Німеччина відмовляється від консультацій за статтею 4 НАТО після атаки в Лейпцигу

Уряд Німеччини не хоче консультацій за статтею 4 НАТО після атаки в Лейпцигу - депутат Бундестагу

Федеральний уряд Німеччини не підтримує ініціювання консультацій НАТО відповідно до статті 4 після атаки із застосуванням дрона в Лейпцигу, хоча у фракції ХДС/ХСС є значна підтримка такого кроку.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу депутат Бундестагу від ХДС, член комітету у закордонних справах Родеріх Кізеветтер.

“Федеральний уряд ще заздалегідь відкинув статтю 4. Моя фракція підтримує консультації, зокрема й щодо статті 4. Але федеральний уряд цього не хоче”, – сказав Кізеветтер.

Він наголосив, що стаття 4 Північноатлантичного договору може стосуватися не лише класичних військових нападів.

“Ми як депутати повинні чітко пояснити, що стаття 4 стосується не лише військових загроз, а й гібридних. Генсекретар НАТО сказав, що гібридні загрози, тобто не суто військові атаки, є такими ж небезпечними, як і військові напади”, – зазначив депутат.

За словами Кізеветтера, хоча уряд і не хоче звертатися до статті 4, наприкінці місяця міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт проведе зустріч у Мюрвіку з представниками східних та північних сусідів Німеччини щодо протидії гібридним загрозам.

“Я вважаю помилкою не розглядати статтю 4. Адже за допомогою статті 4 ми даємо зрозуміти нашому населенню: ми ставимося до цього серйозно. І ми даємо зрозуміти Росії: ми знаємо, звідки йде війна. Не робити цього, на мою думку, неправильно. Тому в межах своїх можливостей як депутата я намагаюся чітко комунікувати це суспільству”, – заявив депутат Бундестагу.

Атака із застосуванням озброєного дрона в аеропорту Лейпциг/Галле стала новим рівнем загрози для Німеччини і означає перехід порогу ескалації гібридної війни, заявив Кізеветтер.

“Це драматична ескалація. Вперше в історії Німеччини після возз’єднання озброєний дрон був застосований проти німецької інфраструктури на території Німеччини, вочевидь, іноземною державою”, – сказав Кізеветтер.

За його словами, Німеччина не зробила належних висновків після інциденту дворічної давнини із запалювальними пристроями у вантажах DHL.

“Ми з цього не зробили жодних висновків. Тобто Німеччина й надалі поводиться тут доволі наївно. Тепер ми бачимо, наскільки далеко вже зайшла ця загроза. Я вважаю ситуацію драматичною, адже там перебувають українські літаки, це важливий логістичний об’єкт НАТО, і наш суверенітет та наша безпека були поставлені під надзвичайно серйозну загрозу”, – заявив депутат.

Кізеветтер наголосив, що в Лейпцигу “було перейдено поріг ескалації”, але Німеччина, втім, поводиться “дуже стримано”.

“Тобто це війна. Гібридна війна часто відбувається в сірій зоні нижче рівня класичної війни, часто спрямована проти цивільних цілей, має також когнітивні елементи, але водночас є релевантною і у військовому вимірі. Саме це сталося в Лейпцигу. Тут справді було перейдено поріг ескалації. А Німеччина знову поводиться дуже, дуже стримано”, – сказав він.

За оцінкою депутата, остаточну відповідальність за атаку ще не встановлено, однак її характерні ознаки вказують у напрямку Росії.

“Це все ще остаточно не встановлено. Однак характерні ознаки однозначно вказують у напрямку Росії. Це вписується в логіку атак на DHL дворічної давнини. Це вписується в логіку руйнування залізничних вузлів у Німеччині. Це вписується в логіку руйнувань або диверсій на об’єктах військової інфраструктури. І це вписується в логіку небезпечних для життя заходів, які готували проти керівників оборонної промисловості”, – заявив Кізеветтер.

Саме тому, на його переконання, цей інцидент у Лейпцигу “дуже сильно вказує в напрямку Росії”.

“Але Німеччина є правовою державою, і федеральний уряд хоче мати докази як основу для реакції. З погляду політики безпеки, однак, необхідно діяти негайно. Росія могла діяти настільки майстерно, що причетність Росії ніколи не вдасться довести. І саме це має породжувати невпевненість – невпевненість серед населення. Це має зменшити підтримку України і змусити Німеччину робити менше. В такий спосіб Росія чинить на Німеччину також психологічний тиск”, – зазначив депутат Бундестагу.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня в аеропорту “Лейпциг/Галле” було виявлено дрон із вибухівкою, який врізався у крило українського вантажного літака Ан-124, однак вибуховий пристрій не спрацював.

Через закриття аеропорту кілька літаків перенаправили на інші летовища; один із вантажних літаків, за попередніми даними, на висоті кількох сотень метрів зіткнувся з невстановленим об’єктом, можливо, ще одним дроном, але зміг безпечно приземлитися в Ганновері.

За даними ЗМІ, дронова атака з вибухівкою в аеропорту Лейпцига може мати зв’язок із серією диверсій із запалювальними пристроями у вантажних посилках у 2024 році, за якою західні спецслужби підозрюють російську військову розвідку ГРУ.