Удари по Запоріжжю можуть припинитися: росіяни не здатні відновити наступ
Автор колонки: Костянтин Машовець
Російська армія поки що не може відновити активні та масштабні наступальні дії у напрямку Запоріжжя, віддаючи перевагу обмеженим спробам ізолювати Оріхівський район оборони ЗСУ.
Автор колонки: Костянтин Машовець
Російська армія поки що не може відновити активні та масштабні наступальні дії у напрямку Запоріжжя, віддаючи перевагу обмеженим спробам ізолювати Оріхівський район оборони ЗСУ.
Поточну ситуацію на Оріхівсько-Запорізькому напрямку визначають три основні чинники. По-перше, це майже повне припинення наступу основних сил російської 58 загальновійськової армії (ЗВА) у її зоні відповідальності та вимушений перехід противника на низці ділянок і напрямків до активної оборони (це, зокрема, стосується смуги 19 мотострілецької дивізії).
З іншого боку, поновилися атакуючі/штурмові дії передових підрозділів цієї армії на Оріхівському напрямку. Хоча вони й не є дуже результативними. Про це пише Костянтин Машовець.
Ситуація в районі Степогірська
На напрямку Степогірськ – Плавні, схоже, передові піхотні групи ЗСУ змогли просунутися на південь у селищі Плавні, вздовж вулиць Залізничної та Степової, ймовірно, діставшись району залізничної станції “Плавні”. Також вони просунулися на південь вздовж дороги E-105 від Степогірська у напрямку Кам’янського (близько 2 кілометрів).
В районі Степогірська та Приморського ворог намагався контратакувати, щоб деблокувати кілька своїх невеликих “залишкових” піхотних груп поблизу Аграрної вулиці, а також на схід від Степогірська (між ним і Лук’янівським). Крім того, російські підрозділи намагалися утримати район “Висотки” в самому Степогірську та кілька кварталів вздовж Покровської вулиці у Приморському, зокрема, час від часу здійснюючи контратаки з півдня.
Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться та читайте перевірені новини Додати
Однак їм поки що так і не вдалося розблокувати свої “залишкові” дрібні піхотні групи. А ЗСУ майже повністю витіснили ворога з Приморського, змусивши частину його піхотних груп відступити до русла колишнього Каховського водосховища.
Українські військові продовжували утримувати район “Кільце” (автомобільна розв’язка між Степогірськом та Приморським) і поступово “добивали” невеликі піхотні групи ворожих військ як у самому Степогірську, так і на південь від Лук’янівського та Павлівки.
Варто зазначити, що ворог зумів утримати район “Висотки” у Степогірську та кілька кварталів на південних околицях Приморського (вздовж Покровської вулиці). Але йому стає все важче це робити через очевидний поступовий просув ЗСУ у напрямку Плавнів.
Розподіл сил в районі Кам’янського
Зі східних околиць Кам’янського (район вулиці Гагаріна) ворог намагався провести низку штурмових дій у північно-східному напрямку, ймовірно, щоб обійти позиції ЗСУ, які вони досі утримують на північ від села Лобкове. У цьому сенсі йому вдалося лише частково проникнути у зазначеному напрямку кількома своїми піхотними групами, просування яких було заблоковано на відстані 1 кілометра від їхніх основних позицій.
Очевидно, присутність українських підрозділів на схід від Кам’янського продовжує нервувати місцеве російське командування. Особливо в контексті одночасного просування ЗСУ в районі Плавнів, саме у напрямку Кам’янського. І тому час від часу воно намагається змусити передові українські підрозділи відійти від Лобкового на північ.
Ситуація на рубежі Степове – Малі Щербаки
На рубежі Степове – Малі Щербаки ворог продовжує наполегливі та регулярні спроби прорватися своїми штурмовими групами як у напрямку Павлівки, так і в напрямку Новоандріївки, посилюючи їх аналогічними діями з району на північний захід від Нестерянки.
Очевидно, головною метою таких дій є прагнення російського командування зайняти висоти в районі Новоандріївки, розташовані на захід від Оріхова, та закріпитися там. Адже це дозволить організувати звідти ефективний вогневий вплив на головну тилову комунікацію Оріхівського району оборони ЗСУ (дорога Оріхів – Комишуваха). А також створити флангову загрозу для українських підрозділів, що діють на схід і південний схід від Степогірська.
Наразі ворог зумів прорватися кількома окремими штурмовими групами у напрямку Новоандріївки – від Щербаків вздовж дороги (до 3 кілометрів) та з боку Нестерянки (до 2,5 кілометра). Однак він так і не зміг дістатися до Новоандріївки.
Також ворожі війська не дісталися і до Павлівки. Кілька невеликих ворожих піхотних груп були заблоковані або на південь від Павлівки, або навіть у районі Щербаків і Малих Щербаків.
Така ситуація в цьому районі триває вже понад 2 тижні. Очевидно, що ворог поки не може суттєво наростити свої зусилля на вказаних напрямках, а численні піхотні групи “інфільтрації”, які раніше змогли проникнути в бойові порядки передових українських підрозділів, заблоковані і не мають можливості просуватися місцевістю у цих напрямках.
Що відбувається в районах Роботине – Новоданилівка та Новопокровка – Мала Токмачка
На напрямках Роботине – Новоданилівка та Новопокровка – Мала Токмачка, очевидно, що ЗСУ майже повністю зачистили невеликі піхотні групи противника, які раніше проникли в бойові порядки їхніх передових підрозділів; зокрема, було зачищено більшу частину Успенської балки та Малої Токмачки. Ймовірно, лише на території місцевої виправної колонії кілька “залишкових” росіян все ще ховаються у підвалах.
