Наталія Бельзецька
- 1 “Це було кохання з першого погляду”: як потрапила на телебачення
- 2 Пів години тиші та ранкова кава: як проходить підготовка до ефіру
- 3 “Закрию очі й згадаю про рідних”: які особливі ритуали є у ведучої
- 4 Як вона проводить час за кадром і звідки черпає натхнення
- 5 “Розкрию секрет”: яка мрія ведучої так і не збулася і що вона найбільше любить у роботі
- 6 “Це єдине, що не можна втратити”: які якості ведуча радить розвивати кожній людині
- 1 “Це було кохання з першого погляду”: як потрапила на телебачення
- 2 Пів години тиші та ранкова кава: як проходить підготовка до ефіру
- 3 “Закрию очі й згадаю про рідних”: які особливі ритуали є у ведучої
- 4 Як вона проводить час за кадром і звідки черпає натхнення
- 5 “Розкрию секрет”: яка мрія ведучої так і не збулася і що вона найбільше любить у роботі
- 6 “Це єдине, що не можна втратити”: які якості ведуча радить розвивати кожній людині
Мільйони глядачів 24 Каналу звикли бачити улюблену ведучу Інну Набок завжди стриманою, розважливою та зосередженою. Вже шостий рік вона одна з тих, хто розповідає українцям про виклики війни, політику, міжнародні новини, веде цікаві спецпроєкти та інтерв’ю.
Утім, за кадром Інна зовсім інша. Вона багато посміхається, жартує і щиро зізнається – саме гумор часто допомагає їй витримувати шалений темп та непрості новини.
У рамках спецпроєкту “За кадром” на сайті 24 Каналу ведуча поділилася з нами своїм шляхом у журналістиці, розповіла, звідки черпає натхнення та як зазвичай починається робота в кадрі. Також вона привідкрила завісу над тим, чому живе телебачення – про все це читайте у матеріалі.
“Це було кохання з першого погляду”: як потрапила на телебачення
У журналістиці Інна Набок вже понад 15 років і за цей час пройшла шлях від журналістки, редакторки, сценаристки до телеведучої. Вона зізнається, що сьогодні є абсолютно щасливою людиною, адже працює там, де мріяла з дитинства.
Я цього навіть не пам’ятаю, але рідні розповідають, що коли я була зовсім маленькою, то завжди казала: “Хочу бути на телебаченні”. З часом ця дитяча мрія переросла у свідому мету, і я їй не зрадила,
– каже Інна.
Ще у старших класах вона почала готуватися до вступу в Інститут журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, який згодом успішно закінчила. А вже з другого курсу розпочала професійний шлях на телебаченні.
“З того часу телебачення для мене – це не просто робота. Це стиль життя, покликання і професія, яку я сама обрала і по-справжньому люблю. Всім серцем”, – підкреслила ведуча 24 Каналу.
Не пропустіть жодної важливої новини Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
Інна Набок у студії / Фото з особистого архіву ведучої
Цікаво, що перший досвід у журналістиці в Інни з’явився ще задовго до роботи на телебаченні. Ще школяркою, готуючись до творчого конкурсу перед вступом до університету, вона почала писати статті для місцевої газети. Найбільше ведуча пригадує день, коли вперше прийшла до редакції, побачила журналістів за комп’ютерами, робочу атмосферу і не могла повірити, що потрапила в той світ, про який так давно мріяла.
Тоді редакція здавалася мені найкрутішим офісом, який тільки можна уявити. Що цікаво, хвилювання майже не було. У шкільні роки я взагалі мало чого боялася. Найбільше переживала лише про одне: чи надрукують мою статтю. Надрукували. І цей номер газети досі зберігається у моїх батьків. Це був 2004 рік,
– пригадала Інна Набок.
Вже на другому курсі університету вона познайомилася з телебаченням. Про цей день вона говорить як про кохання з першого погляду. А на третьому курсі, після практики на телеканалі, молода журналістка залишилася там працювати.
Зізнається – відтоді жодного дня не пошкодувала про свій вибір, а навпаки – постійно дякує долі за те, що змогла здійснити свою мрію.
Ведуча у студії / Фото з особистого архіву ведучої
Пів години тиші та ранкова кава: як проходить підготовка до ефіру
Робота на телебаченні вимагає швидкого ритму, вміння жити в потоці новин, блискавично реагувати. З часом це стає не просто роботою, а способом життя.
Для Інни Набок підготовка до ефіру починається не за годину чи дві до ввімкнення камери, а триває постійно. Щодня телеведуча відстежує новини, читає українську та західну аналітику, працює з першоджерелами. Вона переконана: у час, коли соціальні мережі змагаються за швидкість і клікабельність, найважливіше – не бути першим, а бути точним.
У кожного мого робочого дня є свій ритм. Якщо є ранкові прямі ефіри, я прокидаюся о п’ятій ранку, щоб встигнути підготуватися. Але за кадром я щодня ще й мама школяра, і дружина. Тому ранок – це не лише новини, а й сніданки, зібраний рюкзак та домашні справи,
– зізналася ведуча 24 Каналу.
