Росія більше не контролює Чорне море, тому прагне зробити його небезпечним для всіх
Авторка колонки: Ірина Узлова
Ще на початку повномасштабного вторгнення Кремль був переконаний, що Чорне море стане одним із його головних козирів. Потужний Чорноморський флот, окупований Крим, десятки бойових кораблів і ракетних носіїв мали перетворити українське узбережжя на ізольовану територію, а міжнародне судноплавство – на заручника російської волі.
Авторка колонки: Ірина Узлова
Ще на початку повномасштабного вторгнення Кремль був переконаний, що Чорне море стане одним із його головних козирів. Потужний Чорноморський флот, окупований Крим, десятки бойових кораблів і ракетних носіїв мали перетворити українське узбережжя на ізольовану територію, а міжнародне судноплавство – на заручника російської волі.
У Москві розраховували, що Україна позбудеться можливості експортувати зерно, метал, руду та іншу продукцію, а світ буде змушений домовлятися з Кремлем про кожне судно, яке виходитиме з українських портів. Минуло понад три роки війни, і стало очевидно: цей план провалився. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Україна не лише зберегла морський експорт. Вона змогла зробити те, що ще у 2022 році здавалося майже неможливим, – позбавити Росію повного контролю над Чорним морем.
Саме тому сьогодні Кремль все частіше переходить від демонстрації сили до тактики залякування. Якщо вже не вдається панувати на морі, потрібно зробити його небезпечним для всіх.
Терор проти цивільного судноплавства
Останніми тижнями Росія значно активізувала атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні торгові судна. За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, лише з початку липня було атаковано понад три десятки цивільних суден.
Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
Це не випадкові інциденти і не “помилки”, як намагається пояснити російська пропаганда. Це свідома стратегія.
Кремль прагне переконати міжнародні судноплавні компанії, що заходити в українські порти надто небезпечно. Адже достатньо кількох успішних ударів, щоб різко зросли страхові внески, змінилися логістичні маршрути, а частина судновласників взагалі відмовилася працювати в регіоні. Фактично Росія намагається досягти економічного ефекту військовими методами.
Але море вже перестало бути російським
Парадокс полягає в тому, що сама Росія більше не почувається господарем Чорного моря. На початку вторгнення її кораблі діяли практично безкарно. Сьогодні ситуація зовсім інша.
Чорноморський флот втратив низку великих кораблів. Штаб флоту в окупованому Севастополі зазнав ударів. Російські кораблі все рідше наближаються до українського узбережжя. Значну частину сил Москва змушена була перекинути до Новоросійська.
Тобто Україна домоглася того, що ще недавно здавалося фантастикою: одна з найбільших військово-морських сил світу була змушена відступити без класичної морської битви. Це стало можливим завдяки поєднанню морських дронів, високоточного озброєння, роботи українських спецслужб та постійного розвитку нових технологій.
Україна виграла першу морську битву
Багато військових експертів після початку вторгнення говорили, що країна без великого військового флоту приречена втратити контроль над морем. Україна довела протилежне.
Вона не намагалася дати Росії дзеркальну відповідь. Не будувала дороговартісні крейсери чи есмінці. Натомість зробила ставку на асиметричну війну. Морські безпілотники, удари на великі відстані, постійне полювання на військову інфраструктуру в Криму, знищення кораблів і логістики поступово змінили весь баланс сил.
Саме тому сьогодні українські торгові судна продовжують виходити з портів, а російський військовий флот дедалі більше займається не наступом, а власною обороною.
Це означає, що першу битву Україна фактично виграла. Але тепер починається наступна.
Друга битва – за російську економіку
Якщо перший етап був боротьбою за свободу українського судноплавства, то тепер все більше значення набуває економічний вимір війни. Морська торгівля – це не лише кораблі, а й банки, страхові компанії, портові оператори, кредитування, контракти, інвестиції.
Як тільки ризики починають зростати, вся система автоматично дорожчає. Саме тому сьогодні Кремль все більше турбує не лише українська зброя. Його турбують страхові компанії, міжнародні перевізники та великі трейдери. Адже вони приймають рішення на основі холодного економічного розрахунку. Якщо рейс стає надто ризикованим, він просто перестає бути вигідним.
Азовське море також перестає бути тилом
Особливо помітно це стає в Азовському морі. Після окупації Маріуполя та Бердянська Москва фактично оголосила його своїм внутрішнім морем. Саме через азовські порти проходить значна частина логістики окупаційних військ, перевезення зерна, металу та інших вантажів.
Однак все частіше російські експортери самі говорять про проблеми: зростають витрати, ускладнюється логістика, зростають ризики, перевізники змінюють маршрути, трейдери вимагають від держави компенсацій.
Тобто війна, яку Росія хотіла перенести виключно на українську територію, все сильніше починає бити по її власній економіці.
Кремль програє боротьбу за передбачуваність
У сучасній морській торгівлі найціннішим ресурсом є навіть не корабель, а передбачуваність. Бізнес має знати, що судно вчасно зайде в порт, страховка не подорожчає вдвічі, вантаж буде доставлений без затримок, а маршрут завтра не стане небезпечним.
Саме цю передбачуваність Росія поступово втрачає. Причому не тільки для України, а й для самої себе. Це набагато небезпечніше, ніж втрата окремого корабля. Адже новий корабель можна побудувати, порт – відремонтувати, але повернути довіру міжнародного бізнесу значно складніше.
Нові правила війни
Найважливіше сьогодні полягає навіть не в тому, скільки російських кораблів чи портів буде уражено найближчими місяцями. Головне – Україна змінює саму економіку війни. Кремль більше не може вважати Чорне та Азовське моря своєю безпечною транспортною артерією.
Кожен новий вихід судна в море, кожен рейс танкера, кожен вантаж зерна чи нафти тепер супроводжується додатковими витратами, новими ризиками та зростаючими сумнівами бізнесу. Саме так поступово руйнується одна з головних переваг Росії – можливість безперешкодно заробляти на морській торгівлі та одночасно фінансувати агресію.
Україна вже довела, що навіть без численнго флоту здатна змінити правила гри на морі. Наступний етап – зробити так, щоб кожен день війни ставав для Кремля дорожчим, ніж попередній.
Якщо ця стратегія збережеться, то битва за Чорне та Азовське моря визначатиме не лише хід бойових дій, а й швидкість економічного виснаження Росії.
Адже сучасні війни виграють не лише ракети та кораблі. Їх виграє здатність позбавити противника почуття безпеки та змусити його платити все вищу ціну за власну агресію. Саме це Україна сьогодні й робить на морі.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua