Іван Магуряк Наталя Бельзецька
- 1 «НРК захищають людей, а ми – тих, хто захищає НРК»: про роботу «Ящера» в «Азові»
- 2 Гра в тетріс, або одночасна евакуація трьох НРК
- 3 «Куди ставити лайки за роботу?»: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
- 4 Витягали з річки та з-під уламків: як відбувається евакуація НРК?
- 5 «Я полюбив вітер, дощ і сніг»: що враховують бійці під час евакуації НРК?
- 1 «НРК захищають людей, а ми – тих, хто захищає НРК»: про роботу «Ящера» в «Азові»
- 2 Гра в тетріс, або одночасна евакуація трьох НРК
- 3 «Куди ставити лайки за роботу?»: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
- 4 Витягали з річки та з-під уламків: як відбувається евакуація НРК?
- 5 «Я полюбив вітер, дощ і сніг»: що враховують бійці під час евакуації НРК?
Наземні роботизовані комплекси, також відомі як НРК, набувають величезного значення у сучасних бойових діях. Насамперед, вони слугують логістичним засобом для доставки продуктів та боєприпасів, а також для евакуації поранених. Звісно, трапляються випадки, коли НРК застосовують у бойових операціях, беручи участь у штурмах або обороні.
Проте, завдань для НРК стає все більше, тоді як кількість одиниць техніки не зростає такими ж темпами. Це призводить до зростання цінності кожного апарату, який намагаються витягти з небезпечних ситуацій, докладаючи максимум зусиль для продовження його функціонування. Молодший сержант і командир відділення роти наземних безпілотних систем 12-ї бригади «Азов» НГУ з позивним «Ящер» відповідає саме за евакуацію наземних роботизованих комплексів. За його плечима – численні операції з порятунку НРК з боліт та водойм, і кожна з них була успішною.
Ми зустрілися з «Ящером» на Добропільському напрямку, щоб обговорити роботу та порятунок роботизованих комплексів, переваги, які надають сучасні технології, та найризикованіші операції. Про це та багато іншого – читайте в ексклюзивному інтерв’ю для сайту 24 Каналу.
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати “НРК рятують людей, а ми – ті, хто рятує НРК”: про роботу “Ящера” в “Азові”
На сьогодні наземні роботизовані комплекси виконують значну частину логістичних завдань. Вони доставляють на позиції продовольство, воду, боєприпаси та медикаменти. Найважливіше, що це здійснюється не людиною, а дроном, що унеможливлює прямий ризик для життя бійців.
Раніше доставка на позиції здійснювалася броньованими машинами. Піхотинці доставляли все необхідне на передову самостійно, несучи важкий вантаж пішки. Зараз під’їзд транспортом майже неможливий. Так само, як і піхотинцям забезпечити себе необхідним запасом провізії на тижні чи навіть місяці. Таким чином, місія забезпечення лягає на відділення НРК. Саме тому важливо рятувати пошкоджені комплекси, адже вони можуть зберегти людські життя у майбутньому.
Саме тому «Ящер» разом із побратимами працює над порятунком якомога більшої кількості апаратів, які або застрягли, або зазнали пошкоджень. Часто ця робота є ще небезпечнішою, ніж звичайна, адже іноді апарати доводиться забирати буквально з-під носа ворога.
Водночас командир роти зазначає, що побратими з інших підрозділів іноді вражені їхньою діяльністю.
Люди, які спостерігають за нами з Mavic, дуже дивуються, запитують, яка група це робить. Друг «Юнкер» (заступник командира відділення НРК, – 24 Канал) пояснює їм, що це наші звичайні хлопці. Майже з кожної евакуації є такий контент,
– ділиться «Ящер».
Командир відділення роти наземних безпілотних систем «Ящер» / Скріншот з відео
І справді, операції з евакуації іноді нагадують сюжети бойовиків. Наприклад, спроби забрати НРК з відкритої місцевості, відстрілюючись від російських дронів. Або евакуація з палаючої посадки, чи порятунок «потопельника». Все це не вигадки, а цілком реальні випадки з роботи «Ящера».
До речі, роту, яка займається евакуацією НРК, побратими називають «пожежниками». За словами «Ящера», вони справді «гасять пожежу», адже якщо не рятувати апарати, то їхній дефіцит негативно вплине на логістику.
Якщо не буде кому це все підвозити, то ми не зможемо захищатися. НРК все покращує, адже ти не ризикуєш побратимами чи важливою технікою, а використовуєш дрон,
– підкреслив командир відділення роти наземних безпілотних систем.
Здебільшого група «Ящера» займається евакуацією НРК, але якщо надходить команда забрати пораненого або загиблого побратима – вони негайно погоджуються. Вони додають, що в такому разі єдиними питаннями будуть «коли» та «куди потрібно їхати». За час бойової роботи було вже кілька евакуацій поранених.
Одна з евакуацій НРК групою «Ящера» / Скриншот з відео
Гра в тетріс або евакуація одразу трьох НРК
Коли «Ящера» запитують про операції, він найперше згадує, як їм довелося евакуювати одразу три НРК, причому одночасно. Бійці отримали повідомлення, що в одного дрона не працює ходова. Інший перестав функціонувати з технічних причин, а в третього не помітили пробиті колеса – він застряг. Тому іншого виходу, крім як евакуювати всі три апарати, не було.
Ми виїхали, а там була багнюка, а не ґрунт. Приїхали до першого – витягли. Їдемо далі, а вже треба «грати в тетріс»: одне НРК велике, інше маленьке, усі не помістяться одразу. Ще й погода змінилася, хмари розійшлися. Попри це ми запакували робота. Тоді побачили, що над нами літає ворожий борт, тому почали стріляти,
– пригадав «Ящер».
Бійці евакуювали два НРК за один раз, потім повернулись за третім / Скриншот з відео
На щастя, від російських дронів вдалося відбитися. Бійці успішно евакуювали два НРК і вирушили за третім. На небі не було жодної хмари – жахлива погода для такого завдання, адже вона ідеальна для дронів. Але все ж «Ящеру» з побратимами вдалося забрати й третій апарат.”Куди ставити лайки за роботу?”: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
Три апарати вдалося евакуювати зокрема завдяки досвіду. Та «Ящер» також пригадав свою першу в житті евакуацію НРК з передової. Це було біля посадки неподалік від лінії зіткнення. Апарат перекинувся і більше не міг рухатися, разом з побратимами боєць вирішив забрати його. Хлопці взяли інструменти, щоб відремонтувати дрон прямо на місці.
Йти туди приблизно 10 кілометрів. Ми дивилися по карті, що це 4 – 5 кілометрів до ЛБЗ. Коли ми зайшли, то одразу перевернули НРК і затягли його в кущі. Дивимося – те, що я думав, те і зламалося. Сидимо удвох з другом «Медом». Він мені допомагає. Ми відновили зв’язок, з’єдналися пультом і поїхали назад тією ж посадкою,
– розповів «Ящер».
Там була позиція побратимів «бомберів», тож вони зайшли до них, щоб передати інформацію командуванню, розповісти, що на дорозі знайшли ще один менший дрон і теж його заберуть. В один момент «бомбери» попросили допомоги перенести їхню апаратуру. Так бійці зробили ще три «ходки».
«Ми їдемо далі й бачимо, що мінометники тягнуть на такому возику 120-мм міномет і ще й «трьохсотого», якого вразило FPV. Вони також попросили нас допомогти: закинули міномет, а самі несли «трьохсотого», бо ще тоді НРК не були призначені для перевезення поранених. Ми довезли їх до того місця, куди попросили. Вони скинули міномет і пораненого побратима. Хлопці нам подякували, запитали, куди писати відгуки й ставити лайки за таку роботу (сміється)», – розповів військовий.
Загалом під вечір «Ящер» з побратимом пройшли приблизно 20 кілометрів, але все-таки евакуювали НРК і апарат відправили на ремонт.
Цікаво, що цей НРК досі «живий», хоча його 4 рази евакуювали з різних напрямків. «Ящер» жартує, що це «ветеран», який пережив ураження, застрягання, перевертання, його палили, але він щоразу відновлювався і повертався у стрій. Ймовірно, розуміє, скільки ще важливої роботи йому належить виконати.
Витягали з річки та з-під завалів: як відбувається евакуація НРК?
Про евакуації роботизованих комплексів «Ящеру» є що розповісти. Витягати НРК доводилось і з річки, і з вирви від КАБу, і навіть з-під уламків зруйнованої позиції. Небезпек чимало, але, крім усього, одного разу дорогою на операцію бійці потрапили в ДТП.
