Путін благає Індію та Білорусь про бензин, а олігархи виводять капітал: до чого докотилася Росія
Автор колонки: Ірина Узлова
Росія, яка десятиліттями намагалася переконати світ у тому, що вона є великою енергетичною державою, тепер змушена просити бензин у тих, кому сама продає нафту.
Автор колонки: Ірина Узлова
Росія, яка десятиліттями намагалася переконати світ у тому, що вона є великою енергетичною державою, тепер змушена просити бензин у тих, кому сама продає нафту.
Провідні російські компанії звертаються до індійських нафтопереробних заводів із проханням збільшити постачання палива. Білорусь постачає в Росію рекордні обсяги бензину. На російсько-білоруському кордоні водії стоять у чергах, скуповують каністри та везуть пальне додому. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
А в цей же час російські мільярдери виводять з країни десятки мільярдів доларів, переводять капітал у криптовалюти, золото, нерухомість та закордонні фонди. Їхні яхти залишають російські води та збираються біля турецького Бодрума – поруч із яхтою самого Володимира Путіна.
Гроші йдуть. Яхти йдуть. Військові кораблі зникають із Середземного моря. І все це відбувається не через якусь одну санкцію, не через випадкову кон’юнктуру і не через загадковий збіг обставин. Це результат системної роботи України, яка послідовно позбавляє Кремль головного ресурсу для продовження війни – російських нафтових доходів.
“Молочка” для “тіньового флоту”
17 липня в Чорному морі було уражено ще 12 суден російського “тіньового флоту”. За 12 діб операції “МоЛоЧКа” під удар потрапили вже 159 суден. Лише за одну добу – 9 суховантажів, танкер, танкер-газовоз та буксир. З 6 по 17 липня в Азовському морі було уражено 117 одиниць флоту, у Чорному – ще 42. Це вже не поодинокі атаки, а справжній “флотопад”.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини? Додайте 24 Канал до обраного в Google. Додати
Росія роками вибудовувала систему обходу санкцій. Вона купувала старі танкери, змінювала прапори, власників та назви суден, вимикала транспондери, проводила перевантаження нафти просто в морі та створювала максимально непрозорі ланцюжки постачання.
Москва була переконана, що море забезпечить їй безкарність. Що можна приховати походження нафти, переписати документи, перевантажити вантаж з судна на судно – і знову отримати гроші на ракети, дрони та війну проти України.
Але тепер “тіньовий флот” перестає бути безпечним активом.
У ніч з 16 на 17 липня під атакою дронів опинилися окупований Крим, Бердянськ та акваторія Чорного моря. Вибухи лунали в Керчі, Сімферополі, Феодосії та Євпаторії.
На території залізничної станції Керч спалахнули масштабні пожежі. За попередньою інформацією, могли горіти склади, ешелони на коліях, нафтобаза “Керч” та район електропідстанції “Керченська”. Пожежа також фіксувалася неподалік Щебетівки, в районі підстанції “Коктебель”.
У Бердянську удар міг бути завданий по енергетичній інфраструктурі. А в Чорному морі, за попередніми повідомленнями, була проведена атака на ще 6 – 7 суден російського “тіньового флоту”.
Таким чином, Україна чинить тиск одразу на всі ланки російської енергетичної системи. Нафтопереробні заводи не можуть нормально переробляти сировину. Залізнична інфраструктура не може стабільно перевозити пальне. Порти та нафтобази стають небезпечними. Танкери більше не можуть бути впевнені, що безперешкодно доставлять російську нафту покупцям.
Країна-бензоколонка залишилася без бензину
Найбільш принизливим наслідком цієї кампанії стала паливна криза всередині самої Росії. Російські компанії “Роснєфть”, “Газпром нафта” та “Лукойл” звернулися до індійських нафтопереробників із проханням продати їм бензин.
