Констянтин Довгань Софія Назаренко
- 1 Чи може Іран піти на ескалацію проти України
- 2 Зустріч Зеленського з Трампом і можливість перемир’я
- 3 Чи можуть удари дронів змінити громадські настрої в Росії
- 4 Уроки розпаду СРСР та страх Заходу перед ядерним хаосом
- 5 Що дасть Росії нова мобілізація
- 1 Чи може Іран піти на ескалацію проти України
- 2 Зустріч Зеленського з Трампом і можливість перемир’я
- 3 Чи можуть удари дронів змінити громадські настрої в Росії
- 4 Уроки розпаду СРСР та страх Заходу перед ядерним хаосом
- 5 Що дасть Росії нова мобілізація
Старший асоційований науковий співробітник Pacific Forum, експерт з питань безпеки, конфліктів та ризик-менеджменту Вільям Альберк дав велике інтерв’ю на тему безпеки та конфліктів на 24 Каналі.
Альберк, який понад десять років працював у НАТО директором з питань контролю над озброєнням та роззброєння, має багаторічний досвід роботи в уряді США і знає американську управлінську “кухню” зсередини. Крім того, він добре знає Росію.
У бесіді з журналісткою 24 Каналу Софією Назаренко він проаналізував останні події російсько-української війни, відзначив нещодавні удари України по російських тилах, констатував наростання хаосу в Росії та спрогнозував ситуацію в державі-терористі в разі смерті Путіна.
Інтерв’ю проходило англійською мовою, 24 Канал переклав розмову і публікує текстову версію інтерв’ю.
Чи може Іран піти на ескалацію проти України
Хочу почати з новин з Ірану. Нещодавно МЗС Ірану прямо погрожувало Україні після ударів по суднах у Каспійському морі, які перевозили військові вантажі до Росії. Як ви думаєте, чи може Іран піти на подальшу ескалацію, наприклад, задіяти власні ресурси або передати Росії ще й далекобійні ракети?
Чесно кажучи – ні, я так не думаю. Не думаю, що Іран має багато козирів у цій грі. Зараз сам Іран фактично залучений до прямого протистояння зі Сполученими Штатами і дуже боїться, що до конфлікту може знову долучитися Ізраїль, тому йому доводиться берегти свої ресурси.
Я не думаю, що Іран може реально надати Росії багато далекобійних ракет.
Потрібно пам’ятати, що Іран уже повністю залучений до підтримки російської війни проти України. Вони надали росіянам ліцензію на технологію дронів, допомогли Росії будувати заводи з виробництва безпілотників. Але я не думаю, що Іран має ракети чи дрони, які він міг би передавати Росії напряму – лише через таку непряму підтримку, через заводи та інші матеріали.
Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
І, чесно кажучи, їхні скарги на те, що їхні судна топлять, мене не дуже переконують. Ймовірно, вони допомагають Росії обходити санкції, а отже, в такому разі вони є легітимними цілями для України.
Зустріч Зеленського з Трампом і можливість перемир’я
Чи варто найближчим часом очікувати якоїсь офіційної реакції чи підтримки з боку Вашингтона, особливо напередодні або під час зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа? Адже ми знаємо, що для президента США тема Ірану є дуже важливою. І здається, цей удар з боку України був певною мірою підготовлений заздалегідь?
Так, думаю, Сполучені Штати можуть навіть більше схилятися до підтримки України, зокрема, через свій конфлікт з Іраном та прямий зв’язок між Іраном і Росією.
Я не впевнений, що вони говоритимуть про це відкрито, але я точно вважаю, що за лаштунками в США є підтримка ударів по будь-яких іранських суднах, що прямують до України.
У США існує консенсус щодо підтримки України, тепер до нього долучився і президент Трамп / фото – Офіс Президента України
Йдеться про стурбованість тим, що Росія знову обходить санкції за допомогою іранської підтримки. Тому, раз вже на те пішло, я думаю, що Сполучені Штати допомагають, але, знову ж таки, це може відбуватися лише в тіні.
Не думаю, що вони зроблять це публічно. Але подивимося. З США ніколи нічого не можна передбачити.
Давайте також поговоримо про ідею потенційної взаємної паузи в повітряних ударах між Києвом та Москвою, про яку пише Reuters. Україна та американська сторона готують цю пропозицію для Москви, але, судячи зі слів Дмитра Пєскова, Москва поки не зацікавлена. Але питання наступне: ми бачимо дуже активні українські удари не лише по нафтопереробних заводах, а й по логістичних хабах, як-от Wildberries. Це також завдає удару по російській економіці. Як ви думаєте, чи може така пауза все ж зацікавити Москву хоча б для обговорення зі США?