Це було взимку. Планувалася евакуація. Ми виїхали на ББМці (бойова броньована машина, – 24 Канал). Того дня було дуже слизько, тому по всій зоні відповідальності було чути, як перевертаються ББМ, пікапи. У нас був вправний водій, але в іншому авто навпроти – не дуже (усміхається). Ми загальмували, а він на нас просто в лоб влетів,
– пригадав азовець.
Попри це, аварія не завадила місії. Бійці все ж дочекалися відповідної погоди та вирушили знову евакуювати НРК. До нього причепили трос, за який бронемашина й витягла дрон. Цікаво, що дорогою назад військові забрали ще один підбитий НРК. Таким чином, за один день вдалося врятувати одразу два наземні комплекси.
Дещо складнішою була евакуація з-під уламків. НРК мав залишатися на одній з позицій, але згодом ворог почав активно її обстрілювати. Спочатку летіли дрони «Молнія», потім FPV, артилерія. На жаль, на позиції загинув один із побратимів «Ящера», НРК також залишився.
Решту хлопців евакуювали, бо вони перемістилися в інше, безпечніше місце. Потім група очікувала на погоду, щоб забрати НРК. Потрібні були саме ідеальні погодні умови, щоб туди заїхати, адже все відстежується ворогом.
Ми зробили обліт і побачили, що поруч впав КАБ, а гараж, де стояв НРК, просто «здуло». Але робот вцілів. Тому виїхали й ніби все було нормально: вітер, хмарно. РЕБи працювали, а радіостанція – ні, тому ми орієнтувалися за всіма факторами, що були навколо. Коли заїхали туди, то почали ще розміновувати позицію, бо там був склад БК,
– пригадав «Ящер».
Апарат вдалося витягнути з-під уламків / Скриншот з відео
Так вдалося витягти той НРК. Коли бійці від’їхали трохи далі від позиції, то у них знову почав працювати Starlink. Вони почули, що у небо навіть підіймали апарати, які спостерігали за ситуацією. Це була справді ризикована операція, яка, на щастя, закінчилася добре.
Втім, цього ж дня військові почули, що ще один НРК заплутався у кущах. Оскільки погода дозволяла, вони знову склали план і вирушили забирати наземний роботизований комплекс.
“Я полюбив вітер, дощ і сніг”: що враховують бійці під час евакуації НРК?
«Ящер» наголошує, що під час планування потрібно врахувати всі можливі аспекти: чи НРК підбитий, чи застряг, у якій саме зоні, чи реально туди заїхати на ББМ. Якщо ні, то чи є можливість заїхати пікапом? А для найкоротших відстаней – використовують квадроцикли.
Але перед усіма цими кроками ми створюємо план, що будемо робити, які умови під’їзду, яка погода. За час служби я полюбив вітер, дощ і сніг – будь-яку погоду, яку раніше не любив. Це дуже важливий фактор для порятунку НРК,
– наголосив військовий.
Якщо все відбувається близько до лінії бойового зіткнення, то група чекає на відповідну погоду. Адже ризикувати особовим складом ніхто не хоче. Боєць жартує, що під час очікування всі вони моляться, щоб НРК не зазнав повторного ураження.
Найближче бійці заходили на 3 кілометри від лінії зіткнення. Тоді був сильний туман, дорогою група підривалася на мінах, вибухових пристроях, але їхня броня все ж витримала. НРК вдалося повернути.
Робота НРК у полі / Фото 12-ї бригади «Азов»
«А з найскладнішого, це коли все прогнозується, робиться за планом, а вже на початку операції цей план летить шкереберть. Тоді ми відштовхуємось від того, що відбувається на місці. Таких було кілька місій, коли ми проводили евакуацію в чистому полі. У нас був перший досвід застрягання НРК у ґрунті. Були дощі й, на жаль, у камеру, яка на НРК, ти не бачиш стан ґрунту вночі», – пояснив «Ящер».
Кожен апарат, як пояснюють самі бійці, є доволі цінним. Тому, хоч їх і доводиться евакуювати в складних та небезпечних умовах, брак НРК також є загрозою – як для тих, хто здійснює логістику, так і для тих, для кого вона призначена. Тому група «Ящера» продовжує робити все, аби мінімізувати втрати апаратів та рятувати їх за будь-яких умов.
Источник: www.24tv.ua