## Путін перетворив Росію на суверенний великий Лаос
Автор колонки: Андрій Піонтковський
Останні тижні правляча в Росії чекістська корпорація все більш явно демонструє класичні риси поведінки фашистських режимів, що зіткнулися з перспективою невідворотних військових поразок.
Автор колонки: Андрій Піонтковський
Останні тижні правляча в Росії чекістська корпорація все більш явно демонструє класичні риси поведінки фашистських режимів, що зіткнулися з перспективою невідворотних військових поразок.
Вітчизняні провінційні Гіммлери та Шеленберги намагаються, як і їхні істеричні попередники, вирішити двоєдине завдання: зберегтися при владі та мінімізувати, наскільки це можливо, геополітичні наслідки поразки. Першочерговим для них стає проблема фюрера, “зіскочити” з якого вже разом неможливо. Про це пише Андрій Піонтковський.
### Путін не в змозі
Вже майже місяць на провідних пропагандистських каналах такі затяти імперці та ненависники України, як Ходаренок, Затулін, Міхеєв, Шахназаров, Тренін, нещадно критикують анонімну “владу” (а насправді Путіна, а що ж ще) за бездарне провальне ведення “СВО” та за боягузливу відмову від нищівного (бажано ядерного) удару у відповідь по європейських союзниках України.
Їхній розрахунок безпомилковий. Відповісти на звинувачення у некомпетентності та боягузтві якимись рішучими діями Путін не в змозі. Він справді боягуз і справедливо побоюється, що в разі удару по Європі його просто вб’ють.
### Китайська сенсація, яку майже ніхто не помітив
Путін спробував було в брутальній манері умовити Лукашенка на якусь військову провокацію під його прапором, але батька вирвався з його підвалів і, підхопивши на руки Коленьку, кинувся до Пекіна скаржитися доброму дядечкові Сі.
Читайте оперативні новини першими Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
Володар Піднебесної підкреслено доброзичливо зустрів обох, і після завершення майже сімейних переговорів китайська сторона випустила наступну вражаючу заяву:
“Китай підтримує прагнення Білорусі захищати державний суверенітет, незалежність та територіальну цілісність. Пекін також виступає за дотримання республікою шляху розвитку, що відповідає її національним умовам”.
Наскільки я можу судити, ніхто із західних експертів не усвідомив масштабу сенсації 30 червня. Вони просто не зрозуміли, що сталося. Вперше за тридцять років “більше, ніж стратегічного співробітництва” путінської Росії та Китаю Голова КНР відкрито і різко критикує президента Росії.
Нам же, східним слов’янам, добре відома прихована драма відносин у трикутнику РФ – Білорусь – КНР.
Чудово розуміючи всі комплекси та фантазми російської політичної “еліти” – ностальгію за втраченою імперською величчю, потребу в “молодших братах”, що притуляються до державницької долоні, – Лукашенко майстерно й хижо їх експлуатував, але ні на секунду не допускав думки про те, що колись він стане всього лише мінським губернатором чи секретарем обкому. Але саме цього все жорсткіше домагалися від нього московити. Сі, що бачив у Білорусі хаб для китайського економічного проникнення в Європу, завжди підтримував опір Луки братському поглинанню, але публічно на цю тему він раніше не висловлювався.
Минув ще тиждень, і, так вже якось вийшло, але синхронно з дуже неприємним для Путіна Самітом НАТО 6 – 8 липня, антипутінські сигнали з Пекіна посипалися як з рогу достатку.
І якщо заява КНР про недопустимість використання ядерної зброї сприймалася як досить традиційна, то виступ постійного представника КНР у Раді Безпеки та його голосування ЗА американську (!) резолюцію, що закликає Україну та Росію до негайного припинення вогню – це вже NO COMMENTARY.
### Великий Лаос
Напрошується запитання: як могла за лічені дні так кардинально змінитися політика Китаю щодо свого “більше, ніж стратегічного партнера”?
Відповідь Китаю – наше позитивне ставлення до нашого найменшого партнера, до нашого Великого Лаосу абсолютно не змінилося. Навпаки, наші взаємини з новим потенційним керівництвом партнера стали глибшими, відвертішими та довірливішими.
Ізольований на всіх рівнях, з кожною своєю публічною появою все більш демонструючи свою неадекватність Путін порівняно легко усувається від влади. Вдячне за позбавлення від жахів війни населення охоче прийме будь-яку легенду силовиків про законність перевороту та доцільність перемир’я по лінії “як стоїмо”, на якому тепер наполягають і китайські куратори.
Але грандіозною проблемою для влади стануть “українці” – сотні тисяч озброєних людей, що повертаються з фронту, з напівкримінальною або просто кримінальною свідомістю. Вони негайно перетворять напівзруйновані окуповані території на зони такого пекельного хаосу, що на мирних переговорах Росія сама наполягатиме на негайній втечі з них.
Що стосується “мінімізації геополітичних наслідків поразки”, то, гадаю, це питання було конструктивно вирішено на двосторонніх переговорах.
Звісно, Пекін легко міг би під приводом захисту прав китайськомовних, наприклад, повернути собі величезні території від Хайшеньвею до Північного моря, але китайці погодилися, що для обох високих договірних сторін було б доцільно зберегти для Росії на осяжну перспективу статус суверенного Великого Лаосу.
Щодо термінів фізичного усунення Путіна від влади, то вони залишаються на розсуд гіммлер’ят. Я б запропонував їм витончений парламентський сценарій. Організувати у вересні нищівну поразку “Єдиної Росії” легко. В результаті чекісти залишаються при владі всенародним голосуванням, а місця в Думі займають їхні старі завербовані на вирост агенти – “НОВІ ЛЮДИ”.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може її не поділяти.
Источник: www.24tv.ua