Автор публикации
Николай Белесков
Поговоримо ще трохи про “гарантії” vs “запевнення” у безпеці у міжнародних відносинах. На тлі підписання угоди з Великою Британією та обговорення, що вона нам дає і що не дає.
Чи виконає Лондон свої запевнення?
Навіть п’ята стаття Вашингтонського договору про створення НАТО не гарантує, що за членів Альянсу автоматично воюватимуть. Адже саме воювати за когось це про максимальне союзництво та гарантії.
Формулювання 5-ї статті досить розмите – кожен член вводитиме такі заходи, які вважає прийнятними. Хоча на практиці для забезпечення ефекту стримування військова діяльність НАТО і присутність військ так організована, щоб противник розумів, що в разі чого воюватиме за вразливих членів Альянсу інші.
За нас ніхто не воюватиме. Великобританія надаватиме різноманітну допомогу у формі озброєння та БК, тренування, розвідувальні дані, військово-технічне співробітництво. Тому так, це зовсім не ті гарантії, які нам хотілося б.
Але будь-яка діяльність походить від розуміння національного інтересу. І ось Великобританія після 24 лютого 2022 року пройшла відповідну еволюцію щодо того, чому безпека України важлива для них і чому її слід інвестувати шляхом різної допомоги до порога готовності воювати за нас.
Цей новий консенсус поділяють еліти (панівна та опозиційна партії), аналітики та ЗМІ, а також населення.
Саме ця еволюція розуміння свого національного інтересу у Великій Британії, яку можна прочитати і в практичних кроках і у фреймінгу – це гарантія того, що відповідні “запевнення” будуть виконані. Як уже власне, побачили практично після 24 лютого 2022 року.
Якщо ви профі у своїй справі та хочете, щоб ваша колонка з’явилася на нашому сайті – напишіть нам на пошту [email protected]