Саме тому для неї дуже цінними є хоча б пів години тиші з ранковою кавою. Це час, коли можна без поспіху налаштуватися на день.
Щоправда, в українських реаліях так виходить не завжди. Через повітряні тривоги та обстріли бувають ночі, коли сну майже немає. Попри це, Інна Набок все одно вранці виходить в ефір, адже розуміє, що люди чекають на перевірену інформацію.
Інна Набок з родиною / Фото з особистого архіву ведучої
“Закрою очі й згадаю про рідних”: які особливі ритуали є у ведучої
У роботі з новинами бувають моменти, які просто вибивають ґрунт із-під ніг. Для Інни Набок такими є повідомлення про втрати, трагічні наслідки. Навіть на п’ятий рік повномасштабної війни говорити про це в ефірі не стало легше, адже жорстокість ворога з кожним разом вражає тільки сильніше.
Такі дні ведуча називає найскладнішими, адже тоді дуже важко зібратися з думками, а в ефірі – стримати сльози.
Іноді – я їх не стримую. Особливо, коли потрібно знайти “правильні слова”. А я не знаю, які слова можуть пояснити смерть, втішити тих, хто втратив найрідніших? Таких слів немає. Тому я перестала шукати “правильні” слова після обстрілів… Говорю завжди так, як є, що відчуваю…,
– підкреслила телеведуча.
Вона не боїться здатися слабкою в ефірі чи виглядати “непрофесійно” через те, що не змогла стримати сльози. Навпаки – твердо переконана, що мова серця ніколи не зрадить. Саме її найкраще відчуває глядач.
Ведуча часто працює на місцях російських ударів / Фото з особистого архіву ведучої
У складні моменти, щоб взяти себе до рук, Інна просто закриває очі та думає про рідних. Навіть така коротка мить надає їй сил, адже нагадує, чому варто рухатися вперед.
Ще одним особливим, але найголовнішим ритуалом Інна Набок називає “грим”. Але одразу ж по-філософськи пояснює, що він має бути тільки на обличчі – жодних масок у спілкуванні з людьми.
Я не вмію грати ролі чи бути кимось іншим. І в кадрі, і поза ним мені важливо залишатися собою – щирою, відвертою, справжньою. Тому перед кожним прямим ефіром я щоразу подумки нагадую собі: по той бік екрана є люди, які довіряють мені найцінніше – свій час та свою увагу,
– поділилася ведуча.
Саме ця думка допомагає їй відкинути хвилювання та пам’ятати про найголовніше: потрібно говорити чесно, відповідально, щиро. А головне – так, щоб глядачі не просто слухали, а справді чули.
Як вона проводить час за кадром і звідки черпає натхнення
У кадрі Інна завжди стримана і серйозна, але друзі та рідні звикли бачити її зовсім іншою. Вона багато сміється, жартує і радіє дрібницям. Найбільше всіх дивує, звідки в Інни стільки сил. А дехто навіть жартує, що вона схожа на батарейку, яка ніколи не розряджається.
Але насправді навіть таким активним людям все одно потрібен відпочинок, час, щоб перевести подих і “зарядитися”. Своїм головним джерелом натхнення Інна Набок впевнено називає сім’ю. Саме чоловік, синок, батьки та сестри дають їй велику мотивацію, зміцнюють віру в себе, допомагають відволіктися від складних днів.
У нас велика і дуже дружна сім’я. Вони – моя тиха гавань, коли світ навколо “штормить”. Найцінніший час за кадром я проводжу з сином. Тому зараз його хобі – мої хобі. У вихідні любимо ходити в кіно, на виставки. Влітку – більше активних прогулянок на вулиці. Любимо спортивні майданчики, де разом займаємося,
– розповіла Інна.
Інна Набок із сином / Фото з особистого архіву ведучої
У будні, навіть попри щільний графік, у них є незмінне правило: коли Інна повертається з роботи, а син – зі школи, вона відкладає телефон на кілька годин. У цей час вона перш за все мама.
Ми дуже любимо разом готувати. Постійно експериментуємо на кухні, печемо, пробуємо нові страви. Останнім часом саме син знаходить цікаві рецепти, складає список продуктів, і ми вирушаємо за покупками. Часто кажуть, що чоловіки не люблять ходити по магазинах. Але, здається, я виховую виняток з цього правила,
– з усмішкою додала ведуча.
А ще в родині дуже люблять танцювати. У Інни та сина навіть є свій особливий ритуал – вони вмикають музику і танцюють вдома: просто так, як уміють. Це завжди виходить кумедно і дуже щиро. Ведуча зізнається, що ці кілька хвилин танців, сміху та обіймів – найкращі ліки навіть після найважчого робочого дня.
