Печерський райсуд Києва відмовив клієнту ПриватБанку у поверненні 122 767 гривень, які шахраї вкрали з його картки після телефонного дзвінка. Суд встановив, що чоловік сам надав доступ до свого рахунку, коли назвав код із SMS-повідомлення, а потім три дні не інформував банк про підозрілі операції.
Клієнт ПриватБанку за три дні втратив майже 48 тисяч гривень власних коштів та ще 75 тисяч гривень кредитного ліміту, який шахраї оформили без його відома. Печерський районний суд Києва 14 травня 2025 року повністю відмовив у задоволенні позову, постановивши, що банк не нестиме відповідальності за вкрадені кошти.
Як повідомляє видання «Інформатор» із посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, усе розпочалося з телефонного дзвінка. 3 квітня 2025 року близько 11:50 чоловікові зателефонував невідомий, представившись працівником ПриватБанку, та повідомив про нібито хакерську атаку на систему. Співрозмовник попросив «скинути код із чотирьох цифр», і клієнт виконав це прохання.
Наступні події розгорталися стрімко. У період з 3 по 6 квітня в акаунт чоловіка в системі «Приват24» зафіксували входи з нетипових пристроїв, зміну пароля та встановлення нового логіна. Банк надіслав сповіщення про підозрілий вхід на електронну пошту клієнта, проте той не відреагував. Лише 6 квітня об 11:17, тобто через три дні після першого дзвінка, чоловік звернувся до лінії підтримки банку.
Що вирішив суд
За цей час шахраї встигли переказати 47 767,49 грн на чужий рахунок, а також оформили кредитний ліміт із підвищенням на 75 000 грн. Загальна сума збитків становила 122 767,49 грн. Чоловік вимагав через суд зобов’язати банк закрити кредитний ліміт і повернути списані кошти, наполягаючи, що не надавав згоди на жодну з операцій.
Суд керувався нормами Закону України «Про платіжні послуги» та Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Національного банку України. Згідно з цими документами, до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту або облікової інформації ризик збитків покладається на користувача, а не на фінансову установу.
Ключовим аргументом для суду стало те, що клієнт звернувся до банку лише через кілька днів після шахрайських дій, хоча підозрілий вхід було зафіксовано ще 3 квітня. Суд також врахував, що зміну пароля було підтверджено дзвінком на фінансовий номер телефону, що свідчить про наявність у шахраїв доступу до конфіденційної інформації, яку клієнт повідомив добровільно.
Як не стати жертвою телефонних шахраїв
Ця справа не є поодиноким випадком. Схема з дзвінком «зі служби безпеки банку» залишається однією з найпоширеніших схем шахрайства в Україні. Щоб уникнути втрати грошей, слід пам’ятати про кілька простих правил.
Що робити, якщо зателефонували «з банку»
Ніколи не називайте код із SMS. Справжній банк ніколи не запитуватиме паролі, CVV-код, PIN-код або код із повідомлення. Якщо співрозмовник просить «скинути чотири цифри» — це шахрай.
Покладіть слухавку і перетелефонуйте. Наберіть номер, вказаний на звороті вашої картки або в офіційному додатку банку, і уточніть, чи справді була підозріла активність.
Негайно блокуйте картку. Якщо ви все ж повідомили певні дані, негайно телефонуйте на гарячу лінію банку. Кожна година зволікання збільшує ризик повної втрати коштів.
Перевіряйте сповіщення. Банк надсилає повідомлення про підозрілі входи на вашу електронну пошту або в застосунок. Побачивши таке сповіщення, дійте негайно, а не через три дні.