- 1 Чому Україні потрібні вибори і що заважає їх проведенню
- 2 Корупція заважає нам закінчити війну в сильній позиції
- 3 Суспільство стало набагато дорослішим
- 4 Прийде час – усі українці дізнаються імена головних корупціонерів
- 5 Я з багатьма людьми спілкуюся в міністерствах і з деякими міністрами
- 6 Я повинен відповідати за те, що робив і роблю
- 7 План перемоги від Михайла Федорова
- 8 Майбутній візит Федорова до США
- 9 Новий міністр оборони та питання продовження реформ
- 10 Операція M&M’s та мультидоменна оборона
- 1 Чому Україні потрібні вибори і що заважає їх проведенню
- 2 Корупція заважає нам закінчити війну в сильній позиції
- 3 Суспільство стало набагато дорослішим
- 4 Прийде час – усі українці дізнаються імена головних корупціонерів
- 5 Я з багатьма людьми спілкуюся в міністерствах і з деякими міністрами
- 6 Я повинен відповідати за те, що робив і роблю
- 7 План перемоги від Михайла Федорова
- 8 Майбутній візит Федорова до США
- 9 Новий міністр оборони та питання продовження реформ
- 10 Операція M&M’s та мультидоменна оборона
Колишній міністр оборони, творець застосунку «Дія» та ветеран різних урядових форматів за президента Зеленського, а нині – надія громадянського суспільства та один із головних ньюзмейкерів сучасної України – дав велике інтерв’ю 24 каналу.
Під час великої розмови з журналісткою нашого видання Софією Трощук Михайло Федоров розповів про майбутні “сюрпризи” для росіян та важку зиму для українців, нові деталі своєї скандальної відставки з посади міністра оборони, стосунки з президентом Зеленським, а також докладно пояснив свій заклик до змін і проведення виборів в Україні.
Федоров прокоментував масові протести українців, які вже кілька тижнів виходять на вулиці міст держави на знак підтримки, а також прокоментував інформацію про майбутню поїздку до США.
Трансляція ексклюзивного інтерв’ю Михайла Федорова стартувала на 24 Каналі 21 серпня рівно о 19:00. Ви можете переглянути його онлайн на YouTube.
Текстова версія інтерв’ю Федорова – на сайті 24 Каналу.
Чому Україні потрібні вибори і що заважає їх проведенню
Є чимало тем, про які хочу з вами поговорити, але почати хочу з актуального – вашого недавнього відеозвернення до українців і теми виборів. Чому про необхідність виборів ви заявили вже після того, як стало зрозуміло, що до Міноборони ви не повернетесь?
Передусім, я хотів би подякувати всім людям, які виходили на протести, які підтримували зміни, підтримували моє повернення на посаду міністра оборони.
Ці протести стали важливою подією в моєму житті, тому що вони показали, що все, що ми робили останні сім років, і дотримані принципи та цінності були правильними. Люди це зрозуміли, підтримали ці зміни. Люди хочуть змін і відчувають це.
Я не міг нічого говорити раніше, тому що навіть якби була один відсоток можливості повернутися на посаду міністра оборони, я мав чекати разом з усіма людьми, що були на протестах, і тими, хто не виходив, але підтримував протестувальників.
Коли я звертався до людей, які виходили на вулицю, я говорив: вам точно не буде соромно, і ви точно не будете шкодувати, що підтримували мене і моє повернення на посаду.
Коли я думав, що робитиму далі для того, щоб реалізувати наш план закінчення війни, з яким ми прийшли до Міністерства оборони, а насправді ми працювали над цим планом ще з 2023 року, я зрозумів одну річ.
Можна створити будь-яку організацію, займатися різною діяльністю, але з тією системою управління, яка є сьогодні, з такою якістю ухвалення рішень і таким рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну і закласти фундамент для відновлення країни.
Ми кілька днів тому побачили нові епізоди, про які навіть не могли здогадуватися.
Тому я зробив те, що чесно вважаю правильним: Україна повинна перезавантажити різні органи влади та інституції, привести людей, які розуміють ризики, які нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчувати війну.
Це мають бути люди з нульовою толерантністю до корупції, які точно боротимуться з нею, і люди, які підтримуватимуть розвиток незалежних інститутів. І єдиний шлях зробити це – повернення демократичного циклу.
фото – 24 Канал
До його повернення треба готуватися. Треба зробити домашню роботу, багато різних речей. Але це реально. Не треба чекати, доки виникне якась криза, а потім швидко шукати рішення. Треба як дорослим зробити цю роботу сьогодні.
І в момент, коли суспільство і парламент ухвалять рішення запустити демократичний процес, а це 100% станеться, ми повинні мати максимально якісно підготовлений законопроєкт і вирішені всі питання, що дозволять провести вибори прозоро, відповідно до законодавства та міжнародного права.
Все починається з обговорення. Пам’ятаєте, я говорив, що одна з моїх помилок на посаді міністра оборони полягала в тому, що ми деякі рішення не обговорювали з суспільством. Ми ухвалювали рішення, навіть якщо вони були правильними, а потім отримували зворотний зв’язок від суспільства, і нас наздоганяла ця робота. З огляду на цей досвід, я вирішив започаткувати цю дискусію і почати говорити про цю тему в суспільстві.