Індія є найбільшим покупцем російської нафти, що постачається морським шляхом. Тобто Росія спочатку продає Індії сиру нафту, Індія переробляє її, а потім росіяни змушені просити повернути їм готовий бензин. Це справді історичний поворот. Країна, яка називала себе енергетичною наддержавою, тепер не може самостійно забезпечити свої заправки.
За даними Reuters, щонайменше одна партія індійського бензину вже вирушила до Росії. Йдеться про 42 тисячі тонн палива, яке було завантажено в індійському порту Вадінар, а потім перевантажено з одного судна на інше поблизу Єгипту.
Схема максимально непрозора. Паливо перевозять через трейдерів, використовують перевантаження в морі та змінюють судна, щоб приховати кінцевого отримувача.
Індійські компанії публічно заперечують прямі продажі до Росії. Однак російське походження капіталу, трейдерські схеми та рух танкерів свідчать про те, що Москва вже фактично імпортує бензин, вироблений на індійських заводах.
І це тільки початок. За оцінками джерел Reuters, майже 40% російських нафтопереробних потужностей можуть не відновити роботу щонайменше протягом двох місяців. І це за умови, що нових українських ударів не буде. А вони будуть.
Саме тому Росія вже шукає не тільки бензин. У разі подальшого руйнування НПЗ Москва буде змушена закуповувати за кордоном і дизельне паливо. Тобто держава, яка фінансувала війну за рахунок продажу нафти та нафтопродуктів, поступово перетворюється на імпортера палива.
Лукашенко рятує Путіна за подвійну ціну
Індія – не єдина країна, до якої Росія звертається по допомогу. У червні Білорусь продала Росії 141 тисячу тонн бензину – рекордний обсяг за всю історію спостережень. Це майже половина всього бензину, який білоруські НПЗ виробляють за місяць.
Але для Росії цих 141 тисячі тонн вистачає приблизно на один день. У літній пік Росія споживає 110–115 тисяч тонн бензину на добу. Тому навіть рекордні поставки з Білорусі не здатні покрити масштабний російський дефіцит.
Лукашенко просто перенаправляє пальне з інших ринків до Росії. І робить це не лише з політичної прив’язаності до Путіна. Білоруський бензин продається в Росії приблизно по 1620 доларів за тонну. Для порівняння: на світових біржах бензин А-95 коштував близько 1100 доларів. Тобто Росія переплачує майже 50%. Путін платить Лукашенку премію за власну безпорадність.
Але навіть за такі гроші Москва не отримує достатньо палива. Російські водії їдуть до Білорусі самостійно. На кордоні утворюються черги. Люди скуповують металеві каністри, а силовики перевіряють багажники та контролюють, скільки бензину вивозять з країни.
Російська пропаганда пояснює це якістю білоруського палива та туристичним сезоном. Але важко повірити, що сотні автомобілістів раптом вирішили годинами стояти на кордоні виключно через любов до білоруських заправок.
Реальність набагато простіша: бензин у деяких російських регіонах починає зникати. Країна, яка продавала нафту всьому світу, тепер везе пальне в каністрах із Білорусі. Ось так виглядає “вставання з колін” на четвертому році великої війни.
Олігархи зрозуміли: наступними можуть забрати їхні гроші
На тлі паливної кризи, бюджетного дефіциту та падіння економіки російські мільярдери почали масово виводити гроші з країни. За даними Bloomberg, лише з початку 2026 року з Росії могли вивести десятки мільярдів доларів. Точний обсяг оцінити складно, оскільки значна частина операцій проходить через криптовалюти, закриті фонди та непрозорі фінансові структури.
Російські олігархи переводять гроші в золото, іноземну нерухомість, криптовалюти та приватні інвестиційні фонди. Одним із головних напрямків стали країни Перської затоки.
Після початку повномасштабного вторгнення багато російських бізнесменів були змушені повернути активи до Росії. Західні санкції заморозили частину їхніх статків, а компанії Кремль змусив перереєструвати всередині країни.
Путін тоді фактично запропонував олігархам угоду: повертайте гроші додому, підтримуйте державу – і ми вас захистимо. Тепер з’ясувалося, що найбільша загроза для їхнього майна виходить саме зсередини Росії.
