Один дорослий може змінити життя дитини: в Україні зробили важливий крок у цьому напрямку
Автор колонки: Людмила Шемелинець
16 липня набуває чинності Закон України “Про наставництво”. Для когось це ще одна дата у календарі законодавчих змін. Для мене – це важливий крок держави назустріч тисячам дітей та молодих людей, яким потрібен надійний дорослий поруч. Саме такою людиною може стати наставник.
Автор колонки: Людмила Шемелинець
16 липня набуває чинності Закон України “Про наставництво”. Для когось це ще одна дата у календарі законодавчих змін. Для мене – це важливий крок держави назустріч тисячам дітей та молодих людей, яким потрібен надійний дорослий поруч. Саме такою людиною може стати наставник.
Чому наставництво стало частиною державної політики
Людський капітал країни формується не тоді, коли людина отримує диплом чи влаштовується на першу роботу. Його основи закладаються значно раніше – у дитинстві та юності, коли поруч є дорослий, який допоможе повірити в себе, розкрити здібності, навчитися довіряти людям та будувати власне життя. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Однак не кожна дитина отримує достатню підтримку. Хтось втратив батьківську турботу, хтось пережив тимчасову окупацію, депортацію чи примусове переміщення, хтось був змушений залишити свій дім через війну, хтось росте у складних життєвих обставинах. А комусь просто не вистачає поруч дорослого, який став би опорою при виборі освіти, професії чи перших кроках у самостійному житті.
Ми звикли говорити про установи, фінансування, кількість місць чи перелік послуг – і це, безумовно, важливо. Але жодна сучасна будівля не замінить дорослого, який щиро цікавиться твоїм життям, пам’ятає день народження, телефонує після екзамену, допомагає написати твір чи просто запитує: “Як ти?”.
Важливо розуміти, чому наставник не замінює батьків і не бере на себе їхні функції. Він не приймає рішення замість дитини, не забезпечує її матеріально і не стає опікуном. Його роль в іншому – допомогти людині поступово стати самостійною, впевненіше орієнтуватися у дорослому житті, краще розуміти свої сильні сторони та можливості.
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити та читати перевірені новини Додати
Світова практика давно підтвердила ефективність такого підходу. Дослідження показують, що діти, які мають наставника, відзначаються вищою самооцінкою, менш схильні до ризикованої поведінки та значно успішніше адаптуються до самостійного життя. Для держави це означає не лише кращі результати для окремої людини, але й ефективніше використання людського потенціалу. Саме тому новий закон значно розширює можливості цієї форми підтримки.
Передусім, документ розширює коло тих, хто зможе мати наставника. Йдеться вже не лише про дітей зі статусом дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Закон враховує сучасні виклики, з якими зіткнулася Україна, тому наставництво стає більш доступним і для інших груп дітей та молоді, які потребують додаткової підтримки.
Особливу увагу закон приділяє якості наставництва. Саме по собі бажання допомогти ще не гарантує безпечної та ефективної взаємодії з дитиною. Тому кандидати проходитимуть підготовку та оцінку готовності, а вже під час наставництва отримуватимуть професійний супровід і супервізію. Це захистить дітей і молодь та підтримає самих наставників.
Окремо варто сказати про корпоративне наставництво – новий для України механізм, який закон запроваджує вперше. Він дозволяє бізнесу та іншим організаціям системно брати участь у підтримці молоді. Йдеться не про разові екскурсії чи мотиваційні зустрічі, а про довгострокову взаємодію, під час якої молоді люди краще знайомляться з професіями, здобувають практичний досвід, розуміють вимоги сучасного ринку праці та бачать більше можливостей для розвитку.
Для бізнесу це не лише прояв соціальної відповідальності, а й свідома інвестиція в майбутнє країни: підтримуючи молодого чоловіка чи жінку у професійному становленні, компанії безпосередньо беруть участь у формуванні людського капіталу України. Саме тому наставництво має стати невід’ємною частиною корпоративної культури українського бізнесу.
Нині Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України завершує підготовку підзаконних актів, необхідних для реалізації закону. Вони визначатимуть порядок організації наставництва, підготовки кандидатів, супроводу наставників, оцінки потреб дітей та молоді, а також взаємодії всіх учасників цієї роботи. Паралельно оновлюється програма підготовки тренерів та кандидатів у наставники – з урахуванням досвіду українських організацій, які вже багато років працюють з наставництвом, сучасних підходів до захисту прав дитини, питань безпеки, етики та міжнародної практики.
Реалізація будь-якого закону – це люди. Держава може визначити правила, підготувати фахівців, забезпечити супровід і сформувати інфраструктуру. Але наставництво стане успішним лише тоді, коли більше українців будуть готові вкладати свій час, досвід та увагу у розвиток дітей і молоді.
Сьогодні ми багато говоримо про повернення українців з-за кордону, залучення молоді до розвитку громад, підготовку фахівців для відновлення країни. Усі ці завдання взаємопов’язані. Якщо ми хочемо зберегти людський капітал України, ми маємо підтримати тих, хто вже сьогодні потребує дорослого, здатного допомогти повірити у власні можливості, визначитися з життєвим шляхом і знайти своє місце в суспільстві.
Попереду ще багато роботи. Наше завдання як держави – зробити наставництво доступним не лише в окремих громадах, а й по всій Україні. Для цього органи місцевого самоврядування, центри соціальних служб, громадські та благодійні організації мають активно розвивати цю послугу, аби кожна дитина чи молода людина, яка потребує підтримки, могла знайти свого наставника.
Мене часто запитують, що може змінити один наставник. Моя відповідь проста – він може змінити все життя однієї дитини. А коли таких дітей тисячі, змінюється майбутнє всієї країни.
Саме тому наставництво – це не благодійність і не одноразова допомога. Це про відповідальність за наступне покоління українців. Про готовність бути поруч у той момент, коли дитині найбільше потрібна підтримка. Про віру в те, що кожна дитина заслуговує на дорослого, який скаже: “Я поруч. У тебе все вийде”.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua