Костянтин Довгань
- 1 Хто такий Кір Стармер: біографія 80-го прем’єр-міністра Великої Британії
- 2 Захисник знедолених
- 3 Кір Стармер: прорив у політику
- 4 Лідер оновленої британської опозиції
- 5 Великий друг України
- 6 З чим Кір Стармер не впорався на посаді прем’єра, чому йде у відставку і хто його замінить
- 1 Хто такий Кір Стармер: біографія 80-го прем’єр-міністра Великої Британії
- 2 Захисник знедолених
- 3 Кір Стармер: прорив у політику
- 4 Лідер оновленої британської опозиції
- 5 Великий друг України
- 6 З чим Кір Стармер не впорався на посаді прем’єра, чому йде у відставку і хто його замінить
22 червня 2026 року 80-й прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про свою відставку. Він дуже не хотів залишатися без роботи і боровся за свій пост до останнього, але обставини виявилися сильнішими за нього.
На своїй посаді Стармер ледь не дотягнув до двох років роботи. Хоча після тріумфальної перемоги лейбористів на липневих виборах 2024 року здавалося, що все має скластися інакше.
Утім, склалося так, як склалося. Велика Британія під керівництвом Стармера дуже впевнено почувалася на зовнішній арені, натомість дали про себе знати внутрішні проблеми. Впоратися з ними уряд Стармера не зміг, а місцеві вибори, що відбулися в травні 2026 року, показали, що виборці більше не підтримують лейбористів.
Ті вибори стали початком кінця уряду Стармера, сам прем’єр обіцяв боротися до останнього (до вересня, коли мали відбутися праймеріз лейбористів), але капітулював вже 22 червня. 20 липня 2026 року Стармер офіційно склав повноваження і передав справи своєму наступнику.
24 Канал розповідає про шлях Стармера у велику політику, дає оцінку його роботі на посту глави уряду, розповідає про ставлення до України, а також намагається спрогнозувати, хто стане наступним прем’єром Великої Британії.
Хто такий Кір Стармер: біографія 80-го прем’єр-міністра Великої Британії
Кір Стармер народився 2 вересня 1962 року в Лондоні в простій родині. Він дуже любить регулярно підкреслювати цей факт. Настільки регулярно, що фраза “Мій батько був слюсарем” стала мемом.
My dad was toolmaker – дивіться відео:
Дійшло до того, що зараз британці жартують, що насправді Кір – робот і лише повторює завчену легенду про батька-слюсаря і матір-медсестру. Кір Стармер справді не надто емоційна людина, яку цікавить лише робота і якій не сняться сни (як він сам стверджує).
Навіть якось дивно, що він фанатіє від футбольного клубу українця Олександра Зінченка “Арсенал”. Звісно, якщо це правда, а не чергова частина “легенди”. Як і розповіді про “темний секрет”: нелегальний продаж морозива на Французькій Рів’єрі під час літніх канікул у 1980-ті.
У Лондоні родина Стармерів затрималася ненадовго і переїхала до містечка Окстед на південному сході Великої Британії. Там минули дитячі роки майбутнього політика. При цьому щосуботи він їздив до Лондона на уроки гри на флейті. У Стармерів було четверо дітей, вони жили в маленькому будинку (pebbledash semi), батько весь час працював, мати важко хворіла. На приватну школу у Стармерів не було грошей, тому Кір навчався в державній, а коли її перетворили на приватну, за навчання платили місцеві влади.
Можна сказати, що Кір Стармер зробив себе сам – він став першим у родині, хто здобув вищу освіту. Навчався у не надто престижному університеті Лідса, здобув ступінь бакалавра права, а потім перевівся до дуже шанованого оксфордського коледжу Сент-Едмунд-Холл і отримав диплом юриста.
Захисник знедолених
Після завершення навчання Стармер вступив до колегії адвокатів і спеціалізувався на кримінальних справах та правозахисній діяльності, в якій досяг значних успіхів.
Цікаво, що першу співбесіду він провалив з тріском. Його колишній начальник розповів виданню The Guardian, що Кіру відчайдушно бракувало впевненості та почуття стилю (він прийшов на зустріч у кардигані). Однак компанії потрібен був молодий спеціаліст, на якого можна було б скинути всю важку роботу і мало платити. Згодом Кір своєю роботою довів, що вибір був вірним, а ризик виправдався.
Вже за кілька років молодий юрист увійшов до числа засновників і провідних фігур незалежного об’єднання адвокатів-баристерів Doughty Street Chambers, що спеціалізувалося на кримінальному та міжнародному праві.
Стармер брався за складні та резонансні справи, захищав простих людей, зокрема надавав безкоштовну юридичну допомогу учасникам протестів проти економічних реформ (експериментів) влади, представляв профспілки, мігрантів у позовах проти держави і навіть осіб, підозрюваних у тероризмі, а також лівих активістів у позовах до глобальних корпорацій. Найвідомішою справою, мабуть, є позов McDonald’s до екоактивістів, яких корпорація звинуватила в наклепі та паплюженні репутації. Справа затягнулася на 10 років і пройшла всі інстанції: Стармер програв у Великій Британії, але взяв реванш у ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини).
Кір Стармер у залі суду / Архівне фото
У 2002 році Кір Стармер за вислугу років отримав статус королівського адвоката (Queen’s Counsel, QC), а також працював у центрі з прав людини при Ессекському університеті, був консультантом з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів та радником з прав людини Наглядової ради поліції Північної Ірландії.
Потім Кір Стармер перейшов з адвокатури до прокуратури. З 2008 по 2013 роки він очолював Королівську прокурорську службу та виконував обов’язки головного державного обвинувача. На цій посаді Стармер добре себе проявив, за що отримав високу нагороду – The Most Honourable Order of the Bath – і офіційно став сером Кіром.
Довідково! Орден Бані – лицарська нагорода, яка отримала таку назву через те, що посвяченню в лицарі передували нічний постій, молитва та обов’язкове омовіння. Церемонія була обов’язковою і проводилася до 1815 року.
У 2014 році Стармер представляв Хорватію у позові проти Сербії у справі про геноцид під час війни 1991 – 1995 років. Розгляд справи проходив у Гаазі, слухання проводив Міжнародний Суд ООН. Хорватський позов містив понад 30 тисяч документів, за допомогою яких хорватська сторона доводила, що йшлося не лише про масові вбивства та воєнні злочини, але й про геноцид. Серби у відповідь подали свій позов. Зрештою Суд ООН виправдав і Хорватію, і Сербію.
Кір Стармер: прорив у політику
У 2015 році розпочалася політична кар’єра сера Кіра. Він завжди симпатизував лейбористам (як і його родина, хоча Стармери і жили в районі, де традиційно голосували за торі), тому вибір політичної сили був цілком передбачуваним. При цьому шлях у велику політику виявився якось надто простим. У квітні 2015 року Стармер з першої ж спроби обирається до парламенту від Лейбористської партії у Північному Лондоні (цей округ вважається оплотом лейбористів) і вливається до лав опозиції.
Це були часи Брекзиту. Лідер лейбористів Джеремі Корбін, який змінив тоді на цій посаді Еда Міллібенда, підтримував цей рух. Стармер, попри незгоду з політикою фаната Фіделя Кастро та Уго Чавеса Корбіна, навіть отримав неформальну посаду міністра з Брекзиту в тіньовому уряді лейбористів, однак сам цих поглядів не поділяв.
У 2019 році він навіть виніс свій єврооптимізм на загальне обговорення, але програв дискусію під тиском Корбіна, при цьому більшість лейбористів були проти Брекзиту.
Відірваність від реальності коштувала Джеремі Корбіну успішної кар’єри. Він був змушений піти зі своєї посади лідера партії та опозиції після нищівної (як тоді здавалося) поразки на виборах 12 грудня 2019 року.
Лідер оновленої британської опозиції
Новим лідером лейбористів став саме Кір Стармер. Він здобув переконливу перемогу у своєму лондонському окрузі (64,52 % проти 15,63 % у суперниці-консерваторки). Цей успіх став важливим аргументом у перемозі на виборах голови партії, а, власне, перемогу Стармеру (56,2%) забезпечила підтримка британських профспілок.
Також перемогти Стармеру допоміг, як не дивно, COVID-19. Стармера не назвеш харизматичним (на відміну від того ж Корбіна), він не надто добрий оратор. Але в умовах пандемії великих мітингів не було фізично, як і передвиборчих турів кандидатів, на успіх у яких розраховували, наприклад, також і головні претендентки на посаду лідера лейбористів Ребекка Лонг- Бейлі та Ліза Ненді.
Зрештою все звелося до голосування поштою, де не було рівних фундаментальному та прагматичному Кіру Стармеру.
У квітні 2020 року Стармер сформував новий тіньовий уряд, до якого запросив усіх своїх конкурентів. Стармер взявся за реформу партії і подолав її фракційність (а скоріше – сектантство). При ньому лейбористи повернули собі репутацію нормальної партії. Добре, що на тлі постійних скандалів у конкурентів (ковідні вечірки Бориса Джонсона, спроба “економічного галакання” з боку Ліз Трас тощо) це було нескладно. Власне, лейбористам тільки й потрібно було, щоб не сильно “косячити” і чекати, а решту за них зробили самі суперники.
На відміну від Корбіна, який був надто лівим навіть для лейбористів, новий лідер опозиції був значно поміркованішим і в наступні роки зарекомендував себе радше як центрист, звісно ж, лівого штибу. У цьому він дійсно певною мірою є наступником так званих “нових лейбористів”, зокрема Тоні Блера.
Стармер відмовився від ліворадикальних ідей Корбіна про націоналізацію стратегічних підприємств, суттєво скоротив нереалістичні екологічні проєкти, відкинув ідею безкоштовного навчання у вишах і відмовився підвищувати податки для найбагатших британців.
Ця тактика принесла успіх – 5 років потому лейбористи здобули впевнену перемогу, а Кір Стармер 5 липня 2024 року став новим прем’єр-міністром Великої Британії.
Кір Стармер одружений. Його дружина Вікторія теж юристка. З нею він познайомився телефоном, коли зателефонував, щоб уточнити деякі деталі чергової справи. У подружжя двоє дітей-підлітків – 15-річна донька і 17-річний син.
Великий друг України
Від Кіра Стармера на посаді прем’єр-міністра в першу чергу чекали економічних реформ. Звісно, британці. Українці ж сподівалися на зовсім інше. Річ у тім, що навколо поста прем’єра Сполученого Королівства за багато років склався цілий комплекс уявлень.
Він полягає в тому, що Велика Британія повинна займати активну позицію у світі і бути важливим гравцем на міжнародній арені. При цьому те, що відбувається на самому острові, світ особливо не цікавить, на відміну від простих британців, які далеко не завжди раді соціальним експериментам політиків. Стармер обіцяє зламати цю парадигму і займатися проблемами саме Великої Британії.
Кір Стармер на зустрічі з президентом Зеленським, лютий 2023 року / Фото Офісу Президента
Також він обіцяє не забувати й про Україну (в чому йому дорікав чинний прем’єр і політичний опонент Ріші Сунак). Зараз між консерваторами і лейбористами існує неформальний пакт про незмінність такого курсу, адже насправді йдеться не про далеку країну, а про цілком реальну загрозу не тільки абстрактній “демократії”, але й самій Великій Британії та всьому світу.
Останнє, чого хоче хтось в Україні, – це бачити, як політичні партії у Великій Британії сперечаються про те, що для них є питанням життя та смерті,
– Кір Стармер у травні 2024 року заявляє про непохитну підтримку України.
Лейбористи Стармера – це вже точно не та партія, яка закликала вийти з НАТО і позбутися ядерного арсеналу (саме це говорив Корбін. На виборах-2024 року його взагалі виключили з партії самі лейбористи, і він балотувався як незалежний кандидат і все ж пройшов).
Кір Стармер добре усвідомлює небезпеку, що походить від Росії (закликав до запровадження санкцій ще до повномасштабного вторгнення), і не планує скорочувати підтримку України, а також виступає за збільшення видатків на оборону (до 2,5 % ВВП, але поступове).
Ще в лютому 2023 року Кір Стармер відвідав Київ і зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Пізніше Стармер прямо заявляв, що лідерство Великої Британії в питанні підтримки України збережеться і не буде переглянуте.
Також Стармер підтримав видачу ордера на арешт Путіна та створення міжнародного трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.
Члени тіньового уряду лейбористів у травні 2024 року відвідали Київ / Фото Офісу Президента
У травні 2024 року до Києва прибули міністри тіньового кабінету лейбористів Девід Леммі та Джон Хілі. За підсумками зустрічі з тодішнім головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком вони запевнили, що зміна влади не вплине на підтримку України:
Підтримка України з боку лейбористів залишається непохитною. Цього року в уряді Великої Британії можуть відбутися зміни, але рішучість Сполученого Королівства у підтримці України залишиться незмінною. Лейбористи повністю підтримують посилення допомоги Україні з боку Великої Британії цього року та наступними роками.
Стармер повністю виправдав сподівання українців. Він став надійним партнером України і часто брав на себе звичну роль захисника. Стармеру доводилося захищати Україну перед самим Дональдом Трампом.
Непередбачуваний президент США кілька разів намагався “виховати” президента Зеленського, але після кожної такої спроби на горизонті з’являвся Стармер і спокійно проводив “нормалізацію” Трампа. Можна сказати, що “костюмний скандал” лютого 2025 року, а також “Дух Анкориджа” та інші інциденти були згладжені завдяки зусиллям Стармера та його колег з інших країн.
Крім того, за майже два роки роботи Стармера на чолі уряду суттєво поглибилася співпраця України та Великої Британії. Перш за все – в оборонній сфері.
Стармер і Зеленський з екземплярами історичної угоди про партнерство / Фото – Офіс президента України
16 січня 2025 року Кір Стармер прибув до Києва, щоб підписати велику рамкову угоду з Україною про столітнє партнерство. У наступні місяці вона отримала реальний зміст і дала новий імпульс співпраці двох націй.
Символічно, що останній великий закордонний візит Стармера припав саме на Україну. 16 липня 2026 року прем’єр прибув до Києва. Президент Зеленський подякував йому від імені всіх нас, від імені всієї держави за лідерство і за постійну підтримку. Також Кір Стармер отримав з рук президента Орден Свободи.
Візит Стармера до Києва 16 липня 2026 року (фото – Офіс президента України):
З чим Кір Стармер не впорався на посаді прем’єра, чому йде у відставку і хто його замінить
Попри успіхи на міжнародній арені, на внутрішній арені уряд Стармера не був таким успішним. Сказалися старі проблеми, головною з яких були роздуті за попередні десятиліття соціальні витрати. Стармер взявся наводити лад у бюджеті, але його пропозиції щодо скорочення витрат та соціальних виплат викликали нерозуміння у британців.
Ще однією проблемою стало поява “третьої сили” – у країні стрімко набрала популярність партія Reform UK правого популіста Найджела Фараджа. Вона відняла в себе електорат не тільки у консерваторів, але й у лейбористів. Щоб боротися з нею (або хоча б не відставати), Стармер сам помітно змістився вправо, зокрема, у питаннях нелегальної міграції. Втім, це не врятувало ситуацію. На місцевих виборах у травні 2026 року лейбористи зазнали нищівної поразки від Фараджа, а в самій партії було порушено питання про лідерство Стармера.
Стармер обрав боротьбу і жорстко заявив, що у відставку не піде і планує всім усе пояснити на щорічній конференції Лейбористської партії, яка в таких умовах мала перетворитися на фактичні праймеріз лейбористів у вересні 2026 року. Втім, це не допомогло. Міністри уряду почали поспішно звільнятися, а депутати-лейбористи – збирати підписи за відставку Стармера.
Тому через місяць стадії гніву та заперечення змінилися стадією прийняття, і 22 червня 2026 року Стармер офіційно оголосив про відставку.
Наступником Кіра Стармера став Енді Бернем. Саме його лейбористи вважають людиною, здатною відновити повагу до партії та вивести Велику Британію з кризи. 17 липня Бернем був обраний новим лідером партії, а 20 липня він побував на аудієнції у короля і отримав формальний дозвіл очолити уряд. Перед цим востаннє на зустріч із монархом як прем’єр прибув Кір Стармер. Пізніше він скаже, що йде з посади з чистою совістю.
Що ж до Фараджа, то йому доведеться почекати з потенційним прем’єрством щонайменше кілька років. Британська політична система наразі надає право на управління партії-переможниці виборів, а на дострокові вибори лейбористи йти не збираються (це було б відвертим самогубством).
Источник: www.24tv.ua