Янина Мурдза
- 1 Значення морського шляху для українського експорту
- 2 Посилення атак на портову інфраструктуру та судна
- 3 Які наслідки блокади українських портів
- 4 Чи врятують альтернативи морському коридору
- 5 Як держава може допомогти аграріям
- 1 Значення морського шляху для українського експорту
- 2 Посилення атак на портову інфраструктуру та судна
- 3 Які наслідки блокади українських портів
- 4 Чи врятують альтернативи морському коридору
- 5 Як держава може допомогти аграріям
У липні Росія посилила обстріли портів Великої Одеси та цивільних суден, прагнучи паралізувати морський експорт сільськогосподарської продукції. Блокада зернового коридору в Чорному морі завдає значної шкоди аграріям, які буквально залежать від цього маршруту.
Влада заспокоює та говорить про складну, але не катастрофічну ситуацію та наявність альтернатив. Настрої ж аграріїв далекі від оптимізму, оскільки, з одного боку, на них тиснуть проблеми з морським експортом, а з іншого – стрибок цін на пальне.
24 Канал поспілкувався з експертами про становище українського агробізнесу та розповідає, чому зупинка морського експорту зерна може стати серйозним ударом для галузі та які шляхи пом’якшення наслідків кризи існують.
Значення морського шляху для українського експорту
Для аграрного сектору України морський шлях експорту має критично важливе значення, оскільки він забезпечує переважну більшість поставок продукції на зовнішні ринки. Про це у коментарі 24 Каналу розповів аналітик УКАБ Максим Гопка.
За наведеними експертом даними, у січні – червні 2026 року 88,4% усієї агропродукції з України експортувалося морським шляхом. Йдеться про 24,6 мільйона тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки.
Найбільше вантажів пройшло через порт Чорноморськ – близько 10,9 мільйона тонн. На Південний припало 8,3 мільйона тонн, а на Одесу – 4,9 мільйона тонн.
Максим Гопка
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу
Система портів Великої Одеси є основним вузлом перевалки, від стабільної роботи якого залежать майже вісім із десяти тонн експортної продукції у першій половині 2026 року. Морська логістика значно ефективніша та економічно вигідніша за будь-які альтернативні маршрути, що стимулювало експортерів масово нею користуватися.
Знаючи про цю особливість українського агроекспорту, Росія намагається заблокувати морський шлях збуту зерна і таким чином завдати ще більшої шкоди економіці. У 2022 році вона зробила це вперше, майже на пів року перекривши всі торгові шляхи в Чорному морі. Блокада завершилася після підписання угоди про безпечний коридор за посередництва ООН та Туреччини.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Зараз же Росія намагається реалізувати подібний сценарій у розпал жнивної кампанії, коли українські аграрії потребують валютної виручки для наступного посіву та вільного місця в зерносховищах для зберігання нового врожаю.
Експерт з питань аграрної політики Денис Марчук у коментарі 24 Каналу зазначив, що ситуація з морським експортом є складною, оскільки захід суден до портів Великої Одеси призупинився через російські обстріли.
Денис Марчук
Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Відсутність суден автоматично призводить до скорочення відвантажень, а отже – до падіння цін всередині країни. Триває збір врожаю, до того ж у нас великий обсяг перехідних залишків минулого сезону, які також чинять тиск на місця зберігання та на ціну. Їх близько 10 мільйонів тонн.
При різкому скороченні логістики рекордні залишки минулорічного врожаю створюють ризики для зберігання нового зерна. У Мінагрополітики оголосили, що в разі продовження затримок з експортом планують звертатися по допомогу до міжнародних партнерів. Таким чином хочуть забезпечити частину додаткових потужностей для зберігання 10 – 12 мільйонів тонн зерна.
Посилення атак на портову інфраструктуру та судна
За час повномасштабної війни Росія не припиняла обстрілювати українську портову інфраструктуру. Адміністрація морських портів підрахувала, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або частково зруйнувала 1 002 об’єкти портової інфраструктури України та 221 цивільне судно. Внаслідок атак постраждали 283 цивільних особи.
Інтенсивність російських ударів по інфраструктурі в липні значно зросла. Лише за перші два тижні місяця сталося 23 обстріли українських портів та 17 ударів по цивільних суднах. Внаслідок атак загинули 11 осіб, а ще семеро отримали поранення.
У другій половині липня терор продовжився. Внаслідок атаки на завантажене кукурудзою торгове судно під прапором Гвінеї-Бісау загинули 9 членів екіпажу та український лоцман.
Через погіршення безпекової ситуації судна перестали заходити в українські порти за рішенням власників. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, ще 21 липня до портів заходили 4 – 5 суден, однак вже 22 липня рух зупинився.
Через посилення обстрілів вартість фрахту суден зросла майже вдвічі. Як зазначає аналітик Максим Гопка, плату за перевезення вантажів підвищили до понад 40 доларів за тонну. Таке здорожчання доставки ускладнює подальші експортні можливості країни.