Так, думаю, може. Мені здається, ці удари, які завдає Україна, знову підвищують стратегічні ставки конфлікту, знаходячи слабкі місця Росії.
Особливо коли завдаються удари по логістичних хабах та енергетичній інфраструктурі глибоко всередині Росії, тому що Росія справді вважає, що має безпечний тил, захищений від наслідків війни.
А Україна, переносячи конфлікт у всі частини Росії, особливо по нафтогазовій інфраструктурі, по логістиці, по всьому, що болить для пересічного росіянина, фактично приносить війну в російські вітальні – і особливо в їхні бензобаки. І це, на мій погляд, дуже розумно. Я думаю, що тон Москви зміниться, якщо Україна зможе підтримувати цей тиск.
Тобто, можливо, вони зараз і висувають таку ідею, а якщо Росія її відкине, тоді Україна посилить удари по російській інфраструктурі. І я вважаю, що це один зі способів привернути безпосередню увагу Володимира Путіна.
Чому Україні взагалі слід погоджуватися і пропонувати це перемир’я, якщо удари настільки ефективні?
Думаю, сенс у тому, щоб запропонувати це зараз, знаючи, що росіяни скажуть “ні”, а потім посилити удари і тримати цю пропозицію на столі переговорів, роблячи її все привабливішою. Думаю, Україна просто хоче висунути цю пропозицію заздалегідь, розуміючи, що Росія ще не готова до переговорів, але показуючи, що Україна має інструменти для посилення тиску.
Це дуже розумно – одночасно винести на обговорення ідею: “Можливо, зараз вам цього не хочеться, але на певному етапі ви цього захочете”. І ось ваші умови зараз: якщо ми посилюємо тиск, якщо Україна нарощує удари по стратегічній глибині Росії, а Росія поки відкидає переговори, то ціну цих переговорів можна буде підняти пізніше.
Тобто Україна може вимагати більше поступок, якщо зараз висуне розумну пропозицію, а Росія її відхилить. Я вважаю, це дуже стратегічна гра з боку українців, щоб поставити Росію в гірше становище пізніше.
Чи можуть удари дронів змінити громадські настрої в Росії
Я також хотіла б почути вашу думку про те, як ці глибокі удари впливають на звичайних росіян. Як ви думаєте, це може вплинути на позицію російського суспільства? Вони ще більше підтримуватимуть війну чи вийдуть на протести? Особисто я в це не дуже вірю, але, можливо, ви бачите такий сценарій?
Я думаю, що удари і перекладання тягаря війни на російський народ – це неймовірно розумна стратегія. Я справді вважаю, що це підвищує рівень невдоволення всередині Росії. І хоча я згоден з вами, що ми не побачимо масових протестів, ми знаємо з опитувань, що ця війна непопулярна і стає все менш популярною.
Будні: ранок у Росії 30 липня 2026 року / фото – Соцмережі
У росіян є таке уявлення, що вони пожертвують чим завгодно заради батьківщини, але якщо Москві та Санкт-Петербургу доведеться все більше платити за війну, підтримка почне падати. Так, вони можуть відмовитися від частини імпортних товарів, від деяких елементів способу життя. Але коли вони не зможуть отримати бензин – це вже зовсім інша справа.
Я вважаю, що середній клас і силовики, а також вищі верстви суспільства в Росії – якщо їхні погляди почнуть схилятися проти війни, тоді Путін дуже занепокоїться. Тому що він не розуміє, що спосіб підірвати його особистий вплив – це знизити якість життя саме для найбагатших росіян.
Йому не важливі бідні росіяни. Йому не важливі росіяни на сході. Йому справді важливе ядро його підтримки в Санкт-Петербурзі та Москві.
І якщо піднімати для них ціни на товари повсякденного попиту та обмежувати доступ до таких речей, як паливо, особливо перед зимою, це може стати справжньою точкою перелому в російській громадській думці – мовляв, підтримка росіян не безмежна.
Повертаючись до заможних росіян, до олігархів. Президент Володимир Зеленський багато разів говорив, що тепер оточення Путіна насправді розуміє, що проблема в цій війні існує, і головна проблема – це сам Путін. Кого, на вашу думку, має на увазі Зеленський? Чи можуть олігархи або навіть військові еліти почати щось робити щодо Путіна? Ви вірите, що бунт еліт можливий?