Попереду робота, де треба зібрати найкращих експертів в Україні та світі. Насправді я вже багато спілкуюся з різними експертами. Але я вважаю, що сьогодні це єдиний шлях привести ефективних людей з розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відновлення країни.
Велике інтерв’ю Михайла Федорова – дивіться відео:
Корупція заважає нам закінчити війну в сильній позиції
Під час повномасштабного вторгнення?
А ми не знаємо, коли війна закінчиться. Сьогодні ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни. У нас був певний план, з яким ми прийшли. Сьогодні я не знаю. І не знаю, чи знають наші глядачі план закінчення війни.
Ми не можемо сподіватися, що вона сама по собі закінчиться за пів року. Що комусь просто вдасться домовитися, не вдасться, чи буде якийсь “чорний лебідь”. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, і який підтримуватимуть партнери.
А якщо війна триватиме ще три роки, п’ять років, десять років? Подивіться, як швидко оновлюється фронт і як працюють наші бригади та корпуси. Вони 24/7 ухвалюють рішення.
В армії є активний соціальний ліфт, напевно, найбільший сьогодні в країні. Все постійно й швидко змінюється. Приходять люди, які ухвалюють рішення, перебудовують процеси, реагують на технологічні виклики. Те саме має відбуватися з державним управлінням.
Через те, що цих змін не відбувається, ми не ухвалюємо багато рішень, які потрібно ухвалювати, щоб захистити наші міста і нашу країну.
Але ми бачимо, чим займається велика кількість чиновників. І теза, яка пролунала кілька днів тому, про те, що корупцію треба систематизувати й контролювати, а хтось каже – краще очолити, – це, в принципі, підтвердження того, що моє звернення було актуальним і що це правильний шлях.
Ми до цих викликів ще повернемося. Але щоб підсумувати тему виборів, яка в медіапросторі викликала бурхливу дискусію: вибори – це дуже глобальне поняття. Ви мали на увазі парламентські, президентські, місцеві вибори?
Я думаю, що, зрештою, треба провести всі вибори. А яка черговість, яка послідовність і яка різниця в часі – це вже питання дискусії з різними експертами.
Слід максимально акумулювати й об’єднати експертизу всередині країни та залучити найкращий світовий досвід. Різні країни стикалися з різними ситуаціями, війнами та іншими кризами. Є певний світовий досвід, який потрібно врахувати.
І я думаю, що дуже багато міфів про те, чому не можна проводити вибори, які можна досить швидко розвіяти та організувати цей процес.
Ми з вами зробили набагато більше речей, які ніхто у світі не міг уявити. Наприклад, у 2022 році, коли ми започаткували “Армію дронів”, усі навколо казали: ви ненормальні, майбутнє за артилерією, нам потрібно більше танків та артилерії. Ми почали цей процес, і врешті-решт Україна стала столицею світу в напрямку дронів.
Ми знаходили рішення, вигадували нові технології, розвивали їх. Ми зробили приватне ППО, створили правила гри, так звані policy, яких до цього у світі не існувало. І так само я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, повернути демократію.
Сьогодні війна – це система управління, якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, і це має бути якісне рішення. Вони не мають бути ангажовані, побудовані на зв’язках, лояльності чи корупції.
Корупція заважає нам закінчити війну в сильній позиції. Є велика кількість людей, які побудували різні схеми, мають свої інтереси, і вони гальмують, по суті, ухвалення правильних рішень. Я це відчув у Міністерстві оборони, з цим боровся, руйнував ці схеми.
Питання не в одному проєкті, не в одній гілці влади. Це про новий суспільний договір. Давайте знайдемо людей, які ухвалюють ефективні рішення, щоб зупинити війну. Давайте надамо їм можливість працювати. Давайте їх оцінювати через подальший демократичний процес.
Тому що, коли його немає, нас уже не дивують нові плівки НАБУ. Навіть якщо вони будуть щотижня, вже виглядає так, що все суспільство розуміє: ну, всі крадуть. Але це не нормально. Політики, чиновники повинні відповідати за те, що вони роблять, і нести за це як політичну, так і юридичну відповідальність.
Тому потрібно повертатися до цього циклу і дуже якісно до нього підготуватися. Відповісти кожному громадянину України на кожне питання: як голосуватиме військовий? Чи може військовий балотуватися? Звісно. Як буде побудований цей процес? Як голосуватимуть українці за кордоном? Як внутрішньо переміщені особи? Як сьогодні працює реєстр? Що з членами ЦВК, а з членами Конституційного Суду?
Виходить, нам потрібно дуже швидко зробити домашню роботу, яка постійно відкладалася. Але тоді виникає питання: якщо ми не знаємо, скільки українців всередині країни і скільки за кордоном, як взагалі функціонує держава? І це знову ще один факт, чому це, в принципі, єдино можливий шлях.
А як, якщо ми теоретично уявимо реалізацію цієї системи, боротися з викликами, які ви щойно перерахували? Безпека перш за все. Це також велика кількість військових: голосувати – добре, але балотуватися вони теж повинні, мати час на кампанію. Це також велика кількість людей за кордоном?
Необхідно розбирати кожен конкретний приклад. Я вже спілкувався з організаціями, які займаються виборами всередині країни, а також з міжнародними експертами.
Я хочу нагадати, що у грудні 2025 року президент доручив парламенту розробити механізми, як провести вибори під час війни. І пів року працювала група народних депутатів з експертами, які це напрацьовували. Я вам більше скажу: 60–70% цього законодавства вже написано. І там для кожної категорії людей уже продумані конкретні механізми.
Тобто, це навіть не я перший підняв цю дискусію. Вона вже була піднята, і напрацьована велика кількість рішень.
Якщо ми говоримо, наприклад, про українців за кордоном, нам, по-перше, потрібно максимально зручно онлайн-засобами зареєструвати українців для потенційного голосування. Потрібно почати це робити не за день до виборів, а заздалегідь. Щоб люди сказали онлайн: я перебуваю в цій країні, я буду голосувати тут.
Таким чином, ми зрозуміємо, скільки українців у якій країні перебуває, скільки нам потрібно відкрити виборчих дільниць. І тоді голосування для них буде будуватися на основі здорової логіки: які фінансові ресурси виділити на ці країни, щоб там були дільниці. І нам партнери це профінансують 100%, повірте. Це не такі великі гроші порівняно з тим, скільки Україна може втрачати через корупцію.
По-друге, ми зрозуміємо, скільки дільниць потрібно, скільки часу потрібно для голосування. Тому що ми живемо в парадигмі, яка була до початку повномасштабної війни. Але справді голосування може бути не один день. Ми знаємо, що у Сполучених Штатах є раннє голосування, і воно триває навіть не один тиждень. Тут ми можемо зробити кілька днів для країн, де багато українців.
Те саме всередині країни. Якщо ми говоримо про військових: у нас трохи більше мільйона військовослужбовців, половина з них перебуває не в угрупованнях військ у прифронтових регіонах. По всій країні вони можуть голосувати на звичайних дільницях як звичайні громадяни, а не на спецдільницях.
Велика кількість військових серед тих, хто перебуває в угрупованнях, знаходиться у великих містах – у Запоріжжі, Харкові, Дніпрі. А в цих містах є підземні школи, функціонують садочки, діти ходять до шкіл і садочків, працюють органи державної влади. І чому не можна там проголосувати в підземних приміщеннях, якщо цей процес триватиме не один день, наприклад, а кілька?
Але це потрібно доопрацювати з експертами. Може бути один день, може бути три дні. Це дискусія. Це ж не написано в Біблії. Ми можемо формувати це разом з експертами і дійти до фінального рішення.
Якщо війна триватиме не один рік, не два, а може, три – п’ять, ми ж не знаємо, скільки вона триватиме. Нам потрібно навчитися жити з викликами, які є сьогодні, адаптуватися. Державне управління не може відставати від розвитку нашої армії. І на більшість цих питань уже є відповіді.
Суспільство стало набагато дорослішим
Як ви оцінюєте реакцію українців, особливо протестувальників, на вашу заяву? Тому що є велика кількість негативних відгуків саме щодо теми виборів?
Насправді це і є демократичний процес. Я поділився ідеєю, в яку вірю. І це не просто ідея, а план, що робити, аби ми мали майбутнє, щоб ми мали реальні зміни, щоб ми могли дійти до закінчення війни, подолати корупцію і побудувати країну.
Я запропонував конкретний алгоритм: обговорити цю ідею, розробити плани реалізації, а потім дійти до політичної волі це реалізувати. Тому нормально, що в людей є різні питання і виникла дискусія. Я бачив дуже багато позитивних думок, дуже багато негативних. Так і має відбуватися в кожній демократичній країні. Треба про це говорити. Гірше було б, якби хтось ухвалив це рішення за зачиненими дверима, а потім сказав, що так станеться. А так триває дискусія, ви ставите правильні запитання, я на них відповідаю.
Уявіть, наскільки після місяця-двох роботи експертів в Україні та з усього світу будуть опрацьовані всі деталі. Буде опублікований законопроєкт, його можна буде прочитати, поставити питання. Українці мають бути впевнені, що є чіткий план, що робити, і що результати виборів будуть захищені.
Я вважаю, що дуже багато років була дискусія про те, що цю тему не можна обговорювати, що вона не актуальна. Але рік за роком йде. Ще раз: війна може тривати ще не один рік. І завдання полягає в тому, що ми як здорова демократична країна, як суспільство, повинні бути супердорослими, свідомо говорити про ці речі і готуватися до них.
У демократичній країні є єдиний шлях оновлення – це вибори. Для цього потрібно дуже якісно підготуватися, тому що це завдання вимагає великого професіоналізму.
Сім років тому ви були в команді, яка прийшла до влади з дуже схожими меседжами: потрібно оновити державні інститути, припинити війну, потрібно більше класних людей у владі, йшлося і про стару систему. Чому ви думаєте, що зараз тема виборів спрацює інакше і не призведе нас через сім років у ту саму точку, в якій ми зараз перебуваємо?
За сім років з’явилося багато людей і команд, які під час повномасштабної війни показали, що вміють робити певні справи, доводити їх до результату.
Ці люди є в парламенті, уряді, в громадському секторі. З’явилося багато волонтерських фондів, велика кількість військових, мобілізованих з нуля, стали командирами бригад чи навіть корпусів. Тобто, є люди, які за цей час зробили домашню роботу і показали, що можуть давати результат.
І суспільство стало набагато дорослішим. Суспільству зрозуміло, що війну зупинити просто бажанням неможливо. Потрібно будувати ефективну систему і будувати свою безпеку.
З’явилися лідери, які показали певний результат. І тому я впевнений, що в нас достатньо українців, які можуть це зробити і довести до результату.
Демократія ж не означає, що нам тепер не проводити вибори 10 років. А що ще потрібно?
Якщо ви сумніваєтеся, чи достатньо в нас українців, які можуть усе змінити, просто зайдіть на канал НАБУ і подивіться останні 20 відео. Подивіться на людей, які виходили на протести. Вони виходили за зміни, за реформи, за антикорупцію.
Я особисто зібрав багато команд і побачив ринок людей в Україні, які здатні ухвалювати рішення. А скільки таких команд у нашій країні? Їх дуже багато.
Тому я впевнений, що ми можемо це зробити. І ми безповоротно повинні вийти з війни сильною демократією, яка не може бути заручником Путіна. Не Путін повинен вирішувати, як ми будемо розвиватися і що робити у своїй країні.
Чи означає цей заклик до виборів, що ви зараз перебуваєте в політичній опозиції до президента Зеленського?
Я зараз не перебуваю в опозиції до конкретного політика чи партії. Я точно перебуваю в опозиції до старої системи, до наявної корупції.
Є багато хороших рішень – я їх підтримуватиму. Є рішення, які погані, – я їх не підтримуватиму.
Насправді, крім громадянсько-активної позиції, якою я просто не можу не займатися, у мене є плани, чим я займатимуся далі. Це пов’язано з планом війни.
Дуже багато хто сприйняв це так, що я почав якусь кампанію. Але насправді, якщо уважно подивитися відео, я там сказав про деякі принципи і цінності та про те, що потрібно повернути демократичний процес. І це ключова ідея всього цього.
Це складний шлях, який потрібно пройти. Але він не такий складний, як про нього думає більшість людей сьогодні. Наша з вами розмова, відео, дискусія, яка розпочалася в суспільстві – це дуже правильний процес, тому що зрештою знайдуться відповіді на всі питання.
Якщо вибори все ж відбудуться, підете в президенти?
Я думаю, буде взагалі залежати, чи піду кудись – до парламенту або, якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду – після того, як ми дійдемо до самого цього процесу.
Тому що зараз дуже важливо підготувати вибори, щоб вони були незаангажованими і не на користь конкретного кандидата чи конкретної партії. Вони мають бути максимально об’єктивними, щоб не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати.
Тому завдання зараз – бути максимально об’єктивною і разом з громадянським суспільством, експертами напрацювати цей механізм.
Коли ми дійдемо до цієї точки, тому що, ще раз кажу, ми 100% до неї прийдемо, тоді я дивитимуся на те, як ми пройшли цей шлях, з ким ми його пройшли, хто як себе проявив, і ухвалюватиму рішення: когось підтримати, йти самостійно чи взагалі не йти далі.
Я думаю, що і для суспільства це буде певний краш-тест того, як наша команда може генерувати ідеї, які показують, куди рухатися, як ми можемо пройти цей шлях і зрештою отримати результат.
Прийде час – усі українці дізнаються імена головних корупціонерів
Ви чимало згадували про корупцію. У своєму відеозверненні, коли розповідали про корупцію та управління парламентом, ви проілюстрували ці слова головою парламентської фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією, натякнувши на чиїсь приватні інтереси в оборонці, фармі, гральному бізнесі та податковій. Чому ви не називаєте імен? Якщо справді все так погано, хіба українці не заслуговують знати ці імена?
Прийде час – усі українці дізнаються ці імена. Хтось дізнається з плівок правоохоронних органів, хтось з розслідувань журналістів, хтось з інших причин. Ми свою домашню роботу в цьому напрямку теж робимо. І зрештою в нашій країні всі дізнаються все. Завжди так було. У нас така культура, і в цьому випадку теж обов’язково так станеться.
Коли ми прийшли до Міністерства оборони, перше, що я зробив, – почав працювати з усіма правоохоронними органами. Причому з усіма, не тільки з незалежними. Я попросив, щоб вони поділилися зі мною інформацією про схеми, які бачать у міністерстві.
Після цього я почав швидко перебудовувати з командою систему закупівель у Міноборони. Вже за два тижні ми ухвалили перше рішення, яке не дозволяло закуповувати без певного конкурсу. Потім взагалі впровадили тендери.
Я залучив велику кількість людей, які раніше працювали або в антикорупційних, або в правоохоронних органах, щоб проаналізувати все, що відбувається всередині Міністерства оборони.
фото – 24 Канал
Я завжди дивлюся в корінь проблеми. Я не борюся з конкретною людиною – головою парламенту, фракції чи будь-якою іншою людиною. Я намагався змінити систему.
Міністри приходять і йдуть, а система повинна далі працювати так, щоб вона не змінювалася під кожного бізнесмена чи політика.
І повірте, йдеться не про одну людину, не про двох людей і не тільки про якихось топчиновників. Йдеться про сотні людей, які просто роками звикли заробляти на державному бюджеті.
Хто, перш за все, на вашу думку, причетний до вашого звільнення з Міноборони?