Однак противник намагається обійти Малу Токмачку з північного сходу, діючи у напрямку Лугівського – Білогір’я. Але поки що – не дуже успішно. Кілька його штурмових груп змогли просунутися на північ від вулиці Леніна, вздовж річки Кінської (на 1,5 – 1,7 кілометра), але ЗСУ продовжують впевнено утримувати саме Білогір’я та позиції, які вони раніше відвоювали в районі на південь і північний захід від нього.
Перспективи розвитку ситуації на всьому Оріхівсько-Запорізькому напрямку
Російське командування на цьому напрямку, ймовірно, і надалі зосередить основні свої зусилля на Оріхівському районі оборони ЗСУ, тобто в центрі та на правому фланзі оперативного шикування 58 загальновійськової армії.
З низки причин малоймовірним є проведення масштабного наступу по всій смузі головними силами 58 ЗВА з метою виходу на ближні підступи до Запоріжжя з півдня та південного сходу.
Найімовірніше, основні зусилля російського командування щодо всієї Південної стратегічної оперативної зони в цьому сенсі будуть зосереджені в зонах дій його 5 та 35 загальновійськових армій угруповання військ “Схід”, тоді як 58 ЗВА, ймовірно, отримає/отримала досить обмежені за масштабом цілі та завдання.
Противник може реалізувати це наступним чином:
- У зоні відповідальності 19 мотострілецької дивізії противник, посиливши її підрозділами 47 МСД та 7 ДШД, зосередиться на утриманні району на північ від річки Янчекрак (Плавні – Степогірськ – Лобкове – Кам’янське), намагаючись повністю витіснити українські війська на північ і північний схід від лінії Степогірськ – Малі Щербаки. Тому обмежені контратакуючі дії противника у напрямках Кам’янське – Лук’яновське та Степове – Лук’яновське, ймовірно, триватимуть і надалі. Водночас противник намагатиметься утримати свої позиції в районі Плавнів і Степогірська.
- У зоні відповідальності 42 мотострілецької дивізії, найімовірніше, командування 58 ЗВА, попередньо посиливши її додатковими силами та засобами, намагатиметься розвивати свій тактичний успіх у загальному напрямку Нестерянка – Новоандріївка, а також Малі Щербаки – Новоандріївка. Водночас атаки у бік Павлівки також є вельми ймовірними.
- У разі подальшого розвитку свого поки що досить обмеженого успіху на південний захід і захід від Оріхова командування 58 загальновійськової армії зможе тактично суттєво ускладнити ситуацію для ЗСУ в усьому Оріхівському районі оборони. Очевидно, що командування російської 58 ЗВА бачить і розуміє це, саме тому воно наполегливо намагається постійно “інфільтрувати” свою штурмову піхоту у напрямку Новоандріївки та Новопавлівки. І, очевидно, найближчим часом воно намагатиметься різко посилити інтенсивність цього процесу.
- На схід і південний схід від Оріхова дії російської 42 мотострілецької дивізії, ймовірно, залежатимуть від ефективності дій підрозділів 5 та 35 ЗВА угруповання військ “Схід”, які намагаються просуватися у напрямку Гуляйполе – Новоселівка та на південь від Гуляйпільського. Якщо їм вдасться дістатися до району Новоселівка – Гуляйпільське – Чарівне – Червона Криниця своїми основними силами, відновлення російських атак від Новопокровки у бік Малої Токмачки та з Лугівського вздовж північного берега Кінської на захід стане вельми ймовірним, оскільки це посилить загальні зусилля російського командування щодо досягнення ближніх підступів до Оріхова зі сходу та північного сходу.
Однак російське командування може піти іншим шляхом – заради економії сил і засобів виключити з цього “рівняння” основні сили 42 мотострілецької дивізії та зосередити їх виключно для активних дій на захід і південний захід від Оріхова, щоб отримати більше шансів на гарантований прорив до висот на захід від міста. У свою чергу, завдання прориву до Оріхова зі сходу і південного сходу доручать тільки 5 та 35 загальновійськовим арміям, які ВЖЕ просуваються туди, хоча і дуже, дуже повільно.
Ще один нюанс, пов’язаний із Запорізьким напрямком
Очевидно, що російська 58 ЗВА на захід від Оріхова буде буквально “чіплятися за кожен метр” ще з однієї важливої причини. На даний момент відстань від передових російських позицій на цій ділянці 58-ї ЗВА до меж міста Запоріжжя становить приблизно 22–23 кілометри, що дозволяє ворогу завдавати ударів по місту та його околицях за допомогою досить широкого спектру озброєння, включаючи УАБи, далекобійну артилерію, ракетну зброю та цілий набір відповідних ударних дронів.
Тому кожен кілометр, на який ЗСУ гіпотетично зможуть відтіснити російські війська на Запорізькому напрямку на ділянці від Оріхова до русла колишнього Каховського водосховища на південь, може ускладнити росіянам атаки на Запоріжжя та поступово “виключити” з зони досяжності той чи інший їхній засіб ураження. Цілком можливо, що до того моменту, коли це ускладнення буде нівельовано “природним” вирівнюванням лінії фронту, ЗСУ все ж зможуть додати до цієї відстані ще 13 – 14 кілометрів.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може її не поділяти.
Источник: www.24tv.ua