З 2024 року Кремль посилив кампанію конфіскацій. Активи відбирають у бізнесменів з подвійним громадянством, колишніх чиновників і тих, чия політична лояльність викликає сумніви.
Водночас війна потребує все більше грошей. На закритій зустрічі Путіна з представниками бізнесу прозвучала пропозиція змусити великі компанії зробити масштабний внесок у фінансування війни. Для олігархів це стало ще одним сигналом: їхні статки більше не належать їм.
Сьогодні Кремль може попросити “добровільний внесок”. Завтра – ввести новий податок. Післязавтра – порушити кримінальну справу та конфіскувати компанію. Саме тому капітали йдуть. Російські мільярдери, можливо, не готові відкрито виступити проти Путіна. Вони не виходять на площі і не закликають завершити війну. Але вони голосують грошима. І цей фінансовий вотум недовіри набагато красномовніший за будь-яку політичну заяву.
Якщо найбагатші люди Росії виводять гроші за кордон, це означає, що вони не вірять ані в перемогу Путіна, ані в стабільність режиму, ані в майбутнє російської економіки. Вони готуються до найгіршого.
Мосбіржа падає, “Газпром” повернувся в 2008 рік
Паніку російської еліти легко пояснити, якщо подивитися на стан ринку. 16 липня індекс Московської біржі обвалився на 5,7% і вперше з жовтня 2022 року опустився нижче 2000 пунктів. З березневого максимуму російський ринок втратив понад 31%.
Падали акції VK, “Полюса”, “Сургутнафтогазу”, “Русала” та інших великих компаній. Але найбільш показовою стала ситуація з “Газпромом”. Акції російського газового гіганта опускалися до 83,98 рубля – нижче мінімуму, зафіксованого під час світової фінансової кризи 2008 року.
Фактично за роки правління Путіна, попри трильйони доларів нафтових і газових доходів, головна енергетична компанія Росії повернулася до вартості, яка була вісімнадцять років тому. Це і є реальний економічний підсумок путінської “величі”.
Водночас дефіцит російського бюджету може перевищити офіційний план більш ніж на трильйон рублів. Витрати зростають, доходи не встигають за ними, а війна потребує все більше ресурсів. У Кремля є лише кілька способів закрити цю діру: підвищувати податки, друкувати гроші, скорочувати цивільні витрати або вилучати капітал у бізнесу.
Тому олігархи й тікають першими. Вони чудово розуміють, чому рано чи пізно Путін прийде за їхніми грошима.
Яхтова евакуація російської еліти
Російські мільярдери виводять не тільки капітал, але й яхти. Біля турецького Бодрума зібралися судна Романа Абрамовича, Олега Дерипаски, Вагіта Алекперова, Андрія Костіна, Іскандера Махмудова та Олександра Несіса.
Поруч знаходиться і 71-метрова яхта Victoria вартістю близько 30 мільйонів доларів. Формально вона пов’язана зі структурами Геннадія Тимченка, але слідчі встановили, що нею користується оточення Путіна, зокрема Аліна Кабаєва та її друзі. Наприкінці червня Victoria залишила Сочі та попрямувала до Туреччини.
Найближче до неї – приблизно за 800 метрів – стоїть яхта Романа Абрамовича Rhea. Неподалік розташовані судна глави ВТБ Андрія Костіна, власника “Лукойлу” Вагіта Алекперова та інших російських мільярдерів. Відстань між яхтами російської еліти – від кількохсот метрів до приблизно 150 кілометрів.
Це схоже на неофіційну евакуацію. Російські бізнесмени більше не вважають безпечними ані російські порти, ані Чорне море, ані навіть власні зв’язки з Кремлем. Вони відводять яхти туди, де українські дрони не зможуть так легко до них дістатися, а російська держава не зможе так швидко конфіскувати майно.