Які наслідки блокади українських портів
На проблеми зі збутом відреагували ціни на зерно всередині країни. Експерт Денис Марчук каже, що товаровиробники сьогодні отримують дуже низьку пропозицію за ранню зернову групу, яку зараз активно збирають. Все це відбувається на тлі здорожчання посівної через весняну паливну кризу, а також нової хвилі підвищення цін під час збиральної кампанії.
Молотити, косити треба, бо поле ж не буде простаювати. Воно не може чекати цілий місяць. Зараз, коли стоїть спека, треба швидко проводити збирання зернових культур. Тому (аграрії, – 24 Канал) й змушені продавати за нижчою ціною, щоб були хоч якісь обігові кошти, хоча б для закупівлі пального,
– пояснює заступник голови ВАР.
Частина аграріїв почала робити запаси пального у травні, однак через військові загрози про великі обсяги мови не йде. Зрештою, необхідність закупівлі пального призведе до здорожчання собівартості продукції.
Найбільше тиску через ситуацію, що склалася, зазнає малий агробізнес. Власники великих та середніх підприємств можуть дозволити собі притримати продукцію та почекати деякий час. Дрібні ж фермери, не маючи достатніх систем зберігання та фінансових резервів, змушені навіть часом у збиток продавати залишки. Їм потрібні гроші, щоб погашати кредити та готуватися до осінньої посівної.
За попередніми оцінками Мінекономіки, у другій половині червня втрати валютної виручки через блокаду портів Одещини можуть сягнути 900 мільйонів доларів щомісяця.
За підсумками липня можна очікувати значного падіння морського експорту. За прогнозами аналітика УКАБ Максима Гопки, липневі обсяги складуть 2,8 – 3 мільйони тонн, що на 30% менше показників червня. У серпні ситуація може стати ще більш критичною в разі повної зупинки експорту через глибоководні порти Великої Одеси.
Чи врятують альтернативи морському коридору
Україна має альтернативні логістичні маршрути для експорту агропродукції, до яких належать річкові перевезення через порти Дунаю, залізничне та автомобільне сполучення, а також поромні переправи.
Завдяки повній мобілізації цих шляхів Україна здатна досягти максимального рівня експортної пропускної спроможності до 3,7 мільйона тонн на місяць, що підтверджується досвідом попередніх років. Зокрема, лише дунайські порти здатні переваливати до 2,4 мільйона тонн продовольства,
– говорить аналітик.
Водночас він визнає, що ці альтернативи не можуть стати повноцінною заміною глибоководних портів з низки причин:
Водночас додає проблем найнижчий за останні 30 років рівень води в Дунаї. Це значно обмежує завантаження барж, що курсують між українськими портами Рені та Ізмаїл і румунською Констанцею.
Автомобільна ж логістика значно здорожчує експорт зерна, зокрема, з огляду на суттєве подорожчання пального в липні. Станом на 24 липня середня ціна на дизельне пальне в Україні, за даними Консалтингової групи А-95, зросла до 85,23 гривні за літр (+2,23 гривні за день). В експертних колах говорять про ймовірність подальшого підвищення вартості пального.
Як держава може допомогти аграріям
За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, запас стійкості України в умовах блокади портів у Чорному морі становить два-три місяці.
Далі, якщо ситуація не буде вирішуватися, ми справді перейдемо в режим 2022 року, коли і відсутність обігових коштів, і переповнені склади, і країни не отримають вчасно українську продукцію, що призведе до загострення продовольчої ситуації у світі та зростання цін. Вони вже зараз це відчувають. Коли мине певний час, ситуація стане ще гострішою,
– прогнозує експерт.
Щоб спробувати врегулювати ситуацію з обстрілами цивільних суден, Україна звернулася до Організації Об’єднаних Націй із проханням скликати екстрене засідання 27 липня. Однак складно прогнозувати, чи вдасться таким чином вплинути на країну-агресора.
На думку Дениса Марчука, якщо вирішити проблему не вдасться, потрібно шукати шляхи виходу з кризи. Серед можливих варіантів, які можуть підтримати аграріїв, експерт називає наступні:
- податкові канікули для товаровиробників та реструктуризація кредитів, які б допомогли аграріям в умовах браку фінансових ресурсів;
- кредити під заставу зерна, що зберігається на складах, для проведення осінньої посівної;
- перегляд у бік пом’якшення критеріїв критичності підприємств, прив’язаних до фінансового обороту: через проблеми з реалізацією продукції він буде падати, тому аграрії втрачають можливість проводити бронювання працівників і продовжувати роботу.
Аналітик Максим Гопка зазначає, що аграріям варто вже зараз готуватися до форс-мажорів та планувати зберігання частини нового врожаю (особливо кукурудзи) в альтернативних сховищах або полімерних рукавах.
Источник: www.24tv.ua