Я про це вже говорив. Гадаю, співпала велика кількість інтересів людей, зацікавлених у корупції, людей, зацікавлених у тому, щоб у нас не зростала довіра до нашої команди.
Ключ, напевно, лежить у корупції, у тому, що Міністерство оборони має найбільший бюджет у країні. Плюс зараз почав надходити європейський кредит. І ми започаткували тендери.
Тендери – це економія 20–30% державних грошей. Йдеться про можливі 3–5 мільярдів доларів, які можна було б зекономити завдяки тендерам. Тобто це гроші, які не потраплять у компанії та до різних людей, а можуть піти, наприклад, на заробітні плати.
А чому, на вашу думку, цим людям вдалося перемогти?
Я думаю, що ці люди зрештою програли. Тому що це був лише один бій за Міністерство оборони, а йдеться про розвиток країни. Можна сказати, що війна за розвиток країни. І вони в цій війні точно програють.
Я бачу багато підтверджень: і активність наших громадян, які виходили на протести, і роботу антикорупційних органів.
Будуть ще інші бої. Де ми як суспільство програємо, де виграємо, але зрештою все буде добре.
Я з багатьма людьми спілкуюся в міністерствах і з деякими міністрами
Чи був хтось у політичних колах – в Офісі Президента, Верховній Раді, Кабміні – хто вас підтримав і, можливо, став союзником?
Так.
За цей місяць?
Я з багатьма людьми спілкуюся в міністерствах і з деякими міністрами. Загалом є комунікація. Подивимося.
Підтримка буває різною: є підтримка словом, є підтримка дією. Коли дійдемо до більш активних дій і реальних викликів, тоді буде зрозуміло, хто з тобою, хто не з тобою.
Але мені достатньо того, що я впевнений: багато українців готові діяти. Десь вони можуть сьогодні бути зі мною незгодні, не погоджуватися з цими ідеями. Але для цього існує демократія, дискусія. Ми дійдемо до консенсусу.
Ви говорили, що не переказуєте особисті розмови з президентом. Але зараз, після того, як заявили, що є системна криза управління, готові розповісти трохи більше: в чому саме ви не погоджувалися з президентом Зеленським?
Я дійсно не хочу переказувати наші внутрішні розмови, тому що ми дуже багато спілкувалися з президентом останній рік.
У нас було багато речей, де ми погоджувалися, де не погоджувалися. Багато медіа про це писали. Коли мені пропонували посаду – це було, напевно, таке співбесіда на керівника Офісу Президента – я прийшов одразу з планом, що робити.
У мене в Міноборони був план, і тут був план, що робити. Бо, в принципі, все між собою пов’язано. Не можна закінчити війну, якщо ти паралельно не будеш робити зміни в інших галузях. Навіть мобілізація – це не тільки Міноборони, але й поліція, ДБР, ТЦК, що борються з корупцією. Все між собою пов’язано.
Я запропонував низку речей, у які вірю, і навколо них у нас завжди була певна дискусія щодо реформ, щодо того, що потрібно змінити.
Деякі люди пишуть: ти ж був сім років у команді президента, у “Слузі народу”, взагалі в цій екосистемі, чому ти зараз про це говориш? Але насправді, коли я був усередині і мав інструменти впливу та можливість постійного спілкування, я послідовно дотримувався цієї позиції.
Коли ліквідували незалежність НАБУ і САП, я пішов до президента і сказав: так не можна чинити. Дуже докладно пояснив чому. Ми це проговорили і зрештою написали закон, повернули все.
Коли виникали якісь кризи або я з чимось не погоджувався, я теж відкрито говорив про це всередині. Зараз я вже не в системі. І я продовжу говорити про ті зміни, які потрібно робити.
Чи є зараз зв’язок із президентом? Якщо ні, коли саме він вичерпався?
Гадаю, ми кілька тижнів точно не спілкувалися.
А на якій ноті ви закінчили? Це після того, як ви відмовилися від посад, які запропонували натомість? Чи після того, як, можливо, в Офісі з’явилося розуміння, що Хмара стане новим міністром?
У нас було ще кілька розмов після цього, але я б не хотів розкривати деталі. Це вже були, можна сказати, більш особисті питання, не державні.
Я повинен відповідати за те, що робив і роблю
Коли ви зрозуміли, що це системний криза, як ви говорите у відео? І якщо вона була настільки важкою, як ви розповідаєте зараз, чому не говорили про неї раніше?
Тому що я був у Міноборони, і я це робив. Мені не потрібно було виходити і говорити про це публічно. Я впроваджував зміни всередині Міністерства оборони.
Це величезні ресурси. І на ці ресурси був великий напад від різних груп, інститутів. Там я вперше дізнався, що таке бути в стані, коли така залізна стіна на тебе рухається.
Я при цьому говорив. Я пішов до президента десь у квітні, намалював йому всі зони інтересів, пояснив: дивіться, до вас зараз усі приходитимуть і говоритимуть, що я поганий. Але я це роблю, це й це. Він сказав: “Чини по совісті. Що ти вважаєш потрібним робити – те й роби”.
І тому я всередині над цим працював. Не було потреби виходити і говорити, що є ці проблеми. Було завдання змінювати, і я це змінював, ухвалював конкретні рішення.
