Уздовж сухих берегів Нілу в Судані фермери намагаються підвести воду до своїх посівів. Інші збираються, щоб молитися про дощ на потрісканій землі.
По всій країні сільськогосподарські угіддя, які могли б прогодувати світ від голоду, залишаються незасіяними, оскільки втомлені фермери знову опиняються під перехресним вогнем віддалених конфліктів.
Спочатку була війна між армією країни та ворогуючими парамілітарними формуваннями, яка з квітня 2023 року забрала понад 200 000 життів і призвела до критичного рівня голоду майже 20 мільйонів людей.
Потім більш віддалений конфлікт між Іраном і США порушив постачання палива та добрив через Ормузьку протоку, спричинивши різке зростання витрат.
А тепер потужний кліматичний феномен Ель-Ніньйо, що посилюється в Тихому океані та впливає на вітри й дощі по всьому світу, затримав життєво важливі опади та призвів до різкого зниження рівня води в життєдайному Нілі.
На південь від столиці Хартума фермер Аль-Тіґані Фадлалла показує на острів, якого там не повинно бути.
«Зазвичай вода покриває його до липня, але ви бачите його навіть зараз», — сказав він AFP цього місяця, вбачаючи в пересохлій піщаній мілині погану прикмету для своїх висохлих посівів.
По всьому Судану, від північних полів поблизу Єгипту вздовж річки Ніл до кордону з Ефіопією, фермери розповідали репортерам AFP, що вода, яка їм потрібна, не піднімається з берегів річки і не падає з неба.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН зазначає, що сезон «розгортається під посиленим кліматичним ризиком, зумовленим умовами Ель-Ніньйо», зокрема затримкою та нижчими за середні показниками дощів, а також довгими й частими періодами посухи.
Фермери кажуть, що це один із найважчих сезонів за останні роки, але кліматичні дослідження показують, що він не буде останнім.
Моліться про дощ
Кліматолог та гідролог Ельфатіх Ельтахір з Массачусетського технологічного інституту протягом тридцяти років вивчає зв’язок між Ель-Ніньйо та Нілом.
Його дослідження показали, що Ель-Ніньйо тісно пов’язане з низьким рівнем води в Нілі, і коли він починається наприкінці весни, як цього року, це несе високу ймовірність посухи на південному сході Судану та північному заході Ефіопії, де бере початок Блакитний Ніл.
Рівень води у водосховищі за величезною греблею Відродження на Блакитному Нілі в Ефіопії, яка забезпечує більшу частину води для річки Ніл, у липні цього року був на шість метрів нижчим порівняно з тим самим місяцем минулого року, згідно з даними Тюбінгенського університету в Німеччині.
Але Ельтахір застерігає, що між Ефіопією, Єгиптом та Суданом також потрібні «більша прозорість і співпраця» щодо управління водосховищем Аддіс-Абеби, особливо з огляду на те, що зміна клімату призводить до більш екстремальних повеней і посух.
За даними Центру кліматичних небезпек Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, цього літа в басейні Блакитного Нілу випало лише половина звичайних опадів, і регіональні прогнози передбачають нижчі за середні показники опадів до кінця сезону дощів.
Фермери в штаті Гедареф на кордоні з Ефіопією, де висаджується більшість основних культур Судану, таких як сорго та кунжут, уже відчувають це.
Коли настав серпень, а їхні зазвичай зелені поля все ще були тьмяно-коричневими, розчаровані фермери зібралися за місцевими імамами для молитов, що закликають дощ.
«Нам потрібні ці дощі для наших посівів та худоби, а вони запізнюються», — сказав AFP місцевий фермер Абдельмаджид Хусейн після молитви.
Міністр сільського господарства Ісмат Кураші повідомив AFP, що фермерам радять обирати посухостійкі культури та відкладати посів.
Мусса Яакуб, 75 років, вирощує кунжут десятиліттями, включно з трьома воєнними сезонами, кожен з яких був важчим за попередній.
Тепер, стоячи на варті біля потрісканої землі, він дивується, чи переживе він наступний, адже його земля тепер коштує йому «вчетверо дорожче для посіву».
Немає перепочинку
Нижче за течією, в іншому хлібному кошику Судану, штаті Аль-Джазіра, Хасан Ахмед дивиться на ферму, яка належала його родині 100 років.
Коли Ахмед повернувся до неї минулого року після того, як армія відбила Аль-Джазіру у Сил швидкої підтримки, він виявив, що її пограбували мародери-парамілітари, а його дерева стояли зів’ялими на сонці.
Він і його сини працювали над тим, щоб повернути її до життя, але цього року знову зіткнулися з труднощами.
«Мені 63 роки, і я ніколи не бачив такого низького рівня Нілу в серпні», — сказав він AFP. «До цього часу ми мали б забрати наш водяний насос, оскільки повінь уже промочила ґрунт на кілька метрів».
Охоплені ідеальним штормом — низький рівень води, стрімке зростання витрат і зруйнований ринок — багато фермерів покинули свої землі в той час, коли 65 відсотків величезних орних земель Судану вже не використовуються.
Деякі фермери, сповнені надії на початку сезону, «посадили свої культури, а потім дозволили їм загинути, тому що це просто не вартувало врожаю», — розповів AFP молодий фермер Мохамед аль-Тіджані поблизу Хартума.
Судан імпортує все своє паливо та більшу частину добрив, витрати на які цього року зросли вп’ятеро внаслідок війни в Перській затоці.
Досвідчений фермер Ахмед Отман — один із багатьох, хто знає, що не зможе повернути витрати на ринку, який уже зруйнований, оскільки більша частина країни не працює.
«Але принаймні я можу сказати, що я працюю», — сказав він AFP, зігнутий від десятиліть праці на полях.