Діана Подзигун

- 1 Від передової до командування одним із найкращих підрозділів БпС: особистий шлях в армії
- 2 “Здійснюємо аеророзвідку та нищимо противника”: бойова робота 433 окремого батальйону
- 3 “FPV-таксі”: офіцер поділився унікальними операціями підрозділу
- 4 “Головне зберегти боєздатність”: розширення до рівня полку створює нові виклики
- 5 “Ми цінуємо мотивованих людей”: як відбувається адаптація новобранців
- 1 Від передової до командування одним із найкращих підрозділів БпС: особистий шлях в армії
- 2 “Здійснюємо аеророзвідку та нищимо противника”: бойова робота 433 окремого батальйону
- 3 “FPV-таксі”: офіцер поділився унікальними операціями підрозділу
- 4 “Головне зберегти боєздатність”: розширення до рівня полку створює нові виклики
- 5 “Ми цінуємо мотивованих людей”: як відбувається адаптація новобранців
Українські безпілотники вже не просто виконують бойові завдання – вони формують нову реальність цієї війни. Удари операторів Сил оборони змушують Кремль нервувати, а російського диктатора – перекидати найпотужніші системи ППО для прикриття військових баз, аеродромів та об’єктів ВПК. Таким чином Україна не лише знищує важливі цілі, але й змушує ворога витрачати значні ресурси на власну оборону. Це не тільки завдає противнику втрат, але й змушує його розпорошувати ресурси, послаблюючи оборону на інших ділянках фронту.
Начальник штабу 433 окремого батальйону безпілотних систем 21 армійського корпусу Микола Ревук в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу розповів, як працює один із найкращих підрозділів безпілотних систем, поділився подробицями унікальних операцій, особливостями підготовки новобранців та планами щодо розширення батальйону до полку.
Від передової до командування одним із найкращих підрозділів БпС: особистий шлях в армії
Розкажіть про себе та свій шлях в армії. Як Ви прийняли рішення стати військовослужбовцем і з чого все розпочалося?
Мій військовий шлях розпочався у 2015 році після втрати близької мені людини та усвідомлення особистої відповідальності за захист держави. Спочатку АТО, резервіст 95-ї бригади, згодом на тлі зростаючої загрози повномасштабного нападу у 2019 році долучився до розвитку територіальної оборони у Києві. Водночас навчався на офіцера у ВІТІ імені Героїв Крут.

Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
А з перших днів повномасштабної війни вступив до лав Збройних Сил України. За час служби пройшов шлях від виконання завдань безпосередньо на напрямках ведення бойових дій до організації роботи штабів двох новостворених підрозділів, які посіли гідні місця у списку найкращих.
Сьогодні маю честь обіймати посаду начальника штабу 433 окремого батальйону безпілотних систем 21 армійського корпусу, який згодом стане полком.
Які етапи служби стали визначальними і найбільше вплинули на Ваше становлення як військового та керівника?
Найбільше на мене вплинули перші бойові ротації та досвід роботи в умовах постійної зміни обстановки та загроз у перші дні війни, а також героїчний подвиг нашого народу, що став на захист. Тоді приходить розуміння цінності часу, людей, які не втекли, не втікли, не сховалися під спідницю з бронею, а також відповідальності за людей та важливості командної роботи. Розумієш і роль, і цінність свого безпосереднього командира, від якого часто, по суті, залежить твоє життя.
Окремим етапом стало формування та розвиток двох підрозділів безпілотних систем, де доводиться поєднувати військовий досвід, менеджерські якості та сучасні технології, а також постійно займатися пошуком коштів для забезпечення боєздатності.
Які принципи Ви вважаєте найбільш важливими у роботі з особовим складом?
Основним принципом для мене є особистий приклад у ставленні до кожного військовослужбовця.
Захищати свою землю – це не тільки обов’язок, але й честь! Я намагаюся донести це до своїх підлеглих. Важливими для мене також є справедливість, повага, відкритість у спілкуванні та готовність говорити людям правду – не тільки “так”, але й “ні”.
Люди повинні розуміти суть і важливість поставленого завдання і водночас відчувати підтримку командирів. Вони повинні усвідомлювати, що у разі провалу завдання чи невиконання наказу доведеться відповідати за свої дії. Адже на війні недбалість та нехтування службовими обов’язками дуже часто коштують людських життів.