Зараз я не в системі і маю повне моральне право про це говорити. Бо, коли ми працюємо в державі, ми працюємо на вас, на тих, хто нас дивиться. Ми працюємо за ваші гроші, представляючи ваші інтереси.
Ми або служимо людям, або імітуємо, що служимо людям.
Михайло Федоров пробув міністром оборони всього пів року, але за цей час встиг дуже багато:
Ви відчуваєте частину відповідальності за те, що відбувалося до 2026 року?
Звісно. Відповідальність – це те, до чого я закликаю всіх, у тому числі у відео.
Тому, звісно, я несу відповідальність. І там, де потрібно відповідати, я завжди готовий відповідати за те, що я зробив і за те, що я не зробив.
Я повинен відповідати за те, що робив і роблю, і буду це робити. Мене це не лякає.
План перемоги від Михайла Федорова
Можливо, ви можете прочинити, над якими проєктами працюєте зараз?
План, з яким ми прийшли до Міноборони, мав три складові: захистити небо, зупинити просування росіян і виснажити економіку для того, щоб стратегічно нейтралізувати Росію. Щоб їй просто не мало сенсу наступати, тому що вона нестиме великі втрати, і їй буде економічно важко воювати.
Після того, як я зрозумів, що цього плану важко досягти, якщо не вистачає ефективних управлінців і не відбувається оновлення системи загалом, я додав до цього плану демократію. Я працюватиму над реалізацією цього плану.
Першу частину я бачу так: хочу створити венчурний фонд, який залучить західні кошти для того, щоб інвестувати в українські стартапи та розробників.
У мене є кілька пріоритетів. Це дешеві ракети, тому що я впевнений, що за ними майбутнє війни зі штучним інтелектом. Це дешеві ракети, які можна використовувати як зброю стримування ударів і стримування від подальших кроків.
Це також роботизація першої лінії фронту та сенсоризація. Нам потрібно думати, як прибирати піхоту з першої лінії. Нам потрібно максимально роботизувати першу лінію, щоб люди не були місяцями в бліндажах під дронами.
Наше завдання – зробити так, щоб поле бою було насичене сенсорами, які реагують на рух ворожої піхоти, одразу передають дані для розвідки та знищення ворога.
Ми почали цим займатися в Міністерстві оборони, я хочу продовжити займатися цим у приватному секторі.
Тобто, це буде фонд із західними інвестиціями, який інвестуватиме в різні проєкти в Україні?
І не тільки в Україні, але й привозити до України проєкти, які допомагатимуть нам перемагати.
Наступний напрямок – think tank. По суті, це організація, де аналітики займаються тим, що вигадують, як зупинити війну, перемогти Росію загалом, як генерувати ідеї. Це команда policy makers, що вигадують правила гри для наступних ідей.
Завдання think tank – генерувати бачення подальших етапів війни, бути актуальним і пропонувати уряду, що робити, щоб ми впроваджували ці зміни.
Можливо, будуть ще деякі стартапи, пов’язані зі штучним інтелектом та defense tech, що допомагають у війні.
І частково, звісно, я займатимуся громадською діяльністю, пов’язаною з тим, як підготувати країну до повернення демократії.
У мене є дуже велика команда – сотні дуже талановитих людей, які планують і далі пов’язувати своє життя з проєктами, які я запускатиму. Це безцінний соціальний капітал.
Також я планую запустити в деяких університетах курс про реформи та про те, як їх впроваджувати, адже було ініційовано велику кількість реформ, і потрібно розвивати цю навичку, шукати приклади в інших країнах.
Крім того, у мене вже є проєкти, над якими я працюю після звільнення з уряду. Я допомагаю кільком фондам, що займаються реформами, даю поради, як підготувати партнерські інвестиції та кошти до змін, що відбуваються в уряді, як зробити так, щоб це було максимально ефективно. Але якщо говорити про мій власний проєкт, то це Defence-фонд, стартапи, аналітичний центр та інші напрямки.
Де ви плануєте задіяти кошти для цих проєктів?
Є різні інституційні фонди, big tech-компанії, приватні інвестори. Тобто, це все західні гроші.
Я б не хотів будувати це так, щоб воно було пов’язане з державним бюджетом. Я хотів би, щоб ми знаходили кошти за кордоном, підтримували таланти в Україні та допомагали нашим військовим.
Майбутній візит Федорова до США
Нещодавно з’явилася інформація про те, що ви плануєте візит до США. Що ви маєте звідти привезти в Україну, на що цей візит?
Це, по-перше, пов’язано з тією роботою, яка в мене сьогодні з фондом Східної Європи. У мене є завдання, пов’язані із залученням додаткових коштів у фонд, є певні зустрічі з партнерами.
Плюс, думаю, є кілька важливих зустрічей, пов’язаних з defense-напрямком, із залученням інвестицій. Вони будуть як у Європі, так і в Сполучених Штатах. Тобто, це про розвиток і розвиток нових проєктів.
Чи плануєте ви, як писали деякі медіа, заручитися підтримкою американського президента?
Та ні. Це взагалі якийсь… Не знаю, звідки генеруються подібні новини. Це наше внутрішнє питання. Почати обговорювати і якось просувати це за кордоном – мені це особисто неорганічно. Я б хотів, щоб ми з суспільством це проговорили.
Це наша домашня робота нашої країни всередині. Нам ніхто не повинен зовні нав’язувати чи не нав’язувати будь-які питання. Ми повинні вирішити, що робити. Тому це неправда.
Чи плануєте ви зустрітися там з Ілоном Маском і далі якось співпрацювати?
От тут побачимо.
Новий міністр оборони та питання продовження реформ
Ви в липні говорили, що впевнені: реформи, які почала ваша команда в Міноборони, продовжаться. Чи поділяєте цю впевненість у серпні?
Важко сказати. Я намагаюся активно не спілкуватися з Міністерством оборони. Тільки коли до мене звертаються за якимись порадами.
Мені іноді телефонують, запитують про якісь проєкти, просять прокоментувати документи. Але я особисто не намагаюся ставити питання, ворушити якісь теми. Тому не знаю, як там усе рухатиметься. Багато чого про те, що відбувається, також дізнаюся з новин.
Міністр повинен сформувати своє бачення процесів: що робити і який план. Виходячи з цього, він уже декомпозує його, формує та підбирає команду.
Моя команда поки що вся в Міністерстві оборони. Поступово частина команди виходитиме, це 100% органічно станеться. Я нікому не нав’язую, щоб він йшов. Це державні інтереси: хто хоче – нехай працює, я це підтримую.
Частина людей вже хоче вийти і вийде, щоб продовжити проєкти спільно зі мною або в інших міністерствах.
Можливо, у міністра буде інше бачення. Можливо, він рухатиметься відповідно до бачення, яке ми робили. Це нормально, тому що має бути певна послідовна системність. Ми щось пообіцяли людям – люди повинні це отримати.
Чи правильно я розумію, що, згідно з тією інформацією, якою ви володієте, реалізація вашого плану триває?
Так. Який темп, які рішення – це 24/7, ти щодня ухвалюєш рішення, – я не знаю. Вектор, здається, той, але побачимо.
Думаю, вже у вересні – жовтні ми отримаємо деякі результати. Ми почуємо, чи достатньо ресурсів на полі бою. Побачимо, що змінилося. Це скоро буде відчутно.
Я сподіваюся, що все буде тільки позитивно.
Яке одне рішення нового міністра означатиме для вас, що починається відкат реформ?
Скасування тендерів. Номер один – тендери.
На тлі чуток, ніби в Росії планують оголосити загальну мобілізацію, як оцінюєте темпи та якість мобілізації в Україні зараз?
Я останній місяць не знаю цифр, окремо не дізнавався. Треба дивитися.
Зараз є всі можливості зробити нормальний аудит Збройних Сил України і зрозуміти, як нам ефективніше працювати з сьогоднішнім людським капіталом.
Насправді у нас трохи більше мільйонна армія. Це велика армія, це більше, ніж угруповання росіян, які сьогодні перебувають на нашій окупованій території.
І ключ криється в ефективному застосуванні людського капіталу. Якщо ти правильну людину на правильне місце призначиш – вона може зробити в сто разів більше результату.
Питання не в тому, скільки нам потрібно просто мобілізувати людей, а в тому, наскільки ефективно ми застосовуємо людський капітал, який у нас є, і який у нас план. Після цього ти розумієш, хто і скільки тобі потрібен. Не можна ставитися до мобілізації як до кількісної мети: що тобі потрібно мати стільки людей. А хто вони, які в них завдання? Так не працює.
Плюс ми відкрили ринок іноземного рекрутингу. Я вважаю, що 50% іноземців можуть бути на першій лінії. Ми платимо нереальні гроші – 7–10 тисяч доларів можуть заробляти і українці, і іноземці. Це одна з найбільших плат за участь у війні, яка може бути сьогодні у світі.
Тому за правильного процесу ми можемо отримати десятки тисяч іноземців, які приїжджатимуть в Україну і ефективно воюватимуть. А з нашим людським капіталом ми зможемо працювати над іншими завданнями, які нам потрібно вирішувати, зберігаючи життя українців. Це була частина нашого плану.
Тепер потрібно змінювати сам процес мобілізації. У нас повністю готовий документ, ми навіть знайшли людину, яку я покликав у команду, але не встиг призначити. Її вже призначив Хмара після мене. Ми з нею якраз працювали над процесом мобілізації. Подивимося, як це буде впроваджуватися.
Ви згадували прифронтові території. Великі українські міста зараз під загрозою дронів на оптоволокні, які залітають все далі вглиб міст. Чи можливо зараз ці міста та села захищати, чи були напрацювання в Міноборони?
Звісно, може бути. І потрібно це робити. Ми бачимо добрі приклади, як, наприклад, у Запоріжжі будується система: перехоплюються “Блискавки”, перехоплюються “Шахеди”, будується захист енергетики, введені локалізовані тривоги – в який район летять. Тобто, успішний досвід, який потрібно застосовувати.
Питання глибше – воно організаційне. Технології змінюють тактику застосування, тактика просування змінює систему управління.
Наприклад, коли в Запоріжжі чи Харкові прилітає FPV-дрон на оптоволокні, це вже робота не тільки підрозділу ППО, відповідального за захист міста. Це також відповідальність корпусу, відповідального за ділянку, звідки ворог запускає цей FPV-дрон.