Думаю, йдеться про саму структуру влади в Росії. Ще за Бориса Єльцина він намагався зосередити владу у своїх руках наприкінці останнього терміну. А потім передав її Путіну, і Путін ще більше звузив систему, ліквідувавши будь-які демократичні шляхи до влади, доки не залишилася лише влада однієї людини.
Але це надзвичайно крихка система, і сам Путін вже старий. Я питаю вас: якщо Путін завтра помре, хто прийде йому на зміну? Відповідь – ніхто не знає. Це буде, чесно кажучи, хаос.
Люди почнуть боротися за владу. Різні олігархи будуть штовхатися ліктями. З’являться люди на кшталт Кадирова, які спробують заявити про свої претензії. Хтось спробує захопити 12-е ГУМО (12-е Головне управління Міністерства оборони Росії, – 24 Канал) і контроль над російською ядерною зброєю. Існує реальна перспектива російської громадянської війни.
Путін святкує День ВМФ РФ на тлі жалюгідної бутафорської картонної декорації / фото – Кремль
Я думаю, що олігархи, поки ця війна триває, все частіше ставлять запитання: “Який у Путіна план?” І якщо Путін знову раптово помре на посту, це справді може призвести до великого хаосу в Росії. Тому я думаю, що багато заможніших людей, більш стратегічно мислячих людей у Росії, справді замислюються, чому ця війна триває вже четвертий рік, виходить за межі четвертого року і переходить у п’ятий без якогось реального кінця, а війна починає бити по їхніх інтересах, гаманцях і кишенях.
Я не бачу раптового повстання та усунення Путіна від влади, але бачу наростання занепокоєння всередині Росії.
Згадайте хоча б всю цю історію з маршем Пригожина на Москву. Існують реальні питання щодо довгострокової стабільності в Росії, і ці питання стають все гострішими з продовженням війни.
Уроки розпаду СРСР та страх Заходу перед ядерним хаосом
Дуже цікаво тут згадати урок із 90-х. Ми знаємо, що ситуацію з Радянським Союзом навіть американська сторона не передбачила: що СРСР розвалиться, і одна з головних причин, звісно, – ядерна зброя. Чи не опинимося ми в майбутньому в такій самій ситуації, коли Захід скаже: “Може, краще домовитися і погодитися на якісь путінські умови, щоб врятувати Росію і не допустити її розпаду на дрібні держави”?
Чесно кажучи, ні. Я не думаю, що це чинитиме тиск на людей, щоб вони домовлялися з Путіним на вигідних для нього умовах. Насправді – навпаки.
Я вважаю, що саме Путін створив цей хаос. І навіть якби Росія завтра припинила війну проти України, все одно залишилося б питання: якщо Путін завтра помре, який хаос вибухне? Що стане з російською ядерною зброєю?
Тому я не думаю, що війна є тут критичним фактором, і я не вважаю, що підтримка Путіна – правильний шлях. Питання в іншому: як змусити Путіна розробити нормальний план наступності для своєї країни? Але, звичайно, тут виникає своєрідна шекспірівська проблема: якщо він назве наступника, тиск буде або на те, щоб убити наступника, або на те, щоб наступник убив Путіна.
У Росії дуже і дуже довга традиція невдалих змін влади, що тягнеться століттями.
Тому я не думаю, що поступки Путіну зменшать цю базову проблему – як запобігти абсолютному хаосу в Росії наступного дня після того, як Путін залишить пост, чи то через смерть, усунення, старість чи з будь-якої іншої причини.
Що дасть Росії нова мобілізація
Моє наступне запитання – про мобілізацію. Ми знаємо, що Путін може готувати мобілізацію 300 – 500 тисяч осіб одразу після осінніх виборів до Держдуми. Але чи реально Путін може піти на такий крок? Якщо так, то до чого має готуватися Україна?
Так, думаю, ви абсолютно праві. Мобілізація 300 – 500 тисяч військових за короткий період – з одного боку, російська армія справді потребує таких регулярних призовних кампаній через характер військових контрактів, через регулярну ротацію сил на фронт і з фронту, через потреби в навчанні – це нормальна логіка для російської військової машини.