Не дивно, що ідеальний вихідний для неї – це не місце чи розваги, а час, проведений разом із рідними. Прогулянка містом, поїздка на природу, домашній вечір із настільними іграми чи просто довгі розмови за одним столом. Головне, щоб поруч були найближчі люди.
“Я особливо люблю моменти, коли вдається зібратися всією великою родиною. На жаль, війна розділила нас кілометрами, і такі зустрічі сьогодні трапляються набагато рідше, ніж хотілося б. Напевно, саме тому вони стали ще ціннішими”, – підкреслила Інна Набок.
Рідні Інни Набок / Фото з особистого архіву ведучої
“Розкрию секрет”: яка мрія ведучої так і не збулася і що вона найбільше любить у роботі
Хоча на телебаченні Інна Набок працює вже багато років, але зізнається – за весь цей час професія жодного разу її не розчарувала і не підвела. Саме за це вона любить її найбільше. А також за людей, з якими пощастило працювати.
Я завжди кажу, що мені неймовірно щастить з командами. Але найбільшу силу дає усвідомлення того, що моя робота сьогодні справді має сенс. Вона дає мені можливість бути почутою, об’єднувати людей навколо важливих цінностей і допомагати нашим військовим,
– підкреслила ведуча.
Коли мова заходить про найцінніше, що вдалося здобути за роки роботи у професії, Інна Набок без вагань відповідає: “Довіра глядачів”. Саме вона сьогодні стає тією рушійною силою, яка допомагає проводити збори, брати участь у благодійних ініціативах, підтримувати тих, кому найважче, і робити трохи більше добра. Саме це мотивує залишатися у професії та рухатися далі.
Утім, було цікаво дізнатися, що 24 Канал міг би позбутися своєї ведучої, адже Інна мріяла про дещо інший напрямок.
Розкрию маленький секрет. Колись я була переконана, що стану ведучою розважальних проєктів. Навіть уявляла себе на сцені великих шоу талантів. Мені завжди подобалося дарувати людям емоції, бачити їхні посмішки. І я навіть працювала над проєктом про світське життя – записувала інтерв’ю з українськими артистами та відомими людьми. Але життя розпорядилося інакше,
– поділилася Інна.
Сьогодні вона ні про що не шкодує. У нашої ведучої загострене почуття справедливості та емпатії. Мабуть, саме тому своєю основною місією вона називає – говорити про складне і важливе простою мовою. Але також одразу додає, що, попри серйозність роботи, за лаштунками вона з командою багато жартує. Адже ефір тримається не лише на професіоналізмі, а й на людяності.
Журналістка наголошує на важливості людяності та професіоналізму / Фото з особистого архіву ведучої
“Це єдине, що не можна втратити”: які якості ведуча радить розвивати кожній людині
На завершення розмовляємо з Інною Набок про сьогодення – про цінності, мрії та пройдений шлях. Тут ведуча повторює фразу, яку щодня говорить своєму 9-річному синові: “Вір у добро. Бережи своє велике любляче серце. І завжди слухай його”.
Інна пояснює, що саме це їй сьогодні хочеться сказати кожному молодому чоловікові. Озираючись назад, вона точно знає, як треба цінувати життя, але не те, яке гарно виглядає у соціальних мережах чи яке нав’язують чиїсь очікування. А своє – справжнє.
Не бійтеся бути собою, шукайте справу, яка надихає, і не зраджуйте власним цінностям. Світ змінюється дуже швидко. Змінюються професії, тренди, технології. Але є речі, які ніколи не вийдуть з моди. Це людяність, справедливість і здатність залишатися небайдужими. Адже успіх приходить і йде, а те, якою людиною ти залишаєшся, – це найважливіше,
– підкреслила Інна Набок.
Інна Набок найбільше цінує чесність і людяність / Фото з особистого архіву ведучої
Тому кожного, хто сьогодні читатиме нашу відверту розмову, журналістка просить “не зачерствіти серцем”, не дозволити війні, новинам, втомі зробити з нас холодних і байдужих людей.
Пам’ятайте: бути собою – це теж сміливість. Тому сміливо руйнуйте міфи та стереотипи, нічого не бійтеся. Адже в житті немає неможливого. Головне – вірити в себе та свої мрії, вчитися і розвиватися. Повірте людині, яка йшла до своєї мрії 13 років! І головне – що б не відбувалося довкола, тримайтеся за свою людяність. Це єдине, що справді не можна втратити, – підсумувала нашу розмову ведуча.
Сьогодні, як і вчора, і ще багато днів до цього, – Інна Набок знову вийде в ефір. Вона чесно говоритиме про те, що хвилює людей, пояснюватиме складні теми, розповідатиме про наших Героїв, збиратиме гроші для армії. А серед усіх цих важливих справ матиме одну найважливішу – нести в цей непростий світ більше добра, світла та людяності. Саме це Інна Набок робить своїми повсякденними вчинками, прикладом свого життя.
Источник: www.24tv.ua