Між Україною та Польщею знову загострилася історична суперечка. Спікер польського Сейму заявив, що Київ має визнати Волинську трагедію 1943–1944 років геноцидом поляків, пов’язавши це питання з майбутнім вступом України до Європейського Союзу.
Політолог Ігор Рейтерович в ефірі 24 Каналу пояснив, чому вважає таку вимогу абсурдною та небезпечною для самого принципу європейської інтеграції. Він також розповів, як Києву слід реагувати, щоб історичні претензії окремих польських політиків не перетворилися на реальну перешкоду на шляху до ЄС.
Чому вимога Польщі абсурдна?
Першою проблемою такої вимоги є сам історичний контекст. У 1943–1944 роках незалежної держави Україна не існувало, а Українська РСР не мала прямого стосунку до формувань, які брали участь у польсько-українському протистоянні. Більше того, значна частина майбутніх учасників УПА до 1939 року була громадянами Польщі, зокрема Степан Бандера, а дехто народився ще в Австро-Угорській імперії.
За такою логікою поляки можуть сказати, що Богдан Хмельницький теж чинив геноцид поляків під час визвольної війни. Це ж абсурд. Такими категоріями судити історичні події не можна,
– наголосив Рейтерович.
Не менш складною є спроба представити Волинську трагедію виключно як злочин однієї сторони. За наведеними політологом оцінками, під час тих подій загинули близько 20 тисяч українців. Навіть якщо польських жертв було більше, це не дозволяє применшувати українські втрати або залишати поза увагою насильство щодо українського населення.
Те, що поляків загинуло більше, абсолютно не означає, що провину за це несе виключно одна сторона. Україна так само може сказати: визнайте дії Армії Крайової в окремих українських селах геноцидом, адже ми чудово знаємо, що там відбувалося,
– пояснив політолог.
У польсько-українському конфлікті того періоду були й каральні акції польських формувань проти українських сіл, під час яких гинули мирні жителі, зокрема жінки та діти. Вимога до сучасної України прийняти лише одну оцінку цих подій не враховує всієї складності та взаємного характеру насильства того часу.
Історичні суперечки не повинні перешкоджати вступу до ЄС
Пов’язувати вступ України до Європейського Союзу з визнанням польської оцінки Волинської трагедії Рейтерович вважає окремою проблемою. За його словами, в історії розширення ЄС не було практики, коли одна держава ставила іншій умовою врегулювання давніх історичних суперечок. Європейський Союз створювався як політичне та економічне об’єднання, а не майданчик для взаємних претензій щодо подій минулого.
В Європі було безліч конфліктів, і майже кожна країна могла б висувати сусідам історичні чи територіальні претензії. Але це не означає, що такі питання потрібно пов’язувати з членством у Європейському Союзі,
– пояснив політолог.
Як приклад він навів події після Мюнхенської угоди, коли Польща також зайняла частину території Чехословаччини. Сьогодні Прага не використовує цей епізод як інструмент тиску на Варшаву всередині ЄС. За тією ж логікою, і польсько-українські історичні суперечки не повинні перетворюватися на умову євроінтеграції.
Керівництво Європейського Союзу має нагадати Польщі, що вона може висувати Україні вимоги політичного, економічного чи соціального характеру, але не вимагати від неї визнання польської точки зору на історичні події,
– наголосив Рейтерович.
Україні, на його думку, варто вже зараз порушити це питання перед інституціями ЄС, але робити це обережно, щоб не загострювати суперечку з Варшавою.
Рейтерович назвав абсурдною вимогу Польщі до України: дивіться відео
Джерело: www.24tv.ua