© Igor Grosu Президентка Молдови починає пошук нового прем’єра.
Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну в п’ятницю оголосив про свою відставку, завершивши роботу проєвропейського уряду, який очолював із листопада минулого року.
«Я прийняв пропозицію очолити уряд із великою відповідальністю та твердою вірою в те, що можу сприяти змінам на краще. Але в той момент, коли зрозумів, що більше не можу виконувати свій мандат відповідно до власних принципів і переконань, я вирішив піти», — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Президентка Молдови Майя Санду призначила Мунтяну прем’єр-міністром у листопаді минулого року. Обидва політики виступали за прискорення інтеграції країни до Європейського Союзу та проведення необхідних реформ.
Однак перебування Мунтяну на посаді прем’єра супроводжувалося низкою скандалів, які торкнулися міністерств і державних підприємств.
Минулого місяця було звільнено директора державного агентства з безпеки цивільної авіації MOLDATSA Думітру Вангелі після того, як з’ясувалося, що його диплом про вищу освіту та ліцензія пілота були підробленими.
Серія журналістських розслідувань виявила, що після його призначення різко зросли зарплати керівництва та окремих працівників підприємства. Серед них була й двоюрідна сестра президентки Маї Санду Анастасія Табурчану, яка працювала речницею підприємства і, за даними розслідувачів, менш ніж за рік отримала понад 1 млн молдовських леїв (приблизно €50 тис.), а її місячна зарплата сягала близько 120 тис. леїв. Це викликало величезний суспільний резонанс.
У четвер державну секретарку Міністерства сільського господарства Тетяну Ністоріке затримали за підозрою в отриманні хабаря.
Після скандалу почалася хвиля відставок. Вангелі було звільнено. Анастасія Табурчану сама подала у відставку й заявила, що поверне отримані премії та надбавки.
Крім того, у відставку пішла ще одна двоюрідна сестра президентки — Тетяна Батін, керівниця апарату спікера парламенту Ігоря Гросу — щоб зменшити репутаційні ризики після скандалу із сестрою.
Проте журналісти оприлюднили окреме розслідування щодо чоловіка Батін, який очолює державну економічну зону. У матеріалі йшлося про його бізнесові операції з латвійським підприємцем, який згодом потрапив під санкції США, ЄС та інших країн через зв’язки з мережею постачання технологій для російського ВПК. Сам Батін порушення заперечує.
Після оголошення про відставку Мунтяну президентка Мая Санду заявила, що очікує від нового керівництва уряду «більшої залученості до ухвалення складних рішень і більшої публічної присутності для того, щоб чути занепокоєння людей».
Вона також спростувала слова Мунтяну, які могли свідчити про те, що йому нібито не дозволяли належним чином реагувати на проблеми країни.
«Припущення про те, що він хотів боротися зі зловживаннями, але йому цього не дозволяли, не відповідають дійсності. Прем’єр-міністр мав повну свободу керувати урядом так, як вважав за потрібне», — наголосила Санду.
Президентка повідомила, що наступного тижня проведе консультації з лідерами політичних партій, щоб визначити кандидатуру нового прем’єр-міністра.
За її словами, майбутній глава уряду також продовжить курс на європейську інтеграцію.
«Шлях Молдови залишається незмінним: реформи та вступ до Європейського Союзу», — написала Санду в соцмережі X.
Молдова отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС у 2022 році. Минулого місяця держави-члени Євросоюзу підтримали відкриття першого кластера переговорів про вступ із Кишиневом.
Мая Санду залишається головною політичною фігурою, яка просуває курс на вступ до ЄС, та очолює політичне протистояння з проросійською Партією соціалістів, яка нині є другою за чисельністю політичною силою країни.
Новина про те, що парламент Румунії нібито розпочав процедуру об’єднання з Молдовою, вже встигла наробити галасу. Водночас понад 70% румунів підтримують ідею об’єднання із сусідньою країною. Та чи дійсно Кишинів за крок до втрати державності?
Насправді все значно складніше: процедурний збій, політична криза у Бухаресті, євроінтеграційні плани Молдови та чинник Придністров’я суттєво змінюють картину. Про це у статті «Парламент Румунії сказав «так» об’єднанню. Чому Молдова від цього не зникне з карти?» розповідає Петро Герасименко.