Сили екстреної допомоги, які борються з лісовими пожежами по всій Європі, зіткнулися з потенційно смертельною загрозою, що причаїлася під обгорілою землею – іржавими старими бомбами та мінами часів війни.
Інтенсивна спека вже призвела до вибухів у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах, де команду саперів було направлено для обстеження лісу, якому загрожували полум’я поблизу місця запеклих боїв у провінції Лімбург у 1944 році.
Сара Н’єрі, науковиця з питань миру та конфліктів з Лондонської школи східних та африканських студій, зазначила: «Зміна клімату тепер виконує роботу з розкопування та реактивації того, що раніше було стабільним».
Вона додала, що пожежі, а також детонація бомб часів Першої та Другої світових воєн, свідчать про те, що «кліматична удача» континенту вичерпується.
Цей пожежонебезпечний сезон був посилений сильними дощами в січні, які сприяли росту рослинності, що стала паливом, коли настала літня спека.
За даними дослідження, опублікованого минулого місяця групою World Weather Attribution, ці температури в поєднанні з посушливими умовами, низькою вологістю та сильними вітрами створили ідеальне середовище для пожеж.
Просуваючись вперед, полум’я охоплювало території, які давно вважаються такими, що містять невибухлі боєприпаси – смертельну спадщину, що залишилася далеко після того, як стихли гармати.
У лісі надзвичайно сухої Франції масштабна лісова пожежа поблизу міста Бордо на південному заході виявила схованку боєприпасів, які, як вважається, належать до епохи Другої світової війни.
А в східній бельгійській провінції Льєж губернатор Ерве Жамар повідомив про «кілька спорадичних детонацій», що змусило екстрені служби коригувати свої дії з урахуванням боєприпасів, похованих у зоні пожежі.
Він зазначив, що жоден пожежник не постраждав, але місцеві ЗМІ опублікували фотографії, на яких один із них працює з іржавою бомбою.
Під час Другої світової війни пастки, бомби та міни були розкидані по густому торф’яному лісу провінції, відомому як Високі Фенни.
Бернар Коллар, місцевий історик, який керує Музеєм Трушбаум поблизу кордону Бельгії з Німеччиною, згадує, як його батько підірвав знайдену бомбу в кар’єрі.
За його словами, за перші чотири роки після капітуляції Німеччини у 1945 році боєприпаси вбили шість мирних жителів.
«Коли заходиш у такий ліс, не знаєш, де знаходяться вибухові речовини», – додав Коллар.
Пожежа у Високих Феннах, що простягається через кордон з Німеччиною, тліє на місці кривавої битви, де нацисти воювали з військами союзників.
У Високих Феннах та навколо них проходила битва за Арденни.
Пожежа ще ближче до місць двох менш відомих сутичок вздовж хребта Ельзенборн та у Шюртгенському лісі, яка тривала 88 днів і призвела до загибелі близько 33 000 американських та 28 000 німецьких солдатів.
Коллар має дозвіл на обстеження колишніх полів битв, які нині є лісами, пасовищами та сільськогосподарськими угіддями за допомогою металошукача.
Він знаходив мінометні снаряди, кулемети, шоломи, портсигари, а одного разу – людський скелет.
«Ніколи не знаєш, на що можна натрапити, і не слід ставитися до цього легковажно», – сказав Коллар Associated Press, стоячи на полі, що колись було кривавим місцем.
Неподалік кущі чорниці вкривають старі лисячі нори, окопи та глибокі кратери від артилерійського вогню.
Невибухлі боєприпаси стають ще небезпечнішими під час лісових пожеж, оскільки тепло може спричинити детонацію, повідомив Йонас Тепе, речник землі Північний Рейн-Вестфалія в Німеччині.
Міністерство оборони Бельгії щотижня отримує запити з регіону про допомогу в знешкодженні вибухових речовин, проте не вважає цю територію «гарячою точкою» порівняно з іншими регіонами Бельгії.
Такі запити ще частіші на заході, де фермери в таких містах, як Іпр – сумно відомий жахливою окопною війною часів Першої світової – називають щорічну обробку ґрунту «залізним урожаєм» через велику кількість військових реліквій, що знаходять.
Щороку по всій країні Служба з вибухових речовин та знищення боєприпасів Бельгії реагує на понад 3000 викликів і знешкоджує від 200 до 250 тонн боєприпасів, що залишилися від обох світових воєн.
Посуха також допомогла оголити минуле, зменшивши рівні річок і озер, виявивши стару зброю.
У Словаччині річка Дунай обміліла, оголивши дві морські міни, які поліція витягла з води та закопала в траншею для контрольованого підриву.
В Угорщині влада закрила Будапештський міст Маргарет після того, як біля його основи в низькій воді з’явилася бомба часів Другої світової війни.
У міру висихання Рейну німецька влада також виявила бомбу часів Другої світової війни.
Крістіна Грін, дослідниця з Університету Аризони, яка разом з Н’єрі написала статтю про ризик європейських лісових пожеж та невибухових боєприпасів, заявила, що «спадщина війни продовжує виринати» через зміну клімату.
«Це переживання спадщини війни та конфліктів у спосіб, з яким нам не доводилося мати справу довгий час у певних місцях», – зазначила вона.