Микола Ревук розповів про роботу підрозділу безпілотних систем / Фото з особистого архіву
“Здійснюємо аеророзвідку та нищимо противника”: бойова робота 433 окремого батальйону
Розкажіть про ваш підрозділ. Які ключові завдання він виконує сьогодні на полі бою, з якими БПЛА працюєте і які з них вважаєте найбільш ефективними?
433 окремий батальйон безпілотних систем виконує широкий спектр завдань із застосуванням сучасних безпілотних технологій. Наші підрозділи проводять аеророзвідку, виявляють цілі, коригують вогонь, а також вражають противника. Насамперед ми завдаємо ударів по безпілотній складовій сил противника – місцях запуску БПЛА, антенах, особовому складі екіпажів, а також по логістичних шляхах постачання ворожих сил.
Особливістю батальйону є поєднання бойового досвіду, технологічності, високого рівня підготовки особового складу, а також мотивації людей, які здебільшого з нами ще з перших днів і прийшли, як і я, добровільно.
Ми працюємо з різними типами безпілотних систем залежно від поставлених завдань. Найбільш ефективні ті комплекси, що забезпечують оптимальне поєднання дальності, стійкості до впливу засобів РЕБ та оперативності застосування. Серед бомберів відзначу “Вампір”, FPV “Blink”, ударне крило Middle Strike “Дартс”, якого постійно бракує, і, можливо, “Булаву”. З крилатої розвідки – Vektor або Domaxa, а також “Валькірія” та “Лелека”. Ну і “очі піхоти” – Mavic та Autel.
Галузь розвивається дуже швидко, але у нас тривалий час немає стандартних рішень для роботи на середній дальності. Зараз уся країна зосереджена на глибокому та ефектному ураженні, тоді як наші потреби залишаються менш задоволеними. У ЗСУ досі немає централізованих поставок ударних крил, тому “Дартси”, “Блискавки” та “Булави” нам часто доводиться шукати самостійно.
Що забезпечує стабільно високу результативність військовослужбовців підрозділу?
Насамперед, постійне навчання, обмін бойовим досвідом, впровадження нових рішень та висока мотивація особового складу.
Успіх забезпечує не окрема технологія, а професійна команда. Екіпажі, навіть перебуваючи на відпочинку, продовжують удосконалювати літаки та відточувати навички пілотування. У нас діє принцип: якщо не стріляєш – перезаряджаєш, якщо не літаєш у БпС – практикуєшся.
Сьогодні безпілотні системи все частіше виконують завдання, які раніше виконували військовослужбовці безпосередньо на передовій. Чи можуть дрони в майбутньому частково або повністю замінити людину на полі бою?
Роль безпілотних систем суттєво зросла. Вони стали невід’ємною частиною сучасного поля бою та дозволили знизити ризики для особового складу. Водночас я переконаний, що дрони не замінять людину повністю. Остаточні рішення, управління та відповідальність залишатимуться за військовослужбовцями.

Підрозділ БпС займається аеророзвідкою та ліквідує ворога / Фото з особистого архіву
“FPV-таксі”: офіцер поділився унікальними операціями підрозділу
Чи можете Ви навести приклади найбільш успішних або унікальних операцій вашого підрозділу?
Наші військовослужбовці неодноразово забезпечували виявлення важливих цілей противника та сприяли успішним діям суміжних підрозділів. Багато результативних операцій залишаються засекреченими з міркувань безпеки, проте можу сказати, що бойові результати батальйону є вагомим внеском у спільну справу оборони держави.
Одним із цікавих та ефективних рішень, впроваджених 5-ю ротою та суттєво підвищившим результативність уражень і збереженим особовим складом, є “FPV-таксі”. Схема передбачає використання дронів більшого розміру як носія та стартового майданчика для FPV-дронів. Це рішення вже отримало широке застосування у військах, проте ми були серед перших, хто його впровадив.
Нині ми також розробляємо та впроваджуємо власну автономну систему зв’язку для управління БПЛА, яка є менш чутливою до впливу ворожих засобів РЕБ.
“Головне зберегти боєздатність”: розширення до рівня полку створює нові виклики
Відомо, що батальйон буде розширено до полку. Що це означає на практиці та яким Ви бачите подальший розвиток вашого підрозділу?
Ми бачимо розвиток у напрямку збільшення можливостей, впровадження нових технологій, розширення спеціалізації та підвищення рівня підготовки особового складу. Розширення до полку, про яке зараз багато говорять, для нас є бажаним, але не принциповим. Головне – зберегти боєздатність, не втратити мотивацію та організаційне ядро, тобто “кістяк” підрозділу, який довів свою ефективність та здатність швидко формувати та вводити в дію нові військові елементи.
Розширення до полку означає не тільки збільшення чисельності, але й суттєве розширення структури та появу нових підрозділів. Це нові виклики та новий рівень відповідальності.
Водночас це дозволить ефективніше виконувати бойові завдання та забезпечить більшу автономність у прийнятті рішень, яка вже давно назріла у нашому підрозділі. На практиці це нові виклики, до яких ми готові, адже це не перша реорганізація та переформатування.
На п’ятому році війни в армії вже не повинно бути сюрпризів. Я та моя молода команда, якою я пишаюся, готові передусім морально – все інше – це питання часу та праці. Ми розпочали підготовку заздалегідь, проте у деяких питаннях виникають труднощі. Особливо це стосується кадрових рішень. Не всі люди готові до командних посад та до організації штабної роботи у підрозділах.
Не всі ще розуміють, що війна – це не тільки робота на позиції, але й комплекс заходів: від планування та забезпечення до виконання та обов’язкового аналізу результатів. Моє завдання – максимально сприяти та допомогти колегам правильно організувати роботу штабів від самого початку.
Які нові можливості та потенціал відкриє таке масштабування?
Розширення дозволить наростити бойові можливості, покращити координацію між підрозділами та забезпечити більш комплексне застосування безпілотних систем.
Також це відкриє додаткові можливості для професійного розвитку військовослужбовців, які вже морально та за досвідом виросли на своїх посадах. Деяким бійцям, ймовірно, знадобиться відпочинок, тому з’явиться можливість провести і необхідні кадрові зміни, зокрема стосовно тих, хто з різних причин не справляється зі своїми обов’язками.
Моя позиція проста – всі зміни мають бути на краще.
Які нові виклики стоять перед Вами як начальником штабу?
Нові кадрові призначення за рішенням командування 21-го армійського корпусу йдуть врозріз з нашим баченням і передбачають появу нових людей, час на адаптацію та “притирання” в системі.
З певною обережністю ставлюся до тих випадків, коли людей “піднімають вгору” через непридатність на попередній посаді або призначають задля отримання чергового звання. На мою думку, це формує особливу категорію пристосуванців, яким не місце в армії нового типу.
З повсякденних завдань – це організація процесів масштабування, формування та навчання нових штабів, забезпечення ефективної системи управління в лінійних батальйонах, підготовка особового складу та підтримка високої якості взаємодії між усіма елементами підрозділу.
Наше головне завдання – забезпечити, щоб зростання чисельності супроводжувалося зростанням ефективності без втрати боєздатності.

Масштабування ставить перед підрозділом нові виклики / Фото з особистого архіву
“Ми цінуємо мотивованих людей”: як відбувається адаптація новобранців
Якщо говорити про ідеального кандидата у ваш підрозділ, хто це? Якою має бути людина, щоб успішно працювати у сфері безпілотних систем? Які якості, навички та риси характеру ви цінуєте в першу чергу?
Ми цінуємо мотивованих людей, готових навчатися і працювати в команді. Важливі відповідальність, дисциплінованість, стресостійкість та бажання постійно вдосконалюватися.
Попередній технічний, ігровий досвід є перевагою, але головне – мотивація та готовність працювати на результат.
Як відбувається адаптація новобранців після прибуття до підрозділу?
Після прибуття до підрозділу військовослужбовці проходять адаптаційний період, тестування та загалом знайомляться з особливостями служби на базі полігону та 4-ї роти. Окремо хочу відзначити командування, а також сержантів-інструкторів та ту увагу, яку командування 21-го армійського корпусу приділяє підготовці особового складу.
Завдяки підтримці командування 21-го армійського корпусу на базі 4-ї роти ми створили власний навчальний центр, де новобранці проходять додаткову підготовку за напрямками БпАК та НРК, а також працюють під керівництвом досвідченіших побратимів.
Скільки часу проходить до першого виходу в бойові умови?
Терміни залежать від спеціальності та рівня підготовки людини. Наше завдання – не поспішати, а якісно підготувати військовослужбовця до виконання бойових завдань. Як правило, це займає до 3 місяців.
Источник: www.24tv.ua