Сам Путін чинить так само. Людина, яка переконувала росіян у неминучій перемозі, ховає свою яхту біля турецького курорту. Дуже символічний образ режиму: населення стоїть у чергах за бензином, економіка падає, бізнес виводить капітал, а президентська яхта рятується біля п’ятизіркового готелю.
Росія залишилася без кораблів у Середземному морі
На тлі скупчення приватних яхт біля берегів Туреччини російських військових кораблів у Середземному морі взагалі не залишилося. Вперше з 2013 року Росія втратила безперервну військово-морську присутність у регіоні.
Причин кілька.
-
Туреччина після початку повномасштабної війни закрила протоки для військових кораблів, бо Чорноморський флот позбувся можливості нормально проводити ротацію.
-
База в сирійському Тартусі поступово втрачає військове значення і перетворюється на обмежений логістичний вузол. Після падіння режиму Башара Асада Росія вивела з Сирії значну частину техніки та особового складу.
-
Тепер російські кораблі, охочі потрапити до Середземного моря, повинні виходити з Північної Європи, обходити весь континент і шукати країни, готові забезпечити їх паливом, ремонтом та логістикою. Це дорого, складно і політично проблематично.
-
Частина російських військово-морських сил після терактів у Санкт-Петербурзі зайнята захистом російських об’єктів.
-
Інші кораблі супроводжують судна біля берегів Великої Британії.
-
Окремі ресурси, за оцінками аналітиків, доводиться витрачати навіть на охорону яхти Путіна.
Колись Москва хизувалася глобальною присутністю флоту. Тепер її військових кораблів у Середземному морі немає, зате біля Бодрума стоїть ціла флотилія яхт наляканих олігархів.
Гроші, бензин і кораблі – це одна війна
Всі ці історії можуть здаватися окремими. Удари по НПЗ. Атаки на танкери. Пожежа в Керчі. Дефіцит бензину. Імпорт палива з Індії та Білорусі. Падіння “Мосбіржі”. Втеча капіталів. Яхти біля берегів Туреччини. Відсутність російського флоту в Середземному морі.
Насправді це частини одного процесу. Україна поступово позбавляє Росію можливості перетворювати нафту на війну.
Спочатку російська нафта стає складнішою та дорожчою в перевезенні. Потім танкери тіньового флоту перетворюються на ризикові активи. Після цього НПЗ не можуть стабільно виробляти пальне. Всередині країни виникає дефіцит бензину. Бюджет втрачає доходи. Ринок падає. Кремль починає витискати гроші з бізнесу. Олігархи виводять капітал та майно за кордон.
Це економічна ланцюгова реакція. І вона вже почалася.
Путін може ще довго говорити про стабільність. Російська пропаганда може називати черги на заправках туристичним сезоном. Державні телеканали можуть пояснювати втечу яхт звичайними літніми маршрутами. Але гроші не вірять пропаганді. Капітал завжди тікає першим. Сьогодні російські мільярдери рятують гроші та яхти. Завтра вони можуть почати рятувати вже самих себе.
Путін будував систему, в якій кожен був йому зобов’язаний усім: посадою, бізнесом, свободою та життям. Але диктатури тримаються лише доти, доки диктатор здатний гарантувати елітам гроші та безпеку.
Путін більше не гарантує ані того, ані іншого. Він просить бензин в Індії та Білорусі. Його фондовий ринок руйнується. Його бюджет розриває дефіцит. Його олігархи ховають гроші. Його яхта залишає Росію. Його військових кораблів немає в Середземному морі.
Росія ще має ракети, армію та ресурси для продовження терору. Не можна недооцінювати ворога. Але напрямок руху вже очевидний.
Україна не просто захищається. Вона систематично підриває економічний фундамент російської війни. Так званий тіньовий флот більше не почувається невидимим. Нафтопереробка більше не є недосяжною. Російський бізнес більше не довіряє Путіну. А енергетична наддержава вже закуповує бензин за кордоном.
Ми встоїмо.
Москва впаде.
А “флотопад” триватиме.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua