Влада Малі заявила про звільнення 82 військових, захоплених у полон під час смертоносних нападів у квітні. Це рідкісний прорив на тлі боротьби країни з джихадистськими та повстанськими угрупованнями. Хунта також помилувала та наказала депортувати французького дипломата, якого звинуватили у шпигунстві.
Армія Малі повідомила в четвер, що 82 солдатів, які перебували в заручниках з квітня, звільнені після того, як їх захопили збройні групи, пов’язані з альянсом JNIM, що підтримує «Аль-Каїду», та Туарегським визвольним фронтом Азаваду.
Солдатів захопили в полон після скоординованих нападів 25 квітня на військові об’єкти, включно з головним аеропортом. Тоді загинув міністр оборони країни.
Армія описала звільнення як результат «ретельного планування» та спільних зусиль для забезпечення безпеки військових.
JNIM та Визвольний фронт Азаваду (FLA) взяли на себе відповідальність за квітневі напади. Обидві групи також заявили про нову хвилю атак на армійські позиції 4 липня.
Повстанський рух кидає виклик хунті
Малі стикається з ісламістським повстанським рухом з 2012 року, причому JNIM стає дедалі потужнішим останніми роками.
Ситуація з безпекою погіршилася після військових переворотів у 2020 та 2021 роках. Хунта згодом вигнала французькі та миротворчі сили ООН і звернулася по військову допомогу до Росії.
Звільнення солдатів відбувається на тлі триваючого протистояння уряду зі збройними групами, що діють на значній частині території країни.
Французького дипломата помилували та депортували
В окремому розвитку подій лідер хунти Ассімі Гойта надав президентське помилування французькому дипломату, якого звинуватили у шпигунстві.
Дипломат був засуджений до 20 років позбавлення волі після судового процесу, під час якого, як стверджувала влада, дотримувалися його права на захист.
Уряд Малі заявив, що помилування не скасовує висновки суду, але призведе до негайного вислання дипломата з країни.
Цей крок відбувся на тлі напружених відносин між Бамако та Парижем після військового перевороту та подальшого виведення французьких військ з Малі.
Обидві події підкреслюють складні безпекові та дипломатичні виклики, з якими стикається Малі, оскільки його військовий уряд прагне утвердити більший контроль над країною, зберігаючи при цьому дедалі напруженіші відносини з колишніми міжнародними партнерами.