Чудо на Віслі: як Варшава 1920 року зупинила наступ більшовиків на Європу

Чудо на Віслі: як Варшава у 1920 році зупинила наступ більшовиків на Європу Олесь Друкач

Кілька цікавих фактів про Чудо на Віслі – Варшавську битву 1920 року / Колаж 24 Каналу фото ЦДАВО, NAC, Public Domain

Битва під Варшавою, що розгорнулася у серпні 1920 року, стала одним із найгучніших та найнебезпечніших моментів польсько-радянської війни. На карту було поставлено не лише столицю, а й баланс сил у всій Європі.

Саме цю подію згодом назвали Чудом на Віслі і навіть 18-ю вирішальною битвою світу. 24 Канал розповість про все детальніше.

Як нова війна після Першої світової докотилася до воріт польської столиці?

У серпні 1920 року польська столиця опинилася в ситуації, коли відступ здавався вже прологом до катастрофи. Однак саме тоді сталося те, що пізніше назвали Чудом на Віслі – польський контрнаступ зламав наступ Червоної армії і перетворив битву за Варшаву на одну з найважливіших військових подій ХХ століття.

Наступ між Віслою та Бугом, що розпочався 16 серпня 1920 року, змусив армію більшовицького командира Михайла Тухачевського відступати в паніці. Лише в перший день поляки просунулися на 45 кілометрів на північ, а через 10 днів ворог був розгромлений.

Аби зрозуміти значення битви за Варшаву в серпні 1920 року, потрібно повернутися на кілька місяців назад. В основі конфлікту лежало протистояння між відродженою Польщею та більшовицькою Росією, яка з самого початку була націлена на експансію. Після поразки Німеччини у Першій світовій війні та її відступу з окупованих територій України, Білорусі та Балтії Червона армія розпочала наступ на захід.

Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати

Польська стратегія, втім, теж була не лише оборонною. Польща мала ширший політичний задум – послабити “першу Росію”, тобто білу, використовуючи більшовиків, і зламати “другу Росію” – червону, руками польської армії. У перспективі також можна було сприяти появі “третьої Росії” – демократичної.

Важливо знати, що у цій схемі ключову роль мала відіграти незалежна Українська Народна Республіка. Але шлях до союзу був складним – польсько-український конфлікт у Східній Галичині довго гальмував переговори, але 21 квітня 1920 року у Варшаві все ж було укладено угоду між Польщею та УНР. Ціна для УНР, втім, була дуже великою – Симон Петлюра відмовився від претензій на Східну Галичину та західну Волинь.

Ширший контекст польсько-радянської війни: дивіться відео WAS_UA

Чому похід на Київ обернувся відступом?

25 квітня 1920 року розпочався спільний польсько-український наступ у напрямку Києва. Початковий успіх на перший погляд був переконливим – війська союзників захопили багато полонених та трофеїв, а 7 травня увійшли до залишеного більшовиками Києва. Але подальші бої виявили небезпеку стратегічних ілюзій.

Вже 14 травня більшовики розпочали наступ у Білорусі, а 1-ша кінна армія Семена Будьонного, перекинута в Україну, 5 червня прорвалася південніше Києва і вийшла в тил польських сил. За цих умов польське командування наказало відступити з Києва, і київська операція фактично завершилася повною поразкою.

Поляки вирішили звинувачувати в цьому українців – мовляв, одним із головних недоліків була слабкість армії УНР, якій бракувало часу на мобілізацію та добровольців. Дійсно, значна частина українського населення не довіряла полякам, проте армія УНР налічувала 20 тисяч вояків і продовжувала битися на боці Польщі до кінця війни. Частина істориків так і називає кампанію 1920 року – польсько-українсько-більшовицька війна.

Варшавська битва – частина перша: дивіться відео на 24Канал

Що потрібно знати про наступ більшовиків на Варшаву?

Літо 1920 року стало часом, коли більшовицький тиск перетворився на лавину. 4 липня червоні під командуванням Тухачевського розпочали масштабний наступ у Білорусі. За два дні до цього він виступив зі своїм славнозвісним зверненням до солдатів – гучним, агресивним, майже апокаліптичним за тоном. Світом розлетілася, наприклад, ось така одна з найгучніших цитат:

Через труп білопанської Польщі лежить шлях до всесвітньої пожежі!

Тобто для червоних йшлося не просто про похід на Варшаву, а про “світову революцію”. І спочатку могло здатися, що їх не зупинити – 14 липня більшовики взяли Вільнюс, а польські частини продовжували відступати на захід. Водночас польська влада вдалася до масової мобілізації на захист держави селян – найбільшого соціального прошарку.

На той момент ситуація у Варшаві була настільки небезпечною, що навіть міжнародні спостерігачі називали події зіткненням цивілізацій. Британський дипломат лорд Едгар Вінсент д’Абернон, який перебував у Польщі влітку 1920 року, назвав Варшавську битву “18-ю вирішальною битвою світу”.

Варшавська битва – частина друга: дивіться відео на 24Канал

Чому битву під Варшавою назвали Чудом на Віслі?

Якщо історія і любить великі повороти, то Варшава 1920 року – один із найяскравіших. Тоді столиця Польщі могла впасти, а вся країна – знову втратити незалежність. Але сталося буквально несподіване, фактично диво.

Польський удар 16 серпня раптово змінив хід війни. Для Червоної армії все було настільки погано, що вона втратила 25 тисяч убитими, понад 60 тисяч потрапили у полон, а майже 50 тисяч більшовиків, яким відрізали шлях відступу, втекли до Східної Пруссії.

Звісно, тріумф під Варшавою ще не поклав край війні. У вересні 1920 року більшовики зазнали поразки біля Німану. На початку жовтня польська армія, підтримана українськими союзниками та невеликими підрозділами білорусів і росіян, підійшла до лінії, яку займала рік тому, перед київським походом. Власне, тоді війська перебували лише за 140 кілометрів від Києва.

Однак польське суспільство та політики втомилися від війни й хотіли миру. 18 жовтня 1920 року на польсько-більшовицькому фронті набуло чинності перемир’я, яке означало і кінець польсько-українського союзу. Це однозначно сприймалося українцями як болюча та трагічна геополітична зрада з боку Польщі.

Українські сили намагалися продовжувати боротьбу самостійно, але протягом місяця були розгромлені. Потім, згідно з Ризьким мирним договором 1921 року, землі сучасних Білорусі та України просто поділили без українського голосу. Більша частина відійшла до більшовиків, решта – до Польщі.

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *