Це не Україна “бандеризується”, це Польща фашизується. Поляки перейняли “бандеризм” від російського реваншизму та рашизму, але наповнили його власним українофобським змістом.
Спершу поляки використовували цей пейоратив у вузькому історичному контексті Волинської трагедії. Після того, як переважна більшість польських політиків та суспільства прийняли цей концепт як національний консенсус (їм для цього знадобилося 10 років пропаганди від “Права та справедливості”, а сьогодні це вже позиція всього польського політикуму), він вийшов за вузькі історичні рамки та почав використовуватися в політичному дискурсі як форма дискредитації України та всього українського. З цього ксенофобного мислення випливають наростаючі факти нападів та образ українців у Польщі протягом останніх кількох років (це зовнішній прояв цього мислення).
Таким чином сформувався українофобний культ #волинобєсія, який тепер охоплює всі сфери політичного та суспільного життя Польщі.
Завершальним етапом стане впровадження цього мислення в правове поле шляхом прийняття законодавства та запровадження кримінальної/адміністративної відповідальності за так званий “бандеризм”. Таким чином буде завершено шлях формування українофобії як офіційної політики Польщі та толерування “волинобєсія” як нової суспільної норми у Польщі.
І цей шлях Польща зуміла пройти значно швидше, ніж путінська росія за 20 років.
“Бандеризм” у польській політиці дедалі менше залишається поняттям, що стосується винятково історії польсько-українського конфлікту, і дедалі частіше стає словом, яким частина польського політичного класу описує вже сучасну Україну. Поняття “бандеризм” рухається від політичної периферії до центру, від радикальної риторики до виборчих кампаній, від них — до президентського словника, а далі — до спроб перенести це поняття в правову площину.