Нікіта Комар
- 1 Елітний клуб із власним рейтингом: як мільярдерів та політиків ранжують залежно від “доданої вартості”
- 2 Їжа для конспірологів: чому закриті зустрічі впливових людей породжують теорії змови
<li _ngcontent-ng-c2806165183 class>3 Прихований вплив: хто такий Пітер Тіль і як він пов’язаний з віце-президентом США Джей Ді Венсом
- 1 Елітний клуб із власним рейтингом: як мільярдерів та політиків ранжують залежно від “доданої вартості”
- 2 Їжа для конспірологів: чому закриті зустрічі впливових людей породжують теорії змови
- 3 Прихований вплив: хто такий Пітер Тіль і як він пов’язаний з віце-президентом США Джей Ді Венсом
Уявіть, що вас запросили на дуже закритий і надзвичайно елітний ретрит неподалік Дубліна. Здавалося б, протягом кількох днів ви вестимете надзвичайно важливі дискусії про майбутнє штучного інтелекту, новітню зброю, ризики чергових пандемій чи Третьої світової війни. Спілкуватиметеся при цьому з мільярдерами, політиками, військовими та вченими – одними з найкращих, або, точніше кажучи, найвідомішими у своїх галузях. Журналістів поблизу немає, а самі розмови відбуваються без пильного спостереження камер…
У цій меритократичній утопії існує лише одна невелика проблема – ще до вашого приїзду організатори встигли оцінити, наскільки ви багаті, відомі та загалом “корисні” для спільної справи. От тільки, вочевидь, при цьому переоцінили себе, бо інформацію про таємний захід з аурою “тіньового світового уряду” зберегти від сторонніх очей та вух не вдалося.
24 Канал розібрався, що стоїть за витоком даних про гостей закритих зустрічей організації Dialog, кого і як запрошують на ці заходи, та яку роль у цьому відіграє техномільярдер Пітер Тіль? А з’ясувати, чи варто за подібними зустрічами щось більше, ніж банальна конспірологія, допоміг політолог і філософ Валерій Димов.
Елітний клуб із власним рейтингом: як мільярдерів та політиків ранжують залежно від “доданої вартості”
Черговий скандальний витік даних стався навколо організації з непримітною і навіть банальною назвою Dialog – мережі приватних заходів, яку ще у 2006 році заснували технологічний мільярдер Пітер Тіль та підприємець Аурейн Гоффман.
Сама Dialog називає себе неполітичною спільнотою, покликаною зібрати людей з усього політичного спектру для обміну думками та відкритого діалогу. Власне, тому й Dialog.
Згідно з внутрішніми документами організації, вона має понад тисячу платних членів, а її щорічні ретрити вже відвідали понад 2,5 тисячі осіб. Членство в Dialog відкриває доступ до приватних вечерь, закордонних поїздок, закритого чату, особистих зустрічей і навіть сервісу романтичних знайомств.
Однак справжню внутрішню кухню Dialog розкрив витік даних, отриманий виданням WIRED. У розпорядженні журналістів опинилися досьє майже на 200 осіб, пов’язаних із ретритом, який планується провести у серпні цього року в Дубліні (Ірландія). Серед них:
- Представники адміністрації Дональда Трампа, сенатори США (один із них – Тед Круз).
- Топ-менеджери Google, Google DeepMind та президент OpenAI.
- Високопоставлені чиновники з інших країн, наприклад, командувач НАТО в Європі Алекс Грінкевич, колишній глава розвідки Саудівської Аравії, політики з Великої Британії та Данії.
- Знаменитості з Голлівуду (актори Джозеф Гордон-Левітт (колись зіграв роль Едварда Сноудена в агітаційному фільмі Олівера Стоуна – 24 Канал), Джош Бролін).
У каталозі зберігалися домашні адреси, особисті телефони, дати народження, контакти родичів і навіть політичні погляди. При цьому в деяких випадках політична орієнтація учасників, визначена та прописана організаторами, не завжди збігається з тією, яку публічно декларує сам учасник заходу.
Але найцікавішим виявився внутрішній рейтинг, адже учасників буквально розподіляють за категоріями A, B і C, причому до найвищої категорії – C – потрапляють найбагатші та найвідоміші. Крім того, кожному окремо виставляють оцінку “доданої вартості” від 1 до 4. Це може бути політичний вплив, публічний капітал тощо.
Вже після самого ретриту рейтинг у кращих традиціях “чорного дзеркала” переглядається, і людину в принципі можуть більше не запросити через недостатню “корисність”, низьку впізнаваність чи “невідповідність культурі” клубу. Від оцінки залежить навіть ціна квитка: менш впливові гості частіше платять повну вартість, тоді як VIP-члени клубу отримують знижки до 70%.
Алгоритми Dialog також вирішують, кого з ким посадити, познайомити чи навіть звести для романтичного знайомства, а кого, навпаки, краще розділити.
Дональд Трамп і сам любить влаштовувати закриті вечері з впливовими людьми, а на деякі навіть продавав квитки / Фото – AP
При цьому імена учасників, як це часто буває в подібних витоках, доволі гучні. Тут і Ілон Маск, і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, і навіть нинішній міністр фінансів США Скотт Бессент.
Загалом, кількість політиків і бізнесменів з оточення Трампа справді вражає, однак сам витік не доводить, що всі вони є членами клубу або дійсно відвідають майбутній ретрит.
Нік Томпсон / Фото – The Atlantic
Як свідчить матеріал Wired, частина зі згаданих людей могла виступати в ролі доповідачів або гостей багато років тому. До списку потрапив навіть колишній головний редактор самого видання Нік Томпсон, який сьогодні є генеральним директором іншого впливового ЗМІ – The Atlantic. Втім, за законами іронії, Томпсон відмовився коментувати свою участь у ретриті колишнім колегам.
Зрештою Dialog виявився не стільки клубом правителів світу чи якимось новоспеченим масонським ложем, скільки спробою створити ще більш елітарне зібрання в колі людей, для яких подібні закриті клуби є звичним явищем.
Тут недостатньо просто бути мільярдером, політиком чи керівником технологічної корпорації – потрібно ще довести, що саме ваше прізвище “прикрасить” список гостей, а ваша присутність буде корисною для інших. Тобто Dialog просто надбудовує над звичною всім ієрархією ще один поверх, куди навіть представників еліти пропускають лише після своєрідного фейс-контролю.
Політолог і філософ у бесіді з 24 Каналом пояснює необхідність існування такої трохи дивної і, безперечно, зарозумілої структури самою людською природою.
Валерій Димов
політолог
Людям потрібне якесь обґрунтування, яке дозволяє їм спиратися нібито не просто на власні політичні амбіції, а мислити в глобальних масштабах і реалізовувати свої амбіції вже на такому широкому рівні.
Їжа для конспірологів: чому закриті зустрічі впливових людей породжують теорії змови
Безумовно, ні організація Dialog, ні Пітер Тіль не винайшли закриті клуби; вони навіть не були першими, хто задовольнив бажання впливових людей спілкуватися одне з одним без зайвих свідків. Щойно у суспільстві з’являється еліта, вона майже одразу ж шукає затишне приміщення, де можна поспілкуватися тет-а-тет без камер та політичного театру з тими, кого вважає рівними собі.
Проблема виникає тоді, коли там з’являються “таємні ритуали”, особливі символи та обов’язкове мовчання – рано чи пізно хтось обов’язково вирішить, що саме там і вирішується доля світу.
Мабуть, найвідомішим прикладом у світі стали масони. Перша Велика ложа виникла в Лондоні у 1717 році, а сама організація будувалася навколо ефектних ритуалів, посвячень, ступенів та символічних таємниць. Насправді за більшістю з них ховалися досить буденні дискусії про суспільну мораль та звичайний “клубний формат”, але таємничість та ореол елітарності спрацювали як ідеальна реклама. Масонів стали сприймати як закриту касту з особливими знаннями, а їхні ложі швидко обросли теоріями про підготовку революції, тіньові уряди та глобальні змови.
Американці з часом надали цій традиції свого власного колориту. В Єльському університеті з 1832 року існує таємне товариство Skull and Bones, серед випускників якого були майбутні президенти, дипломати та великі бізнесмени. А в каліфорнійському Bohemian Grove політики та промисловці роками відпочивають, проводять театралізовані церемонії перед гігантською совою і запевняють, що робочі питання залишаються за воротами.
Протести проти зустрічі в Більдерберзі / Фото – Britannica
Але найближчим родичем Dialog все ж таки є Більдерберзька група, яка з 1954 року щорічно збирає понад сотню політиків, банкірів, керівників корпорацій, науковців та представників ЗМІ з Європи та Північної Америки. Організатори підкреслюють, що там не проводять голосувань, не ухвалюють резолюцій та не формують спільну політику.
Закритий формат нібито лише дозволяє учасникам говорити відверто, не побоюючись, що кожна фраза наступного ранку стане заголовком у ЗМІ.
При цьому до “еліти” є питання. Про це нагадує експерт Валерій Димов у бесіді з 24 Каналом.
Валерій Димов
політолог
Нещодавно опубліковані файли Епштейна певною мірою розкривають тих, кого вважали лідерами суспільної думки і хто чинив вплив на прийняття рішень. Вони можуть впливати, з одного боку, а з іншого – їхня картина світу, м’яко кажучи, далеко не адекватна і не відповідає викликам. Зрозуміло, що подібні платформи завжди даватимуть поживу конспірологам, оскільки на такий погляд існує попит.
Цілком імовірно, що більшість таких зустрічей насправді набагато нудніші, ніж собі уявляють інтернет-конспірологи. Але головна проблема не в “жертовних вівтарях” чи таємному світовому уряді посвячених осіб та інших “рептилоїдах”. Проблема виникає тоді, коли чиновники або мільярдери отримують можливість без громадського контролю формувати спільне бачення майбутнього, яке згодом вони можуть реалізувати, займаючи цілком офіційні посади.
Вони можуть нічого не підписувати і навіть напряму не домовлятися – іноді достатньо спільного розуміння того, які ідеї слід вважати важливими, які проблеми заслуговують на увагу, а яку політику краще було б формувати найближчими роками.
Після цього мільярдер повертається до своєї корпорації, політик – до уряду, а медійник – до аудиторії, і їхня приватна розмова поступово втілюється у цілком конкретні рішення. Формально ніхто ні про що не домовлявся, просто безліч важливих людей раптом почали дивитися на світ приблизно однаково. А потім з’являється щось на кшталт “Технобро”, які обирають собі як ідеологію концепції “темного просвітлення”, а президентом найвпливовішої країни світу стає людина, яка найбільше відповідає їхньому уявленню про ідеального правителя.
Пріхований вплив: хто такий Пітер Тіль і як він пов’язаний з віце-президентом США Джей Ді Венсом
У випадку з конкретною організацією Dialog є ще один додатковий фактор – одним із її співзасновників є скандально відомий мільярдер Пітер Тіль. Людина, яка колись розбагатіла на PayPal, стала одним із перших інвесторів Facebook, співзасновником Palantir і сьогодні фінансує десятки інших технологічних компаній.
Пітер Тіль та Ілон Маск у PayPal / Фото – AAP
Пітер Тіль вже давно цікавиться не лише тим, які стартапи потенційно допоможуть йому примножити власний капітал, але й тим, як взагалі має функціонувати держава. У своєму програмному есе 2009 року він прямо заявив, що більше не вірить у сумісність економічної свободи та демократії, а технології розглядав як спосіб вийти за межі політики та державного контролю.
Іронія полягає в тому, що згодом Тіль не пішов з політики, а увійшов до неї “чорним ходом”. Він став одним із найвпливовіших союзників американських консерваторів, активно підтримував Дональда Трампа та рух MAGA, допомагав просуванню республіканських кандидатів і зберіг тісні зв’язки з віце-президентом США Джей Ді Венсом. Тобто людина, яка сумнівалася в ефективності демократичної політики, зрештою навчилася впливати на неї набагато краще, ніж багато виборців.
І якщо говорити про політику, то найуспішнішою “інвестицією” Пітера Тіля став саме Джей Ді Венс. Їхнє знайомство почалося ще в Єльському університеті, де майбутній віце-президент почув виступ Тіля і скористався його пропозицією звертатися за порадами щодо кар’єри. Згодом Венс працював у пов’язаному з мільярдером фонді Mithril Capital, а Тіль допоміг профінансувати його власну венчурну компанію Narya Capital.
Коли Венс пішов у політику, мільярдер вклав близько 15 мільйонів доларів у його передвиборчу кампанію в Сенат – на той момент це була рекордна сума підтримки одного кандидата з боку окремого донора.
Все це потрібно мати на увазі, адже Венс – потенційний кандидат у президенти США на наступних виборах. Звісно, якщо Трамп не вирішить балотуватися на третій термін.
Зазначимо, що шлях Джей Ді Венса до серця Дональда Трампа також пролягав через Пітера Тіля. У 2021 році мільярдер організував їхню зустріч у Мар-а-Лаго, допомагаючи колишньому критику Трампа переконати того, що вони насправді поділяють схожі погляди. Через три роки Венс вже сам використовував свої зв’язки в Кремнієвій долині, щоб залучати донорів з технологічного сектору до президентської кампанії Трампа.
Це не означає, що віце-президент щотижня отримує від Тіля конверт із новими вказівками. Венс має власні політичні амбіції, а його націонал-консерватизм не завжди збігається з лібертаріанськими поглядами “наставника”. Однак Тіль дав йому набагато більше, ніж просто гроші: поштовх у кар’єрі, важливі контакти та прямий доступ до впливових донорів.
Джей Ді Венс під час передвиборчої кампанії Дональда Трампа / Фото Getty Images
Найбільш помітно це проявляється у ставленні Венса до технологій. Він виступає проти жорсткого регулювання штучного інтелекту, закликає надати американським компаніям більше свободи і розглядає технологічне домінування як головну умову перемоги США над Китаєм.
Водночас компанія Palantir, співзасновником якої є Тіль, отримує все більші оборонні та державні контракти. Важливо зазначити, що навіть у російсько-українській війні технології компанії Palantir дозволяють надзвичайно швидко збирати та обробляти дані з поля бою, що допомагає Збройним силам України отримати відчутну технологічну перевагу над росіянами.
Валерій Димов
політолог
Очевидно, що сам Пітер Тіль претендує на ширший світогляд, який не зводиться лише до того, чи стане Джей Ді Венс тим, хто влаштовуватиме його на якихось посадах віце-президента чи президента і десь там дозволить або ні – отримувати якісь додаткові гроші. Він – людина, яка, як от Ілон Маск, мислить глобальними категоріями. Він говорить про штучний інтелект, про загрози всьому людству. Зрозуміло, що це приваблює дуже багатьох із тих, хто претендує на такого роду інтелектуальне бачення, підкріплене великими досягненнями та грошима.
Водночас Тіль може впливати не стільки на окремі рішення із зовнішньої чи внутрішньої політики США, скільки на загальні рамки, в яких Джей Ді Венс та інші члени команди Дональда Трампа їх розглядають. Для цього мільярдеру навіть не потрібно самому перемагати на виборах. Достатньо один раз допомогти перемогти людині, яка тепер перебуває за крок до президентського крісла.
Політолог Валерій Димов вважає, що сторонній вплив на конкретних політиків значно менш значущий, ніж особисті погляди, які сформувалися у нього ще до початку політичної кар’єри.
Валерій Димов
політолог
Джей Ді Венс також не з’явився на порожньому місці. Він сформувався задовго до того, як познайомився з Пітером Тілем. Його основні принципи, навіть його книга і знятий за нею фільм, показують, що це людина, яка так чи інакше вважає себе суб’єктом у прийнятті рішень.
І саме тут історія навколо організації Dialog перестає бути просто кумедною розповіддю про дивакуватих мільярдерів, які оцінюють один одного за рейтингами, і набуває атмосфери таємничості. Закриті ретрити не обов’язково є місцем, де кілька людей за вечерею складають таємний план управління світом. Найчастіше вони просто зводять потрібних людей з іншими потрібними людьми, посилюють конкретні ідеї та створюють для них сприятливий простір у межах однієї кімнати.
І саме Dialog за своїми алгоритмами оцінює, кого саме варто запросити до цієї кімнати. Зрештою, поки виборці сперечаються, хто має керувати державою, найвпливовіші люди намагаються вирішити інше питання – хто отримає доступ до тих, хто вже став біля керма.
Часті питання❓Яка мета організації Dialog і хто її заснував?❓Як організація Dialog ранжує своїх учасників?❓Яку роль відіграє Пітер Тіль у політичному середовищі?❓Яка мета організації Dialog і хто її заснував?❓Як організація Dialog ранжує своїх учасників?❓Яку роль відіграє Пітер Тіль у політичному середовищі?
Источник: www.24tv.ua