## Нікіта Комар
- 1 Патріот чи зрадник: чому Едвард Сноуден виступив проти спецслужб США
- 2 Зупинка довжиною в життя: як Едвард Сноуден опинився в Москві
- 3 Різні наміри, спільний фінал: як відомий радянський шпигун Кім Філбі розчарувався в СРСР
- 4 Від борця за свободу до інструмента в руках Кремля: що сьогодні відбувається з Едвардом Сноуденом
- 1 Патріот чи зрадник: чому Едвард Сноуден виступив проти спецслужб США
- 2 Зупинка довжиною в життя: як Едвард Сноуден опинився в Москві
- 3 Різні наміри, спільний фінал: як відомий радянський шпигун Кім Філбі розчарувався в СРСР
- 4 Від борця за свободу до інструмента в руках Кремля: що сьогодні відбувається з Едвардом Сноуденом
У 2013 році Едвард Сноуден став однією з найвідоміших людей у світі. Колишній співробітник американських спецслужб викрив систему масового стеження, організовану його країною. Сноуден довів, що уряд США роками приховував правду від власних громадян, і пожертвував заради цього кар’єрою, домом та можливістю повернутися на батьківщину.
Але втеча від американської державної машини привела його в обійми іншої – значно жорсткішої. Сноуден, який боровся за право на приватне життя та свободу слова, отримав російське громадянство, замовк після повномасштабного вторгнення в Україну і остаточно облаштувався в країні, де за невірний допис у соцмережі можна опинитися за ґратами, а перевірка листування в телефоні навіть не потребує технічних складнощів – лише поліції та фізичної сили.
24 Канал розповідає, як історія Едварда Сноудена перетворилася зі шпигунського роману на абсолютний провал, чому Кремлю навіть не потрібно нічого робити, аби американський шпигун грав йому на руку, і як боротьба за принципи закінчилася для Сноудена боротьбою за виживання його родини.
## Патріот чи зрадник: чому Едвард Сноуден виступив проти спецслужб США
На початку свого шляху Едвард Сноуден найменше був схожий на людину, яка одного дня раптово завдасть, мабуть, найболючішого удару по американській розвідці в історії. Сноуден виріс у родині, де державна служба була майже сімейною професією. Батько служив у Береговій охороні, мати працювала у Федеральному суді, а дід, що був цілим контрадміралом, – згодом обіймав високу посаду у ФБР. Нащадок не зраджував традицій і обрав той самий шлях.
Сноуден швидко просунувся в американському розвідувальному апараті. Працював у ЦРУ, потім за різними контрактами на Агентство національної безпеки США (АНБ). Диплома престижного університету він не мав, зате чудово розбирався в комп’ютерних системах, що дозволяло йому отримувати доступ до секретів, яких не бачили навіть деякі американські високопосадовці.
Едвард Сноуден під час інтерв’ю у 2019 році / Фото – The Guardian
Здавалося б, невже в цій досить успішній кар’єрі щось може справді піти не так. У 2013 році Сноуден працював на Гаваях із доволі непоганою зарплатою. Він мав будинок, дружину та кар’єру, здатну забезпечити дуже комфортне життя.
Але саме зсередини цієї системи він побачив, як далеко зайшло АНБ. Агентство масово збирало телефонні дані американців і будувало глобальну інфраструктуру стеження, майже непомітну для суспільства. Сноуден вирішив, що держава зрадила власні принципи, і врешті-решт скопіював величезний масив секретних документів, передав його журналістам, чим викрив злочинні практики, але фактично перекреслив усе своє минуле життя.
Варто зазначити, що основні звинувачення з боку Едварда Сноудена не були вигадкою. Через сім років американський апеляційний суд постановив, що програма масового збору телефонних даних таки порушувала закон. Тобто викриття колишнього агента справді змусили США переглянути хоча б частину підходів до стеження за громадянами.
Але проблема була значно глибшою, адже поряд із доказами стеження за американцями Сноуден злив також інші секретні дані зовнішньої розвідки США та Великої Британії. Зокрема, йдеться про перехоплення комунікацій російської політичної верхівки, в тому числі президента Росії у 2008–2012 роках та Дмитра Медведєва.
Важко сказати, наскільки критичною була інформація, яку вдалося зібрати завдяки цим прослуховуванням, але менш ніж за рік Росія окупувала Крим і розпочала війну проти України на Донбасі.