Це стає мультидоменним питанням: корпусу слід відреагувати, попрацювати з авіацією та знищити операторів БПЛА ворога.
І розумієте, яка це складна системна робота? Ти повинен щоранку або щоночі аналізувати кожен дрон, що залетів або не залетів, розуміти його природу, що це за дрон, який був зв’язок, точку запуску, подивитися перехоплення, як працював РЕБ, як була синхронізація РЕБа з перехоплювачами.
Завдання зараз – змінити саму систему управління.
Росія вже почала ізоляційну кампанію. Вона намагатиметься перебивати логістику між прифронтовими регіонами, дороги, що поєднують центр України з прифронтовими регіонами. Вони їх мінуватимуть, знищуватимуть нашу логістику.
Проти цього також потрібно працювати: мобільні вогневі групи, РЕБ, сітки, спеціальні бетонні укриття для логістики і людей.
Ми знову повертаємося до питання, з якого починали: це вимагає ефективних рішень не тільки центральної влади, не тільки військових, але й місцевої влади. Хтось встигає, хтось не встигає. Це велика робота, яку потрібно робити.
Операція M&M’s та мультидоменна оборона
The Atlantic написав, що Україна готувала масштабну операцію M&M’s, щоб паралізувати роботу аеропортів Москви за допомогою тисяч дронів. Головним розробником цієї операції, пише видання, були ви, але після вашого звільнення проєкт поставили на паузу. Чи можете розповісти про цілі планованих операцій: що вдалося реалізувати, а що не встигли?
Я не можу сказати про те, що не вдалося, тому що ці операції, можливо, ще будуть реалізовані. Не хотів би це обговорювати.
Єдиний нюанс щодо M&M’s. Я читав у статті, що назва пов’язана з тим, що буде багато дешевих засобів. Але це помилкове судження. На нараді, де ми обговорювали повністю автономні deep strike-дрони, я пригощав усіх M&M’s. У мене був день народження, мені подарували коробку M&M’s, я всіх пригостив і сказав, що цей проєкт автономних дронів називаємо M&M’s.
Я не коментуватиму угоди. Скажу те, про що вже говорив: вважаю, що наступний етап війни – це дешеві дрони і дешеві ракети.
Це дешеві дрони за 3–5 тисяч доларів, повністю автономні, без зв’язку. У них будуть AI-модулі, технологія map matching. Вони взагалі летітимуть без зв’язку, на них не працюватиме РЕБ. Вони автономно шукатимуть цілі та вражатимуть їх.
Ми хотіли перемогти росіян у цьому технологічному циклі. Це один із перших проєктів, яким я взагалі займався. Я реально зібрав команду різних інженерів, команду виробників і сказав: робимо повністю автономні дрони, я дуже сильно в це вірю.
R&D був дуже складним. Не всі виробники дійшли до певного результату, але результат високий. І я думаю, що скоро ми побачимо місії з цими дронами, і все працюватиме досить ефективно.
Наступний етап війни дронів – це дистанційне керування дронами. Слід прибирати операторів БПЛА з поля бою, щоб за ними не полювали росіяни. А наступний етап – вже автономні системи проти автономних систем.
І ми якраз наближали це майбутнє, працюючи над цим проєктом.
Ви згадували також зиму, яка, безумовно, буде важкою. Що зараз має зробити Україна, щоб захиститися цієї зими і не дати Росії досягти своїх цілей?
Це комплексне питання. Це захист самих об’єктів критичної інфраструктури, дуже масштабна децентралізація, відкриття всіх ринків.
Як дронами зараз займаються 700 компаній, так енергетикою в країні повинні займатися три тисячі компаній. Потрібно зробити цей ринок настільки привабливим, щоб усі займалися енергетикою, щоб він був децентралізований.
Бо проти балістики у світі не виробляється стільки ракет, щоб повноцінно захиститися. Тому децентралізація. І, звісно, знищення точок запуску. Необхідно шукати креативні способи.
Deep strike, щоб знищувати їх, дуже важко. Ми здійснили десятки таких операцій. Ми знаємо, де знаходяться балістичні установки, знаємо маршрути. Але поки ти долетиш deep strike-дроном, якщо він не з реактивним двигуном або це не ракета, – це витрата часу, і це важко.
Тому потрібно мати дешеві ракети, і потрібно мати балістику для того, щоб бити по точках запуску. Але є й інші креативні ідеї, про які ми не будемо говорити в ефірі. Треба просто мислити нелінійно.
І, звісно, довірити рішення, яке ми починали, щодо засобів проти реактивних “Шахедів”. Наші дрони-перехоплювачі змінили ситуацію, але потрібно закінчити все R&D з перехоплення реактивних і збивати реактивні.
Тепер потрібно шукати такі рішення проти реактивних дронів і проти балістики – від децентралізації до знищення пускових. Ворог повинен розуміти, що як тільки прилітає балістична ракета, вони отримують одну-дві балістичні ракети теж.
Тому закінчити нашу балістичну ракету – це завдання номер один. І воно 100% буде скоро виконане. 100% гарантую, що ми до цього доклалися. Інші команди з приватного сектору доклалися, уряд доклався. Тобто, в цьому напрямку точно буде результат.
Це інтерв’ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.
Джерело: www.24tv.ua