У ювенальній поліції назвали найбільші загрози для дітей у соцмережах
Серед найпоширеніших загроз для українських дітей – різні види булінгу, втягнення у протиправну діяльність, зокрема в онлайні.
Про це очільник ювенальної поліції Василь Богдан розповів у телеефірі, повідомляє Укрінформ.
«Зараз ми бачимо проблеми, пов’язані з булінгом, у тому числі кібербулінгом, насильством, сексуальними посяганнями, шахрайством, небезпечними знайомствами в мережі. Є чимало конфліктних ситуацій, унаслідок яких діти отримують тілесні ушкодження. Уваги зараз також потребує втягнення дітей у протиправну діяльність, зокрема і онлайн», – сказав він.
За словами Богдана, онлайн-шахрайства, вербування, маніпуляції в соцмережах та месенджерах не є поодинокими.
«Найскладнішим тут є те, що дитина часто сама не сприймає ситуацію як небезпечну. Те, що в месенджері здається звичайним знайомством, спілкуванням, може потім поступово призвести до наслідків, яких дитина повною мірою може навіть не усвідомлювати. Злочинець спочатку може стати для дитини другом, а вже потім використати цю довіру», – заявив поліцейський.
Окремо він акцентував на проблемі соціальних мереж, месенджерів, онлайн-ігор: «Там дитина почувається у звичному для себе середовищі і може навіть не зрозуміти, що спілкується не просто з людиною, а з тим, хто цілеспрямовано її вербує. Тому тут важливо пояснювати дітям не тільки, чого не можна робити, а як розпізнати цю маніпуляцію».
У цьому зв’язку Богдан закликав батьків насамперед звертати увагу не на телефон та те, що в ньому, а на зміну поведінки дитини.
Якщо вона раптом стала дуже закритою, нервовою, почала щось приховувати, змінила коло спілкування, якщо у неї з’явилися незрозумілі гроші, подарунки чи якщо вона постійно говорить з друзями про якісь заробітки або завдання – це вже причина поговорити з дитиною.
«Так само насторожують і фрази на кшталт: «Я не можу тобі сказати, це секрет» або «Мені сказали, що ніхто не має знати», – заявив правоохоронець.
Він пояснив, що питання тут не в тому, щоб контролювати кожне повідомлення дитини, а в тому, щоб вона знала: якщо в інтернеті хтось просить зробити щось дивне, секретне, небезпечне або незрозуміле, про це передусім потрібно розповісти дорослим.
І в цьому відношенні особливо важливою є довіра.
«Не треба починати з крику і покарання. Якщо дитина боїться, що за будь-яку проблему, зокрема, в інтернеті, у неї заберуть телефон, що вона буде покарана, засуджена, вона просто приховає цю проблему. Тому батькам варто створити правило: «Розкажи мені про небезпеку, і ми спочатку будемо тебе захищати, а вже потім розбиратися, що сталося», – резюмував очільник ювенальної поліції, наголосивши, що це набагато ефективніше, ніж тотальний контроль.
Як повідомляв Укрінформ, російські спецслужби використовують вербування дітей через онлайн-ігри для збору розвідданих або проведення диверсій. При цьому ворог маскує злочинні завдання під «квести» або «ігрові місії».
Актуально
Україна у вогні, купання Лесі Українки й сонячне затемнення
У низці регіонів заблокували ще десять «ухилянтських схем»
Молдова екстрадувала до України організатора каналу втечі для ухилянтів
За напад на українців у Польщі затримали двох жінок
Актуально
У ювенальній поліції назвали найбільші загрози для дітей у соцмережах
У Коордштабі попередили про листи від шахраїв родинам полонених
Молдова екстрадувала до України організатора каналу втечі для ухилянтів
За напад на українців у Польщі затримали двох жінок
У Польщі звільнили з-під варти співвласника CEO Club Ukraine
Святий Престол однозначно підтримує територіальну цілісність України – посол у Ватикані
Рубрики
Агентство
- Про нас
- Контакти
- Передплата
- Послуги
- Правила користування
- Тендери
- Запобігання та протидія корупції
- Політика конфіденційності та захисту персональних даних
- ЗВІТИ
- РЕДАКЦІЙНИЙ КОДЕКС
- Розсилки
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди “ukrinform.ua”. Матеріали з позначкою «Реклама» або з дисклеймером: “Матеріал розміщено згідно з частиною 3 статті 9 Закону України “Про рекламу” № 270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України “Про медіа” № 2849-IX від 31.03.2023 та на підставі Договору/рахунка.
Cуб’єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-01421.
© 2015-2026 Укрінформ. Усі права застережені.