Лувр у Парижі у 2025 році.
Кадри з камер спостереження показали, як злочинці розбивали скляні вітрини та викрадали коштовності.
Пограбування, що потрапило до міжнародних новин, тривало менше восьми хвилин.
Оприлюднено нові кадри пограбування Лувру
На кадрах з камери спостереження видно, як злочинці розбивають скло вітрин, де зберігалися коштовності.
Чотири зловмисники провели в музеї лише чотири хвилини, проникнувши через вікно галереї за допомогою крана.
Оціночна вартість викрадених коштовностей становила близько 102 мільйонів доларів США (156 мільйонів доларів).
Наразі обвинувачення висунуто лише одному чоловікові, і жодні коштовності не були знайдені.
Європол також відзначив зміну пріоритетів щодо викрадення дорогоцінних металів та каменів.
“Більшість цих інцидентів супроводжувалися певним ступенем насильства.
Злочинці викрадали золоті предмети, такі як самородки, золоті монети, золоті декоративні вироби, а також коштовності з дорогоцінними каменями.”
У звіті також зазначено, що китайські культурні артефакти, зокрема вази династії Мін та порцелянові тарілки XII-XIII століть, неодноразово ставали мішенню.
Зміна ринкового попиту на музейні крадіжки
Викрадені з музеїв дорогоцінні метали можуть бути переплавлені, що не залишає жодних слідів, зазначається у звіті.
Дорогоцінне каміння може бути вилучене та продане окремо.
“Обидва типи предметів приваблюють злочинні мережі через їхню видимість, доступність та уявлення про те, що заходи безпеки в музеях менш надійні, ніж у ювелірних магазинах”, — йдеться у звіті.
“Аналогічно, стародавні китайські порцелянові артефакти, ймовірно, викрадаються торговцями культурними цінностями для отримання фінансової вигоди.
Через високий попит, вони, ймовірно, легко продаються на арт-ринку.”
У 2019 році злочинці пограбували німецький міський палац Зелена Схованка. (Reuters: Matthias Rietschel)
Перехід до насильницьких методів у пошуках конкретних предметів або культурних цінностей може свідчити про появу нового типу злочинців.
Зазвичай, згідно зі звітом Європолу, торговці культурними цінностями уникали насильства.
Ці нові злочинці часто мають досвід участі в інших видах злочинів, і деякі, схоже, координують свої пограбування на “випадковій основі”.
“[Вони] часто набираються місцево через соціальні мережі та месенджери, без попередніх зв’язків один з одним”, — йдеться у звіті Європолу.
“Цілком можливо, що виконавці крадіжок низького рівня набираються випадково на основі “злочин як послуга”.
Альтернативно, деякі кримінальні актори та мережі… усвідомили низький ризик та високий прибуток від музейних пограбувань.”