Але це вже дещо більший набір, ніж зазвичай, і він, я вважаю, вимагатиме – повертаючись до того, про що ми говорили раніше – набору із Західного військового округу. З Москви та Санкт-Петербурга, які загалом були відносно виведені з-під тих хвиль призову, які ми бачили в центральних і східних регіонах Росії.
Війна має дійти до еліт. Коли діти самих еліт будуть змушені або відкупитися від війни – що, звісно, також посилить невдоволення, – або реально служити, це підвищить особисту зацікавленість людей у Москві та Санкт-Петербурзі в цій війні. А це серйозно загрожує базовій підтримці Путіна.
Саме тому, як ви й зазначили, вони хочуть зробити це після виборів. Адже якби це зробили до виборів, це було б неймовірно непопулярно і серйозно вдарило б по позиціях Путіна під час виборів. І хоча вибори все одно не є вільними і чесними, навіть символічний протестний голос проти Путіна сильно зашкодив би його власному становищу та уявленню про це становище.
Росіяни хотіли б почути від Путіна відповіді, але чують лише старечий маразм / фото – Кремль
Я вважаю, що такий величезний призов справді загрожує довгостроковій життєздатності російської підтримки війни. І він буде й далі підживлювати насіння невдоволення – разом зі зростанням цін на енергоносії, разом з обмеженням доступу до палива, разом з тим, що наслідки війни все сильніше позначаються на західній частині Росії. Також і внутрішнє військове невдоволення в лавах армії почне звучати в дусі: “Як взагалі цю війну згорнути?”.
Ми говоримо про війну, яка вже є однією з найтриваліших у сучасній історії і буде продовжувати наростати за рівнем інтенсивності, а це, на мій погляд, просто несумісно з життям у довгостроковій перспективі. І я думаю, що в Росії не буде поступового наростання невдоволення. Російська історія зазвичай виглядає так: зовні все нормально, поки все раптом не обвалюється.
Я б почав турбуватися, якщо вони справді зберуться набрати 300 – 500 тисяч військових восени. Це може серйозно підірвати підтримку продовження війни в Росії, і тоді українські пропозиції про щось інше виглядатимуть для Путіна набагато розумнішими, ніж зараз.
Днями Росія відзначала День ВМФ, і під час цієї церемонії риторика Путіна свідчила про те, що він, як і раніше, впевнений у перемозі Росії. Він знову переписує історію, говорить абсурдні речі, що не відповідають дійсності, і заявляє, що війна завершиться перемогою Росії. Але як ви оцінюєте ситуацію на місцях і політичну ситуацію для Путіна зараз? Чи є якісь реальні факти, що виправдовують його впевненість?
Якщо подивитися на ситуацію станом на 1 квітня 2022 року і на ситуацію сьогодні, то позиції Росії в Україні виглядають плачевно. Їхня бойова ефективність була катастрофічною, і хоча ми бачили, що можливості російської армії певною мірою зросли – в плані ведення війни, в плані поліпшення наведення, використання дронів і ракет – реальні досягнення на полі бою просто жалюгідні, враховуючи масштаби кровопролиття, втрати техніки та колосальні втрати ресурсів у цій безглуздій війні.
І, звичайно, Путін повинен представляти все в найкращому світлі. Якщо, як ви кажете, він збирається провести найбільшу мобілізаційну кампанію з початку війни, йому необхідно створювати позитивний образ. Якщо він почне говорити негативно, то як він збере таке кількість людей? Ви побачите масовий від’їзд з країни. Ви побачите опір призову.
Тому він змушений робити гарну міну при поганій грі. Це нормальний диктаторський контроль над інформацією під час війни. Але правда в тому, що російська армія серйозно не виправдала очікувань щодо часу, крові та руйнувань, які принесла ця війна. Успіхи на суші були жалюгідними.
Думаю, він вже втратив будь-яку концепцію того, як відвадити Україну від Заходу. Навіть на тих територіях, що перебувають під його контролем, я вважаю, що ненависть до Росії там величезна і непоправна. Тому за всіма можливими показниками ця війна для Росії повністю провалилася і продовжуватиме провалюватися.
А Україна, звичайно, воює за саме своє існування, за своє життя. А Росія веде війну, яка є розвагою для божевільної людини. І при такій оцінці, я вважаю, Україна може тільки перемогти. Тому російський тріумфалізм звучить ще більш порожньо на цьому тлі.
Це інтерв’ю було скорочено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.
Источник: www.24tv.ua