## Зупинка довжиною в життя: як Едвард Сноуден опинився в Москві
Після появи перших публікацій про діяльність американської служби національної безпеки Едвард Сноуден ще міг уявляти себе викривачем, який пожертвував комфортом та кар’єрою заради американського народу. Він також сподівався, що зрештою знайде притулок у країні, яка поділяє його погляди на приватне життя та свободу.
Однак реальність виявилася значно прозаїчнішою. Спочатку Сноуден переховувався в Гонконзі, намагався подавати клопотання про надання притулку до країн ЄС, але через тиск з боку американців ті були змушені відмовити.
Прес-конференція Сноудена в московському аеропорту “Шереметьєво” / Фото – DPA
У червні 2013 року він вилетів до Москви, яка була лише пересадковим пунктом на шляху до Латинської Америки. Однак уряд США анулював його паспорт, і Сноуден врешті-решт застряг у транзитній зоні аеропорту аж на 39 днів, не маючи можливості навіть покинути територію летовища. Зрештою, Росія надала йому тимчасовий притулок на своїй території.
Перший російський документ Сноудена / Фото – РосЗМІ
Сам Сноуден довго наполягав, що й не планував селитися в Росії і не передавав Кремлю жодних секретних документів. Можливо, так воно і було, але для Кремля його наміри вже не мали великого значення. Володимир Путін отримав майже ідеальний подарунок в особі співробітника американської розвідки, який відкрито ворогував з урядом США і тепер жив під захистом Москви.
Едварда Сноудена можна було виставляти напоказ як доказ “американського лицемірства” і тим самим відволікати увагу від діяльності вже російських спецслужб, тотальної цензури та зовнішньої агресії.
Абсурдність нової ролі колишнього американського агента проявилася у квітні 2014 року.
Росія щойно окупувала Крим і вже почала розпалювати війну на Донбасі. Сноуден з’являється перед Путіним через відеозвернення на його “Прямій лінії” і прямо запитує, чи ведуть російські спецслужби масове стеження за громадянами.
Едвард Сноуден на екрані російського телебачення під час його звернення до Путіна / Фото – AP
Звісно ж, Путін відповів, що в Росії нічого подібного немає, а спецслужби діють виключно в рамках закону. У тому ж ефірі Путін вперше визнав участь російських військових в окупації Криму, після того як до цього тижнями брехав про те, що їх там немає.
Сноуден пізніше пояснював, що хотів змусити Путіна публічно збрехати і зафіксувати цю брехню. Але це звучить досить наївно, адже весь телевізійний ефір повністю належить і контролюється Кремлем, чого й слід було очікувати. Зрештою Сноуден лише допоміг Путіну зобразити Росію захисницею прав громадян на противагу Заходу, а на додачу ще й відвернути увагу громадськості від своєї агресії проти України.
## Різні наміри, спільний фінал: як відомий радянський шпигун Кім Філбі розчарувався в СРСР
Історія Едварда Сноудена відсилає до іншого відомого шпигуна – Кіма Філбі. Будучи високопоставленим офіцером британської розвідки МІ-6, він передавав секретну інформацію Кремлю протягом 30 років, з 1933 по 1963 рік, чим заслужив статус найвідомішого подвійного агента часів Холодної війни.
Втім, між цими двома випадками є суттєва різниця. Філбі свідомо працював на Радянський Союз і втік до держави, якій служив десятиліттями. При цьому досі немає переконливих доказів того, що Сноуден з самого початку був російським агентом. Сам він опинився в Москві випадково, намагаючись сховатися від американського правосуддя.
Натомість спільні риси обом ситуаціям надає подальше розчарування в навколишній дійсності. Після переїзду до Москви Кім Філбі отримав повне державне забезпечення. Він жив у центрі столиці, отримував велику пенсію та забезпечення дефіцитними товарами. Філбі ніколи публічно не каявся у своїх діях і наполягав, що якби перед ним знову постав вибір – він вчинив би так само.
Кім Філбі в СРСР через 5 років після втечі / Фото Daily Mail
Але у Філбі, як і в багатьох витончених британських аристократів тієї епохи, уявлення про комунізм були надзвичайно ідеалістичними та утопічними. Коли британець зіткнувся з навколишньою реальністю – дефіцитом, чергами, бідністю, тупістю та радянською бюрократією, – його колишні уявлення про Радянський Союз були фактично зруйновані.
Навіть попри його допомогу Кремлю, радянська влада йому повністю не довіряла, тому він залишався під постійним наглядом і зазнавав численних обмежень на пересування.
