12 березня виходить у широкий прокат стрічка за мотивами балади Тараса Шевченка…
Від поезії Шевченка «У тієї Катерини, Хата на помості…» й відштовхнувся Михайло Іллєнко, пишучи сценарій та фільмуючи стрічку «Толока», в якій на толоку до Катерини, аби відбудувати їй зруйновану хату, десь від 17 століття й до 21-го – власне, аж протягом 400 років на 14 толок – приходить миром увесь український світ. Навіть у Криму вона була-жила й хату відбудовувала. Загалом до сюжету стрічки, що є не тільки екранізацією згаданого вірша, увійшло 400 років української історії та, за рахунком толок, 14 важливих її фрагментів – із козаччиною, кривавими війнами, затопленням сіл дніпровськими водами, Чорнобильською катастрофою, містичними природними проявами, національними легендами й легендарними особами.
Власне, маємо такий собі кінопоетичний історичний епос із розвоєм біографій дійових осіб, а також історичними узагальненнями.
Феномен української толоки: з козаччиною та народними легендами
В осерді «Толоки» на різних сутнісних рівнях грають три герої – сердешна Катерина в пошуках коханого і у викохуванні ґрона дітей, українська карколомна історія і сама хата. Та хата, яка раз-по-раз постає, що той Фенікс із попелу, виліплена теплими людськими руками.
Практично всі події фільму, вся драматургія, увесь сюжетний шарварок точаться навколо хати. І не тільки навколо, але й безпосередньо у самій хаті – йдеться про сюрреалістичний бій із червоноармійцями, що розгортається в хатніх інтер’єрах, які раптом виростають, як на дріжджах. Хата постає основою основ українського всесвіту. У цім контексті не випадково один із войовничих персонажів у виконанні Олега Примогенова, що прагне агресивно творити нове життя, буквально обурюється існуванню самої толоки як способу народної взаємодопомоги. Він прямо каже: «Я б цю толоку законом заборонив би».
Така позиція й максима колишнього совєтського військовика лунає підкреслено варварськи й дико, коли перед очима глядача проходить вервечка толок: зводять хату для Катерини, і це – свято, піднесення духу, людська безкорислива любов до ближнього свого. Низка толок у картині – це ніби низка сюжетних катарсисів, водночас завершень творення й початків нового життя.
Поряд із цим стрічку наповнюють кілька потужних епізодів, які складають драматургійний двигун картини. Саме в цих епізодах ґрунтуються сюжетні стосунки, які відлунюють згодом, навіть через століття. Саме тут кристалізуються характери персонажів, без перебільшення, героїв оповіді.
Одним із таких епізодів є розгорнута «козацька історія», де розпочинається й відбувається багато принципових для сюжету речей. Зрештою, це й ніби своєрідна пряма екранізація Шевченкової поезії. Епізод настільки насичений, що справляє враження фільму в фільмі. Він ніби надмірно перебирає на себе увагу, позірно перетворюючись на самодостатній.
Другою надзвичайно виразною «внутрішньою історією фільму» сміливо можна назвати лінію персонажа з досвідом божевільні у виконанні Богдана Бенюка, який себе характеризує як Вінні Пух Ламанчський: «Це я по паспорту Ломако, а так я з Іспанії родом». Ломако – електрик, і ловить на химерну вудочку весняну кульову блискавку та садовить її до слоїка. Персонаж і вся історія навколо нього створені вигадливо, «шизоїдно», в гоголівській стилістиці, зіграний абсолютно серйозно й блискуче, одночасно. Епізод акторськи й режисерськи вирішений потужно. Ломака виринає з козацького минулого – як пацієнт психіатричної лікарні – Семен Босий, що його Ломако лікує елементарною «довідкою про нормальність», а також напучує телефонічно: «Ніяких піґулок не приймай. Тільки хліб і вода. І клізми, клізми, клізми!» Епізод чи не цілком будується на парадоксі, і це не може не створювати глибинного комічного ефекту. Це практично гумористичний феєрверк, змайстрований Бенюком на деталях, на напівтонах, але емоційно надзвичайно відвертий. Десь, за подібно виконані ролі й дають «Оскарів». Тут варто додати, що Бенюк також блискучий перед однією з толок, коли танцює з Катериною у виконанні Іванни Іллєнко. Особливо ж коли зауважити, що Іванка є балериною й солісткою Чеського національного балету.
Феномен української толоки: до фільму ввійшло 14 толок за 400 років
Источник: www.ukrinform.ua