Закінчилося все це тугою за минулим життям, важним алкоголізмом і навіть спробою самогубства. І попри те, що в Едварда Сноудена не було повністю усвідомленого вибору – йти чи не йти на співпрацю з Москвою. Однак ситуація, в якій він опинився сьогодні, призводить до аналогічного результату – розчарування.
Едвард Сноуден біля російського супермаркету / Фото – РосЗМІ
У США злиті ним документи викликали низку журналістських розслідувань, судових процесів, парламентських слухань та змін у законодавстві. В Росії, яка самому Сноудену здавалася противагою Штатам, за аналогічне викриття спецслужб він, найімовірніше, навіть не встиг би сісти в літак або ж був би отруєний вже в польоті. Саме тому його падіння полягає не в тому, що він одного дня продавсь ФСБ чи відмовився від усіх своїх переконань.
Сноуден хотів показати, що одна людина може кинути виклик державній машині, і справді це зробив. Але зрештою він опинився всередині іншої машини – значно жорсткішої, закритішої та небезпечнішої. Кремлю навіть не довелося його переконувати з якогось питання, достатньо було надати йому притулок, громадянство і достатньо причин більше не ризикувати свободою.
## Від борця за свободу до інструмента в руках Кремля: що сьогодні відбувається з Едвардом Сноуденом
Але в самих Сполучених Штатах у добрі наміри колишнього агента чи у випадковість ніхто особливо не вірив. У 2016 році комітет Палати представників США з розвідки заявив, що Едвард Сноуден мав і продовжує мати контакти з російськими спецслужбами. Сам Сноуден, зрозуміло, це категорично заперечував.
Втім, з точки зору Кремля, йому й не потрібно було вербувати Сноудена в класичному сенсі цього слова. За роки життя в Росії той самостійно інтегрувався в систему, від якої буквально залежало його існування. Річ у тім, що згодом до нього переїхала і його дружина, а також народилися двоє синів, які встигли отримати російське громадянство. Повернення до США означало б суд за законом “про шпигунство” і майже гарантоване ув’язнення.
Виїхати до будь-якої іншої країни також немає можливості, адже він з легкістю підпадає під закон про екстрадицію і точно так само буде переданий до рук американського правосуддя. Тобто Росія стала одночасно його єдиним притулком і (як і у випадку з Філбі) – певним свого роду в’язницею, навіть попри те, що технічно Сноуден перебуває на волі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну яскраво показало, як саме працює ця залежність. Напередодні 24 лютого 2022 року Сноуден висміював американські попередження про неминучий російський напад і навіть звинувачував ЗМІ у розпалюванні війни. Коли російські війська справді рушили на Київ, Харків і Херсон, Сноуден визнав, що помилився, але заявив, що втратив упевненість у користі власних коментарів на цю тему.
Це був тотальний крах його моральної системи координат. Американська розвідка, якій він не довіряв, сказала правду. Російська держава, яка його прихистила, брехала до останнього. Але замість великого переосмислення Сноуден просто самоусунувся від будь-яких розмов про війну.
Сноуден виступає онлайн під час освітнього саміту в Москві у 2021 році / Фото ТАСС
У вересні 2022 року, вже після Бучі, Маріуполя та інших зафіксованих масових воєнних злочинів проти українців, Володимир Путін урочисто надав йому російське громадянство. У грудні Сноуден отримав паспорт і приніс присягу громадянина РФ, пояснивши це бажанням не розлучатися з родиною.
Таким чином, історія Едварда Сноудена перестає бути лише історією про шпигунів, спецслужби та глобальне стеження. Вона перетворюється на особисту трагедію людини, яка, виходячи з благородних, як їй здавалося, намірів, поступово стала розмінною монетою в руках значно впливовіших і куди гірших гравців.
Сноуден пожертвував кар’єрою, домом і можливістю повернутися до своєї країни, щоб захистити право людей на приватне життя. А в підсумку сам застряг у системі, яка топче це право ще відвертіше. З кожним роком життя в Росії, з кожним новим отриманим документом і компромісом заради особистої безпеки він все глибше грузнув у болоті, з якого майже неможливо вибратися.
Зрештою Сноуден не просто втратив свободу, за яку боровся. Він поступово зрадив власні принципи і перетворився на політичний трофей Кремля – людину, яку вже не потрібно вербувати чи примушувати до співпраці. Для російської держави цілком достатньо того, що найвідоміший критик американських спецслужб мовчить про масові злочини системи, під захистом якої сьогодні продовжує своє існування.
Источник: www